Ухвала суду № 76797792, 28.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 810/2888/18

Головуючий у І інстанції – Василенко Г.Ю.

УХВАЛА

28 вересня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Кучма А.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінетех» до Державної фіскальної служби України, третя особа: Києво-Святошинська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінетех» до Державної фіскальної служби України, третя особа: Києво-Святошинська об’єднана державна податкома інспекція Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2018 апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків – десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

26.09.2018 апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору/продовження строку на усунення недоліків.

Проте, суд наголошує, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Перевіривши доводи зазначеного клопотання, суд дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню в частині продовження строку на усунення недоліків з наступних підстав.

Клопотання про відстрочення сплати судового збору обґрунтоване тим, що на момент звернення із апеляційною скаргою апелянт позбавлений можливості надати оригінал платіжного доручення у встановлений строк через блокування відповідних рахунків.

Натомість до даного клопотання будь-яких доказів на підтвердження відсутності грошових коштів чи неможливості їх сплати надано не було.

Крім того, з 16.03.2018 набули чинності зміни до п. 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників. Вказана норма права визначає перелік платежів, які проводяться незалежно від зупинення операцій по рахунках. До таких платежів належить сплата судового збору.

Вищевикладене спростовує долучені до клопотання листи ДКСУ про безспірне списання коштів, як на підставу неможливості сплати судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Звертаючись до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору відповідач не надав доказів, що його майновий стан унеможливлює сплату судового збору та не наведено обґрунтованих обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути підставами для відстрочення сплати судового збору. При цьому, цитування норм чинного законодавства не є обґрунтованою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

У ч. 1, 3, 6 ст. 121 КАС України закріплено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду. Про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк.

Отже, законодавством регламентовано процесуальні гарантії забезпечення доступу до правосуддя і забезпечення практичної можливості їх реалізації покладено на суд.

Враховуючи викладені доводи та з метою забезпечення реалізації права апелянта на доступ до правосуддя, суддя вважає за доцільне задовольнити клопотання частково та продовжити апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 118, 121, 132, 133, 325, 328 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Державної фіскальної служби України про відстрочення сплати судового збору/продовження строку на усунення недоліків задовольнити частково.

Продовжити Державній фіскальній службі України строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі судді Київського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2018 - на десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

В іншій частині клопотання Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя А.Ю. Кучма