Постанова № 76797855, 26.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5474/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гудима Л.Я.,

Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Копанишин Х.В.,

представника відповідача Ільтя І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 червня 2018 року (прийняту у м. Мукачеві суддею Куцкіром Ю.Ю.) про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 303/3186/17, провадження № 2а/303/11/18 за позовом ОСОБА_4 до Мукачівської міської ради про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 червня 2018 року у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 про відкладення справи відмовлено.

Позовну заяву ОСОБА_4 до Мукачівської міської ради про скасування рішення залишено без розгляду.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, її оскаржив адвокат ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 Апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать чинному законодавству, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду.

Тому просив скасувати вказану ухвалу і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не врахував того, що клопотання про відкладення справи є обгрунтованим.

У судовому засіданні представник відповідача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просив у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з таких підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та його представник п'ять разів поспіль (26.12.2017, 15.02.2018, 28.03.2018, 07.05.2018 та 07.06.2018) не з'явилися в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача ОСОБА_3 неодноразово надсилав до суду клопотання про відкладення судових засідань, мотивуючи їх раптовою поїздкою за межі області, перебуванням у судовому засіданні апеляційного суду Закарпатської області, хворобою та вирішенням спору позасудовим шляхом. Однак, будь-яких доказів на підтвердження вищезазначених причин неявки в судове засідання не надав, у зв'язку з чим суд розцінив такі дії представника позивача як затягування розгляду справи.

Проте, на думку колегії суддів, такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та нормам процесуального права і є помилковими виходячи з наступного.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи встановлені статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до частин п'ятої, восьмої та дев'ятої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Вказана процесуальна норма кореспондує із пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, відповідно до якої суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 4 КАС України ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.

Частиною п'ятою статті 243 КАС України визначено перелік ухвал, які викладаються окремим документом.

Окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.

А частиною сьомою вказаної статті встановлено, що ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.

Згідно зі статтею 229 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання.

Технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог статті 230 КАС України у судовому засіданні секретар забезпечує ведення протоколу судового засідання.

У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості, зокрема: ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати.

Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи.

Частинами першою та третьою статті 223 КАС України встановлено, що суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 205 цього Кодексу.

Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання в порядку, визначеному цим Кодексом.

Судом встановлено, що у справі є довідки, складені і підписані секретарем судового засідання Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Славич М.В. про те, що у зв'язку з неявкою сторін в судові засідання, призначені на 26.12.2017, 15.02.2018, 28.03.2018 та 07.05.2018, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Судовий розгляд відкладено на іншу дату.

Аналізуючи зазначені норми законодавства та вказані обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що у разі неприбуття в судове засідання позивача, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд повинен відкласти розгляд справи і встановити дату й час нового судового засідання, про що повинен постановити ухвалу.

Вказана ухвала повинна бути занесена до протоколу судового засідання, а, у випадку, коли фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється й протокол судового засідання не ведеться, така ухвала повинна бути викладена окремим документом.

Іншого способу викладення рішення суду з вирішення процесуального питання КАС України не передбачено, тому викладення рішення суду довідкою, підписаною секретарем судового засідання, є неприпустимим.

Складення такої довідки, на переконання колегії суддів, є можливим лише за неможливості проведення судового засідання (наприклад, через хворобу судді тощо).

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що нездійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не означає непроведення судового засідання; судове засідання проводиться, однак його фіксування технічними засобами не здійснюється.

Як видно із матеріалів справи, ухвали суду від 26.12.2017, 15.02.2018, 28.03.2018 та 07.05.2018 про відкладення розгляду справи і встановлення дати й часу нового судового засідання відсутні; відкладення справи не здійснювалося, невідомо - ким і коли призначалися наступні судові засідання, при тому, що у довідці навіть не зазначено склад суду.

Довідки секретаря судового засідання не є належним доказом проведення судових засідань (при тому, що про проведення таких засідань у довідці нічого не зазначено), тому немає підстав говорити про неявку позивача в судові засідання 26.12.2017, 15.02.2018, 28.03.2018 та 07.05.2018.

Крім того, суд першої інстанції не дав аналізу обставинам справи відносно до приписів речення першого частини п'ятої статті 205 КАС України, а саме: чи перешкоджала неявка особи розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає передчасним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи висновок суду першої інстанції про те, що позивач та його представник повторно не з'явився в судові засідання без поважних причин та приходить до переконання про відсутність у суду першої інстанції правових підстав для винесення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, встановлених пунктом четвертим частини першої статті 240 КАС України.

Згідно зі статтею 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена за неповного з'ясування судом обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду, а тому ухвалу суду необхідно скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 308, 310, 315, 320, 321, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, задовольнити.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 червня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 303/3186/17, провадження № 2а/303/11/18 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Постанова складена у повному обсязі 27 вересня 2018 року.