Ухвала суду № 76799267, 28.09.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

Справа № 185/8021/18

Провадження № 1-кс/185/2041/18

28 вересня 2018 року м. Павлоград

Дніпропетровська область

Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шаповалова І.С., за участі секретаря – Красуцького Б.В., з участі прокурора - Гриценко А.М., слідчого Шуть Т.М., в присутності підозрюваної ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні погоджене із прокурором Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 клопотання слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування до підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючої на посаді завідуючої господарством Тернівського професійного гірничого ліцею, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої,-

запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, -

В С Т А Н О В И В :

Клопотанням, яке надійшло для розгляду слідчому судді, слідчий порушує питання про застосування до підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018041880000069 від 27 червня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

27 вересня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

27 вересня 2018 року о 12:30 годині підозрюваній вручено копію клопотання з доданими матеріалами.

На думку слідчого та прокурора відносно підозрюваного ОСОБА_1 має бути застосований запобіжний захід саме у вигляді домашнього арешту, оскільки зібрані під час досудового розслідування факти в їх сукупності свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що застосування щодо підозрюваного іншого запобіжного заходу окрім як домашнього арешту, призведе до унеможливлення ризику, передбаченого п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливості переховуватись від органу досудового розслідування або суду, незаконного впливу на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення нового кримінального правопорушення, або продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.

Підозрювана ОСОБА_1 не заперечувала проти застосування до неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, частково оспорювала обґрунтованість підозри та свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання, з’ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання слідчого, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, думку підозрюваної, яка не оспорювала обґрунтованості підозри та своєї причетності до вчинення зазначеного злочину, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою, та у сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням приходжу до наступного висновку.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як домашній арешт.

Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв’язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

На виконання вказаних вимог Закону, відповідно до матеріалів клопотання відносно ОСОБА_1 встановлено, що остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні середньої тяжкості кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.

Додані до клопотання слідчого докази, є вагомими і достатньо повно обґрунтовують підозру відносно ОСОБА_1 щодо вчинення останньою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Водночас ОСОБА_1 не відсторонена від посади, має офіційне працевлаштування. Має проблеми за станом здоров’я.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Враховуючи вказані обставини слідчий суддя вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді, з покладенням на підозрюваного передбачених у ч.5 ст.194 КПК України низки обов’язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 205 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4, погоджене із прокурором Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про застосування до підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов’язки:

-Заборонити виїжджати за межі міста Тернівка, Дніпропетровської області;

-Заборонити покидати місце проживання квартиру ІНФОРМАЦІЯ_5, в період часу з 21 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин;

-прибувати по першому виклику до службової особи на визначений нею час;

Строк дії ухвали два місяці, а саме: до 26 листопада 2018 року.

Зобов’язати орган Національної поліції негайно поставити на облік ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому.

Контроль за виконанням підозрюваним ОСОБА_1 домашнього арешту покласти на слідчого, в провадженні якого перебуває справа

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, та може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя І.С.Шаповалова