Постанова № 76798009, 27.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 591/3227/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі:

головуючого судді: Присяжнюк О.В.

суддів: Русанової В.Б. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання - Патової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 05.07.2018 р. (ухвалене суддею Кривцовою Г.В., повний текст якого складено 05.07.2018 р.) по справі № 591/3227/18

за позовом ОСОБА_1

до Адміністративної комісії виконавчого комітету Сумської міської ради

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Адміністративної комісії виконавчого комітету Сумської міської ради, в якому просила скасувати постанову відповідача від 04.06.2018 р. про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі протоколу № 029809 від 15.05.2018 р.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 05.07.2018 р. відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 05.07.2018 р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судове засідання учасники справи не з'явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, позивачка просила розглядати справу за її відсутністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що постановою Адміністративної комісії виконавчого комітету Сумської міської ради № 787 від 04.06.2018 р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень за ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України, за те, що 15.05.2018 р. об 11.30 год. прилегла територія до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, перебувала у неналежному санітарно-технічному стані, а саме: на прилеглій до магазину території не здійснений покіс трави, висота якої перевищує 10 см, що є порушенням п.п. 8 п. 6 розділу IV Додатку до рішення Сумської міської ради «Про затвердження Правил благоустрою міста Суми» від 26.12.2014 р. № 3853-МР.

Не погоджуючись з вказаною постановою відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем із дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню, оскільки менеджер ОСОБА_1, яка працює у ФОП ОСОБА_2, є посадовою особою, яка виконує ряд організаційно-розпорядчих обовязків та повинна нести відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покрашення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Частиною 4 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Правила благоустрою міста Суми затверджені рішенням № 3853-МР Сумської міської ради від 26.12.2014 р.

Відповідно до п.п. 8 п. 6 Розділу IV Додатку до вищевказаного рішення, підприємства, установи і організації на власних, закріплених та/або прилеглих територіях зобов'язані здійснювати весь комплекс робіт, спрямований на наведення та постійне підтримання чистоти і порядку, збереження зелених насаджень, а саме: регулярне знищення бур'янів, скошення трави, висота якої перевищує 10 см, видалення сухостійних дерев та чагарників, видалення сухого та поламаного гілля та забезпечення їх вивезення.

Статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судовим розглядом встановлено, що 01.01.2018 р. між ФОП ОСОБА_3 - «Орендодавцем» та ФОП ОСОБА_2 - «Орендарем» укладено договір № 6 оренди нежитлового приміщення, яке розташоване по АДРЕСА_1.

Відповідно до п.п. 2.2.6. договору оренди, Орендар зобов'язується дотримуватись на території Орендодавця вимог законодавства України про охорону навколишнього природного середовища, а також дотримувати в чистоті прибудинкову територію, яка закріплена за ним і нести повну відповідальність за його порушення.

Також судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 працює менеджером у ФОП ОСОБА_2 на підставі трудового договору № 2-15 від 02.12.2015 р., пунктом 2 якого визначено, що вона зобов'язана здійснювати укладання договорів з продажу товарів, надавати консультації щодо товарів та послуг за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, б. 12/2. Проте, умовами цього договору не передбачений обов'язок позивачки дотримувати в чистоті прибудинкову територію, по АДРЕСА_1.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної вважає, що оскаржувана постанова відповідача необґрунтована та підлягає скасуванню, оскільки відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 6 від 01.01.2018 р. обов'язок дотримувати в чистоті прибудинкову територію покладено саме на Орендаря - ФОП ОСОБА_2, а не на його працівника ОСОБА_1

Висновок суду першої інстанції, що менеджер ОСОБА_1, яка працює у ФОП ОСОБА_2, є посадовою особою, яка виконує ряд організаційно-розпорядчих обовязків та повинна нести відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає помилковим, оскільки ОСОБА_1 не може нести відповідальнсть за вчинення такого адміністративного правопорушення, так як трудовим договором № 2-15 від 02.12.2015 р. не передбачений її обов'язок слідкувати за станом прилеглої до магазину території та здійснювати на вказаній території покіс трави.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 05.07.2018 р. та прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі, а саме, скасувати оскаржувану постанову відповідача та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 77, 243, 286, 308, 315, 316, 317, 322 , 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 05.07.2018 по справі № 591/3227/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою задовольнити позов ОСОБА_1.

Скасувати постанову Адміністративної комісії виконавчого комітету Сумської міської ради № 787 від 04.06.2018 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді В.Б. Русанова Г.Є. Бершов