Постанова № 76797609, 27.09.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року справа №805/5011/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М. (суддя-доповідач), суддів Компанієць І.Д. Геращенка І.В., за участю секретаря судового засідання Тішевського В.В., представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 р. (повний текст виготовлено 31 липня 2018 року у м. Слов’янськ) у справі № 805/5011/18-а (головуючий І інстанції суддя Зеленов А.С.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Старокраматорський машинобудівний завод" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, треті особи: ОСОБА_4 Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області, Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про стягнення сплаченого єдиного соціального внеску за період з січня 2017 року по квітень 2018 року у сумі 17 000 000 грн (сімнадцять мільйонів гривень),

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2018 року Приватне акціонерне товариство “Старокраматорський машинобудівний завод” звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області про зобов’язання надати висновок про повернення надмірно або помилково сплачених коштів у сумі 43 812 765, 31 грн. Справа зареєстрована під номером № 805/5011/18-а (т. 1 а.с. 4-9).

Ухвалою суду від 26 червня 2018 року відкрито провадження у справі № 805/5011/18-а (т. 1 а.с.1).

25 червня 2018 року Приватне акціонерне товариство “Старокраматорський машинобудівний завод” звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов’язання вчинити певні дії, а саме: зобов’язати відповідачів звільнити позивача від виконання обов’язків згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» по сплаті єдиного внеску за період з 14.04.2014 по 30.04.2018, за виключенням періоду знаходження підприємства на обліку у СДПІ м. Запоріжжя. Справа зареєстрована під номером № 805/5012/18-а (т. 1 а.с.19-23).

Ухвалою суду від 26 червня 2018 року відкрито провадження у справі № 805/5012/18-а (т. 1 а.с.16).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 року об'єднано в одне провадження адміністративну справу № 805/5012/18-а за позовом Приватного акціонерного товариства “Старокраматорський машинобудівний завод” до Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов’язання вчинити певні дії із адміністративною справою № 805/5011/18-а за позовом Приватного акціонерного товариства “Старокраматорський машинобудівний завод” до Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області про зобов’язання надати висновок про повернення надмірно або помилково сплачених коштів, присвоївши їй єдиний номер № 805/5011/18-а (т. 1 а.с. 29).

17.07.2018 позивачем подано заяву про зміну предмету позовних вимог, а саме: стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» сплачений єдиний внесок за січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року, квітень 2017 року, травень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року, серпень 2017 року, вересень 2017 року, жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року, лютий 2018 року, березень 2018 року, квітень 2018 року у сумі 17 000000 грн. з рахунку Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС Донецької області, відкритого за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування».

Зобов’язати Головне управління ДФС у Донецькій області надати ГУ ДКСУ у Донецькій області та ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області розрахунковий документ на повернення на користь позивача сплачений єдиний соціальний внесок за квітень (з 14 квітня) 2014 року, травень 2014 року, червень 2014 року, липень 2014 року, серпень 2014 року, вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, квітень 2015 року, травень 2015 року, червень 2015 року, липень 2015 року, серпень 2015 року, вересень 2015 року, жовтень 2015 року, листопад 2015 року, грудень 2015 року, січень 2016 року, лютий 2016 року, березень 2016 року, квітень 2016 року, травень 2016 року, червень 2016 року, липень 2016 року, серпень 2016 року, вересень 2016 року у сумі 33 000 000 грн. (т. 5 а.с. 57-66).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року заяву Приватного акціонерного товариства “Старокраматорський машинобудівний завод” про зміну предмету позовних вимог у адміністративній справі № 805/5011/18-а за позовом Приватного акціонерного товариства “Старокраматорський машинобудівний завод” до Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області про зобов’язання надати висновок про повернення надмірно або помилково сплачених коштів, звільнення від сплати єдиного соціального внеску прийнято до розгляду (т. 5 а.с. 92).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року роз’єднано справу № 805/5011/18-а за позовом Приватного акціонерного товариства “Старокраматорський машинобудівний завод” до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, Головного управління ДФС у Донецькій області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів – ОСОБА_4 ДКСУ у м. Краматорську Донецької області, Головного управління ДКСУ у Донецькій області про стягнення сплаченого єдиного соціального внеску за період з січня 2017 року по квітень 2018 року у сумі 17 000 000 грн. (сімнадцять мільйонів гривень) з рахунку Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, відкритого за балансовим рахунком 3719 “Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування» та зобов’язання Головного управління ДФС у Донецькій області надати ГУ ДКСУ у Донецькій області та ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області надати до управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області розрахунковий документ на повернення на користь Приватного акціонерного товариства “Старокраматорський машинобудівний завод” сплаченого єдиного соціального внеску за період з квітня (з 14 квітня) 2014 року по вересень 2016 року у сумі 33 000 000 грн. (тридцять три мільйони гривень).

Справу в частині заявлених позовних вимог Приватного акціонерного товариства “Старокраматорський машинобудівний завод” до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_4 ДКСУ у м. Краматорську Донецької області, Головного управління ДКСУ у Донецькій області про стягнення на користь Приватного акціонерного товариства “Старокраматорський машинобудівний завод” сплаченого єдиного соціального внеску за період з січня 2017 року по квітень 2018 року у сумі 17 000 000 грн. (сімнадцять мільйонів гривень) з рахунку Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, відкритого за балансовим рахунком 3719 “Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування», залишено за справою № 805/5011/18-а.

Виділено у самостійне провадження позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Старокраматорський машинобудівний завод” до Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів – ОСОБА_4 ДКСУ у м. Краматорську Донецької області, Головного управління ДКСУ у Донецькій області про зобов’язання Головного управління ДФС у Донецькій області надати ГУ ДКСУ у Донецькій області та ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області надати до управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області розрахунковий документ на повернення на користь Приватного акціонерного товариства “Старокраматорський машинобудівний завод” сплачений єдиний соціальний внесок за період з квітня (з 14 квітня) 2014 року по вересень 2016 року у сумі 33 000 000 грн. (тридцять три мільйони гривень) (т. 5 а.с.93-94).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року у справі № 805/5011/18-а позовну заяву задоволено у повному обсязі.

Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (адреса: вул. Конрада Гампера,2, м. Краматорськ, 84302, Донецька область, код ЄДРПОУ 05763642) сплачений єдиний соціальний внесок за січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року, квітень 2017 року, травень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року, серпень 2017 року, вересень 2017 року, жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року, лютий 2018 року, березень 2018 року, квітень 2018 року у сумі 17 000 000 грн. (сімнадцять мільйонів гривень) з рахунку Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (адреса: б-р. Машинобудівників, 22, м. Краматорськ, 84313, Донецька область, код ЄДРПОУ 39900454), відкритого за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування».

Вирішено питання судових витрат (т. 6 а.с. 43-55).

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судове рішення, прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач самостійно нараховував, обчислював, подавав звітність у 2017-2018 роках та сплачував грошові зобов’язання з єдиного внеску (далі – ЄВ). При цьому позивач не спростовував доводи, що жодна норма законодавства не визнає та не може визнавати кошти, якими сплачено єдиний внесок, нарахований у звітності, як надміру або помилково сплачені кошти.

Звертає увагу на те, що клопотання відповідача щодо залучення у якості третіх осіб працівників ПрАТ «Старокраматорський машинобудівний завод» щодо яких було сплачено єдиний внесок за січень-грудень 2017 року, січень-квітень 2018 року у розмірі 17 000 000 грн. та залучення у якості третьої особи УПФУ у м. Краматорську Донецької області були відхилені судом першої інстанції без будь-якого обгрунтування і, як наслідок, було прийнято рішення у справі, яке вплинуло на їхні права, свободи, інтереси або обов’язки.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти її задоволення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач – Приватне акціонерне товариство «Старокраматорський машинобудівний завод», код ЄДРПОУ 05763642, юридична адреса: 84302, Донецька область, місто Краматорськ, вул. Конрада Гампера, 2, - знаходиться на податковому обліку у ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області в якості платника податків та інші обов’язкових платежів, зокрема єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (т. 1 а.с.12).

Господарську діяльність позивач здійснює на адміністративній території міста Краматорськ Донецької області відповідно до статуту, затвердженого в новій редакції від 24.04.2018 (т. 1 а.с.43-60).

Приватне акціонерне товариство «Старокраматорський машинобудівний завод» 21.05.2018 зверталося до ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області із заявою про звільнення від виконання обов’язків передбачених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі сплати єдиного внеску за період з 14.04.2014 по 30.04.2018, за виключенням періоду знаходження підприємства на обліку у СДПІ м. Запоріжжя (т. 1 а.с.13) .

30 травня 2018 року ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області відмовлено ПрАТ «СКМЗ» у звільненні від виконання обов’язків згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі сплати єдиного внеску (т. 1 а.с.14).

12 червня 2018 року Приватне акціонерне товариство «Старокраматорський машинобудівний завод» звернулося до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області із заявою від 11 червня 2018 року за вих. № 568 про перерахування надміру або помилково сплачених коштів згідно форми, що передбачена Додатком 1 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру сплачених коштів затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 6 від 16.01.2016 (т. 1 а.с.15).

Листом від 27.06.2018 за № 02/10/05-15-08-02-13-2 ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області відмовлено у поверненні коштів у зв’язку із відсутністю законодавчих підстав (т. 6 а.с.37-38).

Спірним у даній справі є правомірність стягнення сплаченого позивачем єдиного внеску за січень 2017 року - квітень 2018 року у сумі 17 000000, 000 грн.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з задоволенням позовних вимог з огляду на наступне.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, послався на прийняття Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» і розцінив його зміст як закінчення антитерористичної операції, пов’язавши з виданням Президентом України Указу № 116/2018 від 30.04.2018, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях».

Саме цю подію суд першої інстанції визначив як закінчення антитерористичної операції і як правову підставу для подання позивачем заяви звільненні від виконання обов’язків згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі сплати єдиного внеску і, як наслідок, подання заяви про повернення самостійно сплаченого єдиного внеску.

Суд апеляційної інстанції не може погодитися з таким твердженням, оскільки абзац перший статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669 (далі - Закон № 1669) змістує: «Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України».

Умовою завершення антитерористичної операції є видання Президентом України Указу саме з таким змістом. До теперішнього часу такий указ не виданий. Закон № 1669 в цій частині не змінений і не скасований.

Правова визначеність має безпосередню підставу для вчинення певних дій як суб’єктом владних повноважень, так і платниками податків щодо сфери дії передбачених норм Законів № 1669 і № 2464.

Згідно п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Така податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання, та подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 48.1 ст. 48, п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України).

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Приписами статті 102 Податкового кодексу України визначено строк давності в межах 1095 календарних днів.

Надміру сплачені грошові зобов'язання, згідно приписів пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Як визначено п.п. 14.1.182 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України помилково сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань.

Відповідно до пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 43 Податкового кодексу України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Як свідчать матеріали справи, Приватне акціонерне товариство «Старокраматорський машинобудівний завод» 21.05.2018 вперше звернулось до ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області із заявою про звільнення від виконання обов’язків згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) зі сплати єдиного внеску за період з 14.04.2014 по 30.04.2018, за виключенням періоду знаходження підприємства на обліку у СДПІ м. Запоріжжя (т. 1 а.с.13).

П. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За унормуванням п. 1 та п. 12 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Дійсно, для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення було прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі Закон № 1669).

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 доповнено розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» пунктом 9-3 (у наступному 9-4).

П. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2464 передбачено: «Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у спірних правовідносинах у розумінні вказаної норми та враховуючи положення ст. 25 Закону № 2464 відповідальність, штрафні та фінансові санкції - це штраф та/або пеня.

Таким чином, пункт 9.4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2464 пов'язує звільнення платників єдиного внеску від штрафу та/або пені за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції з наявністю двох умов: це перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція та штраф та/або пеню застосовано до платника за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 1 січня 2016 року внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8, але в повній мірі збереглася в Законі № 2464.

Пункт 9.4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464 (після внесення змін до Закону № 1669-VII Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8) продовжує свою дію в часі.

Отже, позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Краматорськ.

Дію вказаного розпорядження зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02 грудня 2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, до зазначених населених пунктів, зокрема, належить м. Краматорськ.

Таким чином, положеннями Закону України № 2464 передбачено саме звільнення від відповідальності за несвоєчасне та не в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем самостійно нараховано, обчислено та подано звітність у 2017-2018 роках.

Задекларовані суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за період січень 2014 року - квітень 2018 року були своєчасно та у повному обсязі сплачені, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками: (т. 1 а.с.61-250, т. 2 а.с.1-250, том 3 а.с.1-36).

Нормами Закону України № 1669, на положеннями якого посилався позивач в обґрунтування свої позовних вимог і суд першої інстанції в обґрунтування задоволення позову, не передбачено визнання самостійно задекларованих та сплачених платником податків сум єдиного внеску під час проведення антитерористичної операції, як надміру або помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями та такими, що підлягають поверненню.

Позивач правовою підставою для повернення коштів вказав п. 9-4 розділу УШ Закону № 2464, який в своїй правовій конструкції не містить обов’язку контролюючого органу щодо визнання самостійно задекларованих та сплачених платником податків сум єдиного внеску під час проведення антитерористичної операції, як надміру або помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями та такими, що підлягають поверненню.

Оскільки право визначення так би мовити статусу сплаченого єдиного внеску належить тільки і безпосередньо позивачеві, то суд першої інстанції повинен був виходити зі змісту вимог заяви позивача до контролюючого органу від 11 червня 2018 року за № 568, так як саме від викладених в цій заяві вимог і повинен був вирішуватися спір. А у вказаній заяві позивач зазначив наступним чином: «прошу перерахувати надміру або помилково сплачені кошти…» (а.с. 15 т. 1).

Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів затверджений Наказом Міністерства фінансів України 16.01.2016 № 6 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2016 р. за № 193/28323 розроблено відповідно до статей 9 та 11 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон).

Цей Порядок визначає процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) або повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (далі - Платник), надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі - Кошти).

Відповідно до п. 5 Порядку повернення Коштів здійснюється у випадках: 1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719; 2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719; 3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету; 4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719.

Повернення Коштів здійснюється на підставі заяви Платника про таке повернення (далі - Заява).

За визначенням п. 3 Порядку надміру сплачені суми єдиного внеску - суми Коштів, які на певну дату зараховані на відповідний рахунок 3719 понад нараховані суми єдиного внеску на таку дату (крім сум авансових платежів, граничний строк сплати яких не настав, сплачених відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону); помилково сплачені суми єдиного внеску - суми Коштів, які на певну дату зараховані на невідповідний рахунок 3719 та/або сплачені з рахунку неналежного Платника.

Таким чином, з аналізу зазначених норм, вбачається, що поверненню підлягають саме надміру та/або помилково сплачені кошти єдиного внеску, а не самостійно сплачені відповідно до поданої звітності.

Суд апеляційної інстанції критично ставиться до правового визначення судом першої інстанції статусу сплаченої суми єдиного внеску.

Суд першої інстанції аналізує положення Закону № 2464 і каже про сплату єдиного внеску. При цьому наголошує про відсутність врегулювання Порядком № 435 питання щодо можливості подання платником ЄСВ уточнюючих документів для коригування суми збору у зв’язку із звільненням останнього від виконання його обов’язків.

Якщо сплачена сума визначена як сума єдиного внеску, нарахованого у відповідності до приписів ст.ст. 4, 6 Закону № 2464, то вказаний закон не містить норми про повернення вже сплаченої суми єдиного внеску.

Якщо казати про застосування до даного спору Порядку № 435, то позивач на виконання умов Порядку № 435 повинен довести, що сплачені суми єдиного внеску є надмірно або помилково сплаченими.

Матеріалами справи підтверджено, що за підприємством не обліковується ані надміру, ані помилково сплачених коштів з єдиного внеску у розмірі 17 000 000 грн., що свідчить про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог платника податків про стягнення коштів з рахунку 3719.

Щодо доводів апелянта стосовно необґрунтованого відхилення клопотання про залучення третіх осіб, то суд вважає зазначене твердження безпідставним оскільки з протоколу судового засідання від 18.07.2018 року вбачається, що у задоволенні клопотання відмовлено судом з відповідним обґрунтуванням (т. 2 а.с. 89-90).

Крім того, статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 передбачено, що стаж роботи - трудовий стаж, який підтверджується трудовою книжкою.

За унормуванням Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) зарахування стажу відбувається при виконанні певних умов – зарахування відпрацьованого місяця – за умови сплати до Пенсійного фонду страхових внесків у повному обсязі із заробітної плати не менше мінімального розміру, встановленого законодавчо і подання персоніфікованої звітності.

Тобто, від повноти сплати внесків залежить величина страхового стажу, оскільки до стажу враховуються тільки період роботи, за які щомісяця сплачували страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Від страхового стажу та заробітку (доходу) кожної особи, з яких сплачено єдиний внесок, залежить розмір пенсії, обчислений відповідно до законодавства.

Таким чином, повернення позивачу коштів зі сплати єдиного внеску є великим ризиком для найманих працівників позивача, які у майбутньому недоотримають зароблений розмір пенсії та недорахуються страхового стажу.

Висновок експертів у галузі права щодо застосування за аналогією права/закону норм законодавства України до правовідносин з повернення сплаченого ПрАТ "Старокраматорський машинобудівний завод» єдиного соціального внеску від 13 вересня 2018 року суд не приймає до уваги, оскільки законодавцем чітко визначені умови закінчення антитерористичної операції і недотримання цих умов не може бути замінена загальними міркуваннями, а тим більше застосуванням аналогії там, де це апріорі неможливо.

У контексті заявлених позовних вимог і правового обґрунтування судом першої інстанції підстав для задоволення позову є безпідставним обрання судом належним засобом вирішення даного позову саме стягнення з рахунку 37191201010515 ДПІ у м. Краматорську заявленої позивачем суми 17000000 грн.

Суду апеляційної інстанції вважає, що позивач не довів в чому саме полягає порушення його прав, а також яких саме прав, з боку податкового органу.

Підсумовуючи викладене, з огляду на системний аналіз нормативно-правових актів, зазначених як підстава для вирішення даного спору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення на користь позивача сплаченого єдиного соціального внеску в розмірі 17 000 000 грн.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області – задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 р. у справі № 805/5011/18-а – скасувати.

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Старокраматорський машинобудівний завод" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, треті особи - ОСОБА_4 Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області, Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про стягнення сплаченого єдиного соціального внеску за період з січня 2017 року по квітень 2018 року у сумі 17 000 000 грн (сімнадцять мільйонів гривень) – відмовити.

Повний текст складений 27 вересня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді І.Д. Компанієць

ОСОБА_5