Ухвала суду № 76798852, 26.09.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/303/14-ц

2/0203/9/2018

УХВАЛА

26 вересня 2018 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

Головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Булеці А.В.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки недійсним; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа – ОСОБА_3, про визнання договору іпотеки неукладеним,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровського районного суду м.Дніпропетровська перебуває вищезазначена цивільна справа.

З матеріалів справи вбачається, що в рамках останньої позивачкою ОСОБА_3 було заявлено клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи для вирішення питання щодо належності їй підпису в нотаріально посвідченій заяві від 08.09.2006 року, заперечуючи факт її підписання та надання відповідної згоди на укладення договору іпотеки.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 14.12.2016 року вказане клопотання було задоволено та по справі призначено судову почеркознавчу експертизу, оплату за проведення якої покладено на позивачку ОСОБА_3, якою було заявлено відповідне клопотання.

21.04.2017 року експертом до суду було надано клопотання про надання оригіналу нотаріальної посвідченої заяви ОСОБА_3, що підлягає дослідженню, а також документів із вільними зразками підпису та почерку останньої. Крім того, експертом на адресу ОСОБА_3 було направлено рахунок на оплату експертизи.

Копія вказаного клопотання та рахунку для оплати двічі направлялись судом на адресу ОСОБА_3, однак судові повідомлення були залишені без реагування.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.09.2017 року провадження у справі було відновлено, а ухвалу суду від 14.12.2016 року про призначення судової почеркознавчої експертизи скасовано.

В судовому засіданні 16.02.2018 року представник позивачки ОСОБА_3 посилаючись на неотримання останньою повідомлень суду, просила повторно призначити по справі судову почеркознавчу експертизу, надавши документи з вільними зразками підпису та почерку позивачки, а також зазначивши, що позивачкою гарантується оплата вартості експертизи.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 16.02.2018 року по справі було призначено судову почеркознавчу експертизу та 16.07.2018 року матеріали цивільної справи повернуто до суду з повідомленням про неможливість надання висновку, в зв’язку з нездійсненням ОСОБА_3 оплати вартості експертизи відповідно до направленого останній рахунку.

Таким чином, будучі обізнаною про те, що на неї покладено витрати з попередньої оплати вартості експертизи, позивачка ОСОБА_3 відповідну оплату двічі не здійснила. При цьому, мала можливість самостійно звернутись до експертної установи для отримання відповідних реквізитів для оплати та з’ясування вартості відповідних послуг.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 17.07.2018 року провадження по справі було відновлено та скасовано ухвалу суду від 16.02.2018 року про призначення експертизи.

Після цього, в призначені судові засідання на 29.08.2018 року та 26.09.2018 року позивачка ОСОБА_3 та її представник не з’явились, про причини своєї неявки не повідомили. Про день та час слухання справи остання повідомлялась належним чином, про що свідчать довідки про доставку повісток за допомогою SMS-повідомлення.

Крім того, суд враховує, що раніше судові засідання також неодноразово відкладались через неявку позивачки ОСОБА_3 та її представника, без подання останніми доказів щодо поважності причин своєї неявки (судові засідання 06.03.2014 року, 01.04.2014 року, 05.11.2015 року, 15.06.2016 року, 31.10.2017 року).

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05.07.2016 року було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_3, зустрічну позовну заяву ОСОБА_4

Поряд з цим, в жодне з призначених в подальшому судових позивач за зустрічним позовом не з’явився, не повідомляючи про причини своєї неявки. Представник останнього також не з’являвся в судові засідання, що призначались на 05.10.2016 року, 14.12.2016 року, 29.11.2017 року, 16.02.2018 року, 29.08.2018 року та 26.09.2018 року.

Також суд враховує, що звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним договору іпотеки предметом якого є нерухоме майно та посилаючись на його подачу за правилами виключної підсудності відповідно до ст.114 діючого на той час ЦПК України, позивачка поряд з цим, після відкриття провадження по справі оскаржувала відповідну ухвалу, як винесену без дотримання загальних правил підсудності, встановлених ст.109 ЦПК України. При цьому, судовий збір за подану апеляційну скаргу не сплачувала та відповідно до ухвали апеляційного суду недоліки апеляційної скарги не усунула, що стало підставою для визнання останньої неподаною та її повернення.

Аналогічна апеляційна скарга подавалась позивачем ОСОБА_4 та також була визнана неподаною та повернута апеляційним судом через несплату останнім судового збору.

Також суд враховує, що в провадженні Кіровського районного суду м.Дніпропетровська перебуває інша цивільна справа №203/4475/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4, третя особа – ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки, а також за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа - ОСОБА_3, про визнання договору іпотеки недійсним.

Ухвалою суду від 27.03.2014 року провадження у вказаній справі було зупинено до набрання законної сили рішенням суду у розглядаємій цивільній справі за позовами ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Таким чином, маючи можливість подати зустрічний позов в рамках цивільної справи №203/4475/13-ц, позивачі вказаним правом не скористались, звернувшись до суду з окремими позовами.

Вказані дії свідчать про те, що подача даного позову має штучний характер та безпідставне оскарження позивачами ухвали про відкриття провадження у розглядаємій цивільній справі, систематичні неявки в судові засідання по черзі позивачами за первісним та зустрічним позовом, а також їх представниками, ухилення позивачки ОСОБА_3 від проведення призначеної за її клопотанням експертизи шляхом не проведення попередньої оплати її вартості, суд розцінює як зловживання позивачами своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду, як даної цивільної справи, так і справи №203/4475/13-ц.

Як зазначає в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов’язання з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

В рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов’язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов’язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно ч.2 ст.2 ЦПК України встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною 3 ст.2 ЦПК України визначено основні засади (принципи) цивільного судочинства, до яких згідно п.11 віднесено і неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов’язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову ОСОБА_3 та зустрічного позову ОСОБА_4 без розгляду на підставі ч.3 ст.44 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.2,12,43,44,258-260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки недійсним та зустрічний позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа – ОСОБА_3, про визнання договору іпотеки неукладеним – залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя С.Ю.Казак