Постанова № 76798071, 19.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1498/18Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Спаскіна О.А.

суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.07.2018, (суддя С.С. Сич, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 17.07.18) по справі № 816/1498/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Полтавській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2018 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі - відповідач; ГУНП в Полтавській області) про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не направлення матеріалів для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", а саме п. 8 Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи висновок, щодо виплати грошової допомоги та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_1 про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.07.2018р. в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Позивач, не погодившись з даним рішення суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Позивачем до суду апеляційної інстанції надано заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в письмовому відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 19.09.2005 по 06.11.2015 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України /а.с. 124, 179-188/.

Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області №625 о/с від 06.11.2015 згідно з пунктом 9 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з 06.11.2015 у запас Збройних Сил за пунктом 64 "з" (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) майора міліції ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого відділу швидкого реагування "Сокіл" управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС /а.с. 189/.

Наказом Головного управління Національної поліції у Полтавській області № 3о/с від 07.11.2015 відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" призначено тих, хто прибули з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та установленням посадових окладів згідно зі штатним розписом, з 07.11.2015, зокрема, ОСОБА_1, який мав спеціальне звання "майор міліції", старшим уповноваженим відділу швидкого реагування Головного управління Національної поліції у Полтавській області, присвоївши йому спеціальне звання "майор поліції" /а.с. 190/.

Наказом Головного управління Національної поліції у Полтавській області № 478 о/с від 23.12.2016 згідно із Законом України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" майора поліції ОСОБА_1, старшого уповноваженого відділу швидкого реагування Головного управління Національної поліції у Полтавській області, 23.12.2016 /а.с. 191/.

У подальшому ОСОБА_1 було встановлено інвалідність другої групи з урахуванням ОРА з 28.02.2017 у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із проходженням служби в ОВС, що підтверджується випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії АВ №0563331, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 127/.

Позивач звернувся до начальника ГУНП в Полтавській області Беха О.В. із заявою (рапортом) від 11.04.2017 на підставі п.п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" та статті 100 Закону України "Про Національну поліцію" про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що отримав другу групу інвалідності від захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС /а.с. 124/.

До вказаної заяви позивачем було додано: копію свідоцтва про хворобу № 327-С /а.с. 125/, копію довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ № 0005170 /а.с. 126/, копію виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії АВ №0563331 /а.с. 127/, копію паспорта /а.с. 128/, копію посвідчення серії МВ №021703, виданого ОСОБА_1 19.06.2015, /а.с. 129/, заяву від 11.04.2017 про виплату одноразової грошової допомоги через банк /а.с. 130/, заяву до Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області /а.с. 131/, згоду на обробку персональних даних від 11.04.2017 /а.с. 132/.

За результатами розгляду вказаної вище заяви листом ГУНП в Полтавській області від 24.04.2017 №29/Г-87 /а.с. 133/ позивача повідомлено, що питання щодо виплати одноразової грошової допомоги буде розглянуто комісією ГУНП в Полтавській області після надходження до ГУНП в Полтавській області відповідного нормативного документа, про що буде повідомлено.

Листом ГУНП в Полтавській області від 27.06.2017 №29/Г-87 /а.с. 134/ позивача додатково повідомлено, що для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги необхідно доповнити пакет документів, наданий УФЗБО ГУНП, актами розслідування нещасних випадків та актів, що свідчать про причини та обставини травм в 2001 та 2009 роках, зокрема про те, що вони не пов'язані з учиненням ОСОБА_1 кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення особі тілесного ушкодження, що затверджується МВС.

05.04.2018 ОСОБА_1 через Державну установу "Урядовий контактний центр" Національної системи опрацювання звернень до органів виконавчої влади направив звернення начальнику ГУНП в Полтавській області підполковнику поліції Замахіну А.Л., за змістом яких просив вжити всіх належних заходів реагування згідно з вимогами постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 /а.с. 27-29/.

12.04.2018 складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 про відмову у призначенні одноразової грошової /а.с. 143/.

Листом ГУНП в Полтавській області від 16.04.2018 №29/Г-423/Кц /а.с. 104-105/ позивача повідомлено, що його заява від 11.04.2017 щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі отримання ІІ групи інвалідності була адресована начальнику ГУНП в Полтавській області відносно призначення одноразової грошової допомоги згідно Закону України "Про Національну поліцію". Наданий позивачем до заяви пакет документів про призначення одноразової грошової допомоги не відповідає чинному законодавству, про що було повідомлено листом від 27.06.2017 за вих. №29/Г-87. Винести на розгляд комісії зазначену заяву неможливо, оскільки до цього часу не надані вказані акти. Також зазначено, що пакет документів на призначення одноразової грошової допомоги згідно постанови КМУ від 21.10.2015 №850 позивачем не надавався. Окрім цього, ГУНП не є органом внутрішніх справ, а тому керуватися у своїй діяльності даною постановою не має правових підстав. Ураховуючи викладене, розглядати питання щодо виплати одноразової грошової допомоги згідно постанови КМУ № 850 та направляти такі документи до МВС України на затвердження Головне управління НПУ не уповноважене, про що неодноразово повідомляло ДФОП МВС України. Формування пакету документів на призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію" та постановою КМУ № 850 від 21.10.2015, і направлення їх до МВС на затвердження колишнім працівникам ОВС (за винятком осіб, які були переведені до НПУ) наразі здійснює ліквідаційна комісія. Крім того позивача проінформовано, що з 07.11.2015 він був переведений до ГУНП та 31.10.2016 звільнений з посади старшого оперуповноваженого відділу швидкого реагування ГУНП в Полтавській області і мав звання "майор поліції", тому дія постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 на позивача не поширюється.

Листом ГУНП в Полтавській області від 19.04.2018 № 29/Г-87 позивача повідомлено, що оскільки наявний пакет документів щодо призначення одноразової грошової допомоги не відповідає вимогам чинного законодавства, комісією ГУНП прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги /а.с. 147/.

Вважаючи, що Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області вчинено бездіяльність щодо не направлення матеріалів для виплати одноразової грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вони є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідач, відмовляючи в перерахунку пенсії, діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" № 565-ХІІ встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Колегія суддів зазначає, що випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії АВ №0563331 від 09.03.2017р., копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 127/, підтверджено, що ОСОБА_1 з 28.02.2017 було встановлено інвалідність 2 групи з урахуванням ОРА у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із проходженням служби в ОВС

Отже, отримані ОСОБА_1 захворювання, пов'язані з проходженням служби саме в органах внутрішніх справ, а не в Національній поліції України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України про внесення змін до ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" від 08.06.2017р. установлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності мають поліцейські з числа осіб, зазначених у пунктах 3-6 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", які визнані інвалідами або отримали поранення до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" зазначено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

Пункт 1 Порядку № 850 встановлює порядок та умови, що визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Положеннями пп. 2 п. 2 Порядку № 850 передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пп. 2 п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності IIІ групи.

Днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 2 Порядку № 850).

Відповідно до п. 9 Порядку № 850 МВС України в місячний строк після надходження зазначених у п. 8 цього Порядку документів, приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених п. 14 цих Порядку, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови-для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про Національну поліцію", оскільки позивач проходив службу і був звльнений з органів внутрішніх справ, а не з органів поліції.

Колегія суддів зазначає, що статтею 23 Закону України "Про міліцію" передбачено, що право на одноразову грошову допомогу у працівника міліції виникає і у тому разі, коли інвалідність настала навіть після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходженні, що і було зазначено в довідці МСЕК.

Таким чином, компетенція Головного управління Національної поліції в Полтавській області в питанні призначення одноразової грошової допомоги згідно діючого законодавства обмежується складанням висновку та спрямуванням поданого заявником пакету документів до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення.

В ході розгляду справи, колегією суддів встановлено, що пакет документів, поданий позивачем до Головного управління Національної поліції в Полтавській області до Міністерства внутрішніх справ України разом з висновком про можливість або неможливість здійснення виплати позивачу одноразової грошової допомоги не направлявся, що стало наслідком порушення його гарантій передбачених законодавством України для колишніх працівників органів внутрішніх справ.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 77 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості власних дій, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому наявні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

Згідно ст.315 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції може своєю постановою скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Переглянувши постанову суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції неповно з'ясовано судом обставин, що мають значення для справи, що привело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 2 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 по справі № 816/1498/18 задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 по справі № 816/1498/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не направлення матеріалів для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", а саме п. 8 Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи висновок, щодо виплати грошової допомоги.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_1 про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.А. СпаскінСудді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено та підписано 27.09.2018 р.