Ухвала суду № 7679786, 26.01.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_____________________

У Х В А Л А

про припинення провадження

"26" січня 2010 р.          Справа № 14/18-10

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г. при секретарі судового засідання Кучер Р.П., розглянув матеріали справи :

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Котюжани зерно", вул. Залізнична, 12, с. Обухів, Мурованокуриловецький район, Вінницька область, 23441, код ЄДРПОУ 32090645

до: Антимонопольного комітету України Вінницьке територіальне відділення, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100

про визнання рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіально-го відділення Антимонопольного комітету України № 43-рш від 17.07.2009 р. у справі № 06-26.209/46-09

З участю представників сторін:

позивача : Благун Б.М., представник за дорученням

відповідача : Драпак Ю.П., представник за дорученням

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Котюжани зерно" подано скаргу щодо зупинення дії та скасування рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 43-рш від 17.07.2009 р. у справі № 06-26.209/46-09.

Разом з тим, 27.11.2009 р. ТОВ "Котюжани зерно" було подано заяву про уточнення змісту та вимог згаданої скарги, зі змісту якою вбачається, що скаржник просить в частині позову, що стосується процесуального найменування сторін читати: позивач та відповідач, в частині позову, що стосується його назви читати позовна заява, а в частині позову, що стосується змісту позовних вимог, читати: прийняти позовну заяву до розгляду; зупинити дію рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 43-рш від 17.07.2009 р. у справі № 06-26.209/46-09.; визнати недійсним рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 43-рш від 17.07.2009 р. у справі № 06-26.209/46-09 та стягнути з державного бюджету на користь позивача вартість судових витрат.

Дана заява прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача уточненні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та представник в судовому засіданні проти позову заперечували з підстав викладених у відзиві, поряд з іншим зазначивши, що оскаржуване в даному судовому засіданні рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 43-рш від 17.07.2009 р. є обґрунтованим та законним.

Представниками сторін подано клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.81-1 ГПК України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд, взявши окрім іншого до уваги подані ТОВ "Котюжани зерно" уточнення, якими останній на разі фактично змінив суть поданої позовної заяви, дійшов висновку про непідвідомчість даного спору господарському суду та необхідність припинення провадження виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України “Про судоустрій”, підсудність окремих категорій справ місцевим судам, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.

Водночас, положення Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення правового захисту економічної конкуренції” від 31.05.2005 р. повинні застосовуватися з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від 20.11.2007 р. та постанові Верховного суду України від 29.05.2007 р. за № 07/168.

В свою чергу, відповідно ч.1 ст. 12 ГПК України визначено, що господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Частиною 1 ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлено, право заявника, відповідача, третьої особи на оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду.

Разом з тим, Закон України “Про захист економічної конкуренції” містить спеціальні норми щодо захисту економічної конкуренції та загальні, що стосуються визначення суб’єктом господарювання порядку захисту в суді прав, порушених органами Антимонопольного комітету України. З останнього питання спеціальними є норми процесуального законодавства, зокрема КАС і ГПК.

Таким чином, вказаний закон не є процесуальним законом і після набрання чинності КАС України не може визначати підсудність справ за публічно-правовими спорами за участю органів Антимонопольного комітету України.

Відповідно ж до Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель, що в розумінні положень ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України відповідає ознакам суб’єкта владних повноважень.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 3 КАСУ, публічно-правовий спір у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, є справою адміністративної юрисдикції.

Крім того, п.1 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, відповідно до, поширюється компетенція адміністративних судів.

Таким чином, з огляду на положення п. 3 ч. 1 ст. 12 ГПК України, де визначено, що господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, та зважаючи на той факт, що даний позов пред’явлений не органом Антимонопольного комітету України, підстав для його вирішення у порядку, визначеному ГПК немає.

Водночас, відповідно до положень ч. 3 статті 125 Конституції України Вищий адміністративний суд України є вищим судовим органом, якому, власне, належить пріоритет визначення підвідомчості справ адміністративної юрисдикції, про що наголошено у листі № 3.2.-2005 від 26.12.2005 р. Верховного суду України.

Вказане підтверджується судовою практикою Вищого адміністративного суду України при розгляді даної категорії спорів, зокрема ухвалою від 22.02.2008 р. у справі №К-38207/06 та постановою колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від 23.09.2008 р., винесену за результатами розгляду скарги ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Львівського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України".

Таким чином, на даний спір поширюється компетенція адміністративних судів і він має розглядатися в порядку адміністративного судочинства відповідним адміністративним судом.

За вказаних обставин, провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати, понесені позивачем при зверненні з даним позовом, підлягають поверненню останньому з державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ст. 80, 86 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

1. Припинити провадження у справі.

2. У відповідності з п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.10.93 р. № 7-93 державне мито у сумі 85 грн., перераховане за платіжним дорученням № 26 від 20.08.2009 р., підлягає поверненню.

3. Відповідно до п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р. "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ", внесені для оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу грошові кошти в сумі 236 грн., перераховане за платіжним дорученням № 27 від 20.08.2009 р., підлягають поверненню.

4. Ухвалу надіслати сторонам.

Суддя

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - вул. Залізнична, 12,с. Обухів, Мурованокуриловецький район, Вінницька область, 23441

3 - відповідачу - вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100