Постанова № 76797483, 26.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 вересня 2018 рокусправа № 314/2352/17(2-а/314/95/2017)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

суддя - доповідача: Олефіренко Н.А.

судді: Білак С.В., Шальєва В.А.,

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

За участю:

Позивач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 25 червня 2018 р. (суддя Кофанов А.В.) в адміністративній справі № 314/2352/17(2-а/314/95/2017) за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області третя особа: Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" про визнання дій неправомірними та зобов'язати вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до управління соціального захисту населення Вільнянської райдержадміністрації, третя особа ПАТ "Запоріжжяобленерго" про визнання неправомірними дії відповідача щодо скасування їй пільги на оплату електроенергії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року та зобов'язати відповідача поновити скасовану пільгу.

Обставини викладені у позові обґрунтовані тим, що її сім'я є багатодітною, починаючи з серпня 2015 року отримала пільгу по сплаті за електроенергію відповідно до "Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї". Проте у січні 2017 року третя особа ПАТ "Запоріжжяобленерго" як постачальник електричної енергії зробив перерахунок по її сплаті за період часу з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, нарахувавши заборгованість понад 6000 гривень. Підставою для такого перерахунку став лист управління соціального захисту населення Вільнянської райдержадміністрації від 20.01.2017 року, в якому повідомлялося про скасування пільги відносно позивачки. На звернення позивачки до управління соціального захисту населення Вільнянської райдержадміністрації листом від 13.03.2017 року було повідомлено, що підставою для припинення пільги було неподання нею декларації про доходи сім'ї, яку позивачка зобов'язана була подавати кожні 6 місяців. Позивачка наголошує, що про можливість скасування пільги та про необхідність періодичного подання декларації про доходи їй нічого не роз'яснювалося. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 25.06.2018 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

На рішення суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга від позивачки ОСОБА_1, відповідно до змісту якої апелянт підтримала вимоги свого позову, додатково наголосила на тому, що про необхідність повторного подання декларації про доходи відповідач їй нічого не роз'яснював.

За результатами перегляду справи в суді апеляційної інстанції просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що відповідні положення щодо необхідності повторного подання декларації про доходи позивачці було роз'яснено спеціалістами управління, і обов'язок подання такої декларації несе перш за все позивачка; вважає, що для задоволення апеляційної скарги підстав немає, тому рішення першої інстанції просили залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши наявні в справі документи та матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав щодо задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку пільговика в управлінні соціального захисту населення Вільнянської райдержадміністрації як багатодітна сім'я з 12.12.2012 року, оскільки має трьох неповнолітніх дітей. За 2012 рік, 2013 рік та 2014 рік отримувала грошову виплату на вугілля.

З 21 серпня 2015 року відповідно до п.8 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї", затвердженого Постановою КМУ № 389 від 04.06.2015 року, ОСОБА_1 вперше подала до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення декларацію про доходи сім'ї, на підставі якої їй було надано право на отримання пільг з оплати житлово-комунальних послуг з 01.07.2015 року по 31.12.2015 року.

Так як пільги надаються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам умовою їх отримання є те, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (п.3 Порядку).

У разі неподання документів, передбачених абзацом першим цього пункту, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє пільговика про необхідність подання відповідних документів для визначення права на отримання пільг.

З матеріалів справи вбачається, що в 2015 році позивачці було на підставі наданих нею документів було визначено право на отримання пільг з оплати житлово-комунальних послуг в період 01.07.2015 року по 31.12.2015 року. Таке ж право позивачці було надано в 2017 році та 2018 році на підставі наданих нею документів.

В 2016 році ОСОБА_1 для отримання пільг з оплати житлово-комунальних послуг не зверталася, будь-яких документів до Управління не надавала.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 є працездатною особою та може отримати дохід інший крім соціальних виплат і ця обставина впливає на визначення права на пільги, на адресу позивачки листом від 08.02.2016 року поштою було направлено повідомлення про необхідність подання декларації про доходи.

Натомість протягом 2016 року ОСОБА_1 до управління соціального захисту не зверталася, декларацію про доходи сім'ї пільговика не надавала.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість підстав припинення позивачці пільг в 2016 році, оскільки наслідком неподання декларації про доходи сім'ї пільговика є не підтвердження права на отримання пільг.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 25 червня 2018 р. в адміністративній справі № 314/2352/17(2-а/314/95/2017)- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили 26.09.2018 року та відповідно до п.2 ч.5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 27.09.2018 року.

Суддя - доповідач: Н.А. Олефіренко

Суддя: С.В. Білак

Суддя: В.А. Шальєва