Рішення № 76798983, 17.09.2018, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/1630/18

провадження № 2-а/179/26/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2018 року смт. Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Кошлі А.О.,

за участі:

секретаря судового засідання – Бондар О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП № 1 Магдалинівського ВП лейтенанта поліції ОСОБА_2, третя особа Головне управління національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії НК № 812096 від 01.08.2018 року,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до інспектора СРПП № 1 Магдалинівського ВП лейтенанта поліції ОСОБА_2 (далі-відповідач), третя особа Головне управління національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії НК № 812096 від 01.08.2018 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 01.08.2018 року відповідачем відносно нього прийнято постанову серії НК № 812096, якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 340 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП у зв’язку з порушенням п. 31.4.5 (г) ПДР України з ти підстав, що на автомобілі ВАЗ 2103, днз 84178АА, яким він керував на одну вісь було встановлено шини з різними малюнками. З чого приводу позивач зазначив інспектору, що в дорозі пошкодив колесо та змушений був його замінити на запасне, для того, щоб добратися до місця ремонту, до найближчого шиномонтажу, пробите колесо було в багажному відділі автомобіля, проте інспектор вказані пояснення не взяв до уваги та виніс постанову. Враховуючи те, що його зупинили без достатньої на те підстави, інспектором було порушення порядок розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності просить скасувати постанову та закрити провадження по справі.

Відповідачем надано пояснення по справі, в яких вказує, що 01.08.2018 року о 17:40 год. під час патрулюванні був помічений автомобіль ВАЗ-2103 дн 84178АА, водія якого в порушення п.2.3 (в) ПДР України керував вказаним автомобілем з не пристебнутим ременем безпеки, що слугувало підставою для зупинки. При візуальному огляду транспортного засобу було встановлено, що в порушення п. 31.4.5 (г) ПДР України на передній вісі автомобіля встановлені шини з різним малюнком протектора, що було зафіксовано на фотокамеру службового планшету. У зв’язку з виявленим порушенням до позивача було застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу.

Позивач та відповідач в судове зсідання не прибули, надали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 812096 від 01.08.2018 року на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Підставою для накладення стягнення, які зазначені в самій постанові є те, що 01.08.2018 року о 17:40 год. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом ВАЗ-2103, нз 84178АА в с. Деконка, Магдалинівського району чим порушив керував транспортним засобом на передній вісі якого встановлені шини з різним малюнком протектора, що є порушення п.п. 31.4.5 «г» ПДР України, скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22грудня 2010 року №23-рп/2010, конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1,3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 121 КУпАП.

Згідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Разом з тим, суд враховує практику Верховного Суду, зокрема, правові позиції, викладені в постанові від 30.05.2018 року по справі №337/3389/16-а(2-а/337/154/2016).

Так, згідно ст. 7, 254, 258 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Верховним судом зазначено, що у справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб'єкта владних повноважень в силу приписів статті 77 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову. Докази, надані відповідачем по справі, мають бути належним чином досліджені судами першої та апеляційної інстанцій із наданням їм відповідної правової оцінки на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності дій та рішень суб'єкта владних повноважень.

Позивачем не спростовується факт того, що 01.08.2018 року приблизно о 17:40 год. після зупинки працівниками патрульної поліції, на автомобілі яким він керував на передній вісі були встановлені шини з різним малюнком, проте, як він зазначає вказане сталося внаслідок пошкодження колеса при русі та було встановлено запасне колесо. Вказані обставини не були взяті поліцейським до уваги.

Не вдаючись до цитування нормативно-правових актів, які регламентують діяльність органів поліції, їх права та обов’язки, компетенцію, з огляду на обізнаність відповідача з вказаним нормами, суд звертає аспект на таке.

Наказом МВС від 07.11.2015 року № 1395 затверджено « Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» пунктом 10, розділу ІІІ якої визначено, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Наказом МВС № 354 від 13.10.2008 року затверджено Порядок здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації (далі - Порядок), який визначає процедуру проведення працівниками Державтоінспекції (далі - ДАІ) перевірок технічного стану колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) під час їх експлуатації в період між державними технічними оглядами, які здійснюються у випадку наявних ознак, що свідчать про технічну несправність КТЗ або забруднення ним навколишнього середовища, відповідно до вимог абзацу першого пункту 21 статті 11 Закону України "Про міліцію".

Пунктом 3 Порядку визначено, що за результатами перевірки складається Акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу (далі - Акт перевірки) за формою, наведеною у додатку до цього Порядку, копія якого надається водієві КТЗ.

Як вбачається з матеріалів справи Акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу за формою, наведеною у додатку до цього Порядку 01.08.2018 року не складався.

На підтвердження факту допущення позивачем порушень п.п. 31.4.5 (г) ПДР надано фотознімок на якому зображена передня частина автомобіля, водночас з вказаного фото неможливо достеменно встановити факт допущеного позивачем порушення.

Факт того, що позивачем ані під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності ані під час судового розгляду даної справи не оспорювався факт встановлення запасного колеса з іншим малюнком протектора, не може бути підставою для звільнення відповідача (суб’єкта владних повноважень) від виконання обов’язку щодо повного, достовірно та об’єктивного встановлення усіх обставин вчинення адміністративного правопорушення. Вказані обов’язки відповідачем не виконані.

Таким чином, в порушення ст.77 КАС України, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, який заперечував проти позову, не надав жодних доказів правомірності прийнятого ним рішення.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем, який заперечував проти позову, не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, не надано доказів правомірності прийнятого ним рішення, суд, враховуючи положення ст. 286 КАС України, дійшов висновку, що позов є таким, що підлягає задоволенню, оскільки постанову не можна визнати обґрунтованою та такою, що прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, внаслідок чого вона підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Керуючись ст.ст. 243-245, 250 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 812096 від 01.08.2018 року, якою до ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.О. Кошля