Постанова № 76797882, 27.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/6100/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Костіва М.В., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі № 813/4823/17 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» до Державного агентства резерву України про визнання протиправною бездіяльність (рішення суду першої інстанції ухвалене суддями Гуликом А.Г., Коморним О.І., Лунь З.І. області 14.05.2018 року, згідно журналу судового засідання о 12:44 год., повний текст судового рішення складено 24.05.2018), -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» (далі – ПАТ «ДТЕК Західенерго», Позивач), яке з 21.06.2018 року змінило найменування на Акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» звернулося з адміністративним позовом до Державного агентства резерву України (далі – Відповідач), в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного забезпечення обслуговування матеріальних цінностей державного матеріального резерву на ПАТ «ДТЕК Західенерго», не здійснення контролю за зберіганням матеріальних цінностей державного резерву та проведенням з такими цінностями визначених в установленому порядку операцій.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із вказаною рішенням, його оскаржив Позивач, який покликаючись на те, що вказана рішення є незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач протиправно не здійснював перевірку забезпечення наявності та якісного стану матеріальних цінностей державного резерву. Вважає, що вказаною бездіяльністю відповідача порушені його права. На думку позивача, відповідач безпідставно намагається притягнути його до відповідальності за неналежне забезпечення обслуговування матеріальних цінностей державного матеріального резерву.

Сторони були належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи, проте в судове засідання не з’явилися. У зв’язку з цим справа, відповідно до положень пункту 1 частини 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розглядалася в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач отримав від відповідача на зберігання матеріальні цінності державного резерву, а саме 2194,901тон мазуту М-100

30.10.2017 державне агентство резерву України звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про повернення незбережених матеріальних цінностей державного резерву, а саме 2194,901тон мазуту М-100 та стягнення 7910057,34грн.

Позивач зазначає, що відповідач не забезпечив здійснення контролю за зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, чим допустив протиправну бездіяльність та порушив його права. Тому, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що визнання протиправною бездіяльності суб’єкта владних повноважень можливе за умови, якщо такою бездіяльністю порушуються права чи законні інтереси позивача. Позивач не надав докази того, що бездіяльністю відповідача, на його думку, щодо забезпечення обслуговування матеріальних цінностей державного матеріального резерву на ПАТ «ДТЕК Західенерго» та здійснення контролю за зберіганням матеріальних цінностей державного резерву порушуються права та законні інтереси позивача як зберігача вказаних цінностей.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 Положення про Державне агентство резерву України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 517, Державне агентство резерву України (Держрезерв) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі, який реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву.

Згідно з п.п. 1, 16 п. 4 вказаного Положення Держрезерв відповідно до покладених на нього завдань: здійснює управління державним резервом, забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, організацію формування, зберігання і обслуговування матеріальних цінностей державного матеріального резерву, зокрема, контролює виконання відповідальними зберігачами незалежно від форми власності зобов’язань щодо зберігання, освіження (поновлення), відпуску, своєчасного повернення позичених матеріальних цінностей, а також відповідність зазначених цінностей затвердженій номенклатурі, встановленим стандартам і технічним умовам.

З наведених нормативних положень вбачається, що Держрезерв наділений владними управлінськими функціями щодо здійснення контролю виконання відповідальними зберігачами незалежно від форми власності зобов’язань щодо зберігання, освіження (поновлення), відпуску, своєчасного повернення позичених матеріальних цінностей.

З огляду на наведене, у взаємовідносинах з ПАТ «ДТЕК Західенерго» щодо здійснення контролю за збереженням матеріальних цінностей державного резерву Держрезерв виступає суб’єктом владних повноважень. Тому, спір між позивачем та відповідачем про визнання протиправною бездіяльності щодо неналежного забезпечення обслуговування матеріальних цінностей державного матеріального резерву підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний матеріальний резерв» відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву - зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву.

Згідно зі ст. 12 вказаного Закону державний резерв матеріальних цінностей є недоторканим і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України «Про державний матеріальний резерв» підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобов'язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно з зазначеними завданнями власними силами.

Відповідно до п. 14.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску, та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв’язку України, Мінекономіки України Держспоживстандарту України від 20.05.2008 №281/171/578/155 (далі – Інструкція), під час приймання, зберігання та відпуску нафти і нафтопродуктів керівник підприємства та головний бухгалтер здійснюють контроль за дотриманням матеріально відповідальними особами вимог вказаної Інструкції та забезпечують: своєчасне оформлення документів руху нафти та нафтопродуктів; збереження їх кількості і якості; відображення їх руху за бухгалтерським обліком; своєчасне вжиття заходів щодо попередження псування, втрат, нестач та розкрадання нафти та нафтопродуктів, а також створення необхідних умов для їх зберігання.

Згідно з п. 13.2, 13.4 вказаної Інструкції інвентаризації підлягають нафта (газовий конденсат) і нафтопродукти, що містяться у резервуарах і технологічних трубопроводах НПЗ, наявних на підприємстві транспортних засобах та тарі незалежно від права власності, а також готівка на АЗС. Інвентаризації підлягають також нафта і нафтопродукти, які згідно з договорами зберігаються на терміналах інших суб'єктів господарювання. Інвентаризація нафти та нафтопродуктів на підприємствах проводиться не рідше одного разу на місяць.

Відповідальність за організацію інвентаризації, правильне та своєчасне її здійснення покладається на керівника підприємства.

Відповідно до п.п. 22-24 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 №1129, Держрезерв забезпечує організацію та проведення обліку запасів матеріальних цінностей державного резерву, обсягів їх накопичення і зберігання в розрізі зберігачів, руху матеріальних цінностей.

Інвентаризація запасів матеріальних цінностей державного резерву проводиться зберігачами системи державного резерву та відповідальними зберігачами в порядку і терміни, встановлені чинним законодавством та Держрезервом. Персональну відповідальність за достовірність даних інвентаризації несуть керівники підприємств-зберігачів згідно з чинним законодавством.

З наведених нормативних положень вбачається, що обов’язок по забезпеченню відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву покладений на підприємства, установи, організації, яким такі цінності передані на зберігання. Здійснення контролю за таким зберіганням належить до повноважень Держрезерву.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Позивач не надав докази того, що бездіяльністю відповідача, на його думку, щодо забезпечення обслуговування матеріальних цінностей державного матеріального резерву на ПАТ «ДТЕК Західенерго» та здійснення контролю за зберіганням матеріальних цінностей державного резерву порушуються права та законні інтереси позивача як зберігача вказаних цінностей.

Відтак, колегія суддів приходить до переконання про те, що позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Західенерго» є безпідставними та необґрунтованими в задоволенні яких необхідно відмовити.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі № 813/4823/17 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1 судді ОСОБА_2 ОСОБА_3