Ухвала суду № 76797462, 28.08.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 серпня 2018 року справа № 804/7430/17

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги Дніпропетровського управління ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Євраз Дніпропетровський металургійний завод» до ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень, -

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2017 року позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство «Євраз Дніпропетровський металургійний завод» (далі по тексту – ПАТ «Євраз Дніпропетровський металургійний завод») звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби (далі по тексту - ОСОБА_1 ВПП ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року адміністративний позов ПАТ «Євраз Дніпропетровський металургійний завод» до ОСОБА_1 ВПП ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень задоволений.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 27 лютого 2018 року Дніпропетровське управління ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби (далі по тексту - ДУ ОВПП ДФС) оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року апеляційна скарга ДУ ОВПП ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року повернута скаржнику, у зв’язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги, а саме: несплатою судового збору.

Втім, 07 серпня 2018 року скаржник ДУ ОВПП ДФС повторно оскаржив рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року в апеляційному порядку.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягають в наступному:

- в порушення вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником ДУ ОВПП ДФС подано апеляційну скаргу з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, тобто, після закінчення строків апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року, з огляду на наступне.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що 12 лютого 2018 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом у порядку письмового провадження ухвалено постанову.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до поштового повідомлення в матеріалах адміністративної справи (т.3 а.с.179), копія рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року отримана уповноваженою особою ОСОБА_1 ВПП ДФС - 22 лютого 2018 року, що не спростовується матеріалами даної адміністративної справи.

Отже, апеляційна скарга на вищевказане судове рішення суду першої інстанції повинна бути подана не пізніше 26 березня 2018 року (день, який був першим робочим днем після 24 березня 2018 року - останнього дня для оскарження вказаного судового рішення, який припав на вихідний день).

Однак, апеляційна скарга ДУ ОВПП ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року до суду першої інстанції подана 07 серпня 2018 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду, тобто з більш як чотиримісячним пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

Більш того, відповідно до дати, поставленої скаржником ДУ ОВПП ДФС на апеляційній скарзі, апеляційна скарга ДУ ОВПП ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року навіть виготовлена 07 серпня 2018 року, тобто, поза межами тридцятиденного строку, встановленого чинним законодавством України на подання апеляційної скарги.

Разом з тим, скаржник ДУ ОВПП ДФС в своїй апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року,

В обґрунтування клопотання зазначається, що копія оскаржуваної скаржником постанови суду першої інстанції дійсно отримана 22 лютого 2018 року та була оскаржена в межах процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня її отримання, однак через несплату судового збору апеляційна скарга повернута скаржнику, у зв’язку з чим, вважає, що скаржником ДУ ОВПП ДФС з поважних причин пропущено строк на апеляційне оскарження.

Розглянувши клопотання скаржника ДУ ОВПП ДФС про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року вважаю його таким, що не підлягає задоволенню, у зв’язку з наступним.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене.

Приписами статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, чинними на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, визначено порядок та строки апеляційного оскарження.

Вказаною статтею визначено події, з настаннням яких починається перебіг строку на апеляційне оскарження рішення суду. Норми вказаної статті не пов'язують початок перебігу такого строку з оплатою судового збору.

Вирішуючи клопотання суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки, зокрема, щодо сплати судового збору у визначені строки.

Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов’язком для всіх учасників адміністративного процесу.

Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Отже, поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження рішення суду без достатніх підстав буде наданням йому переваги, чим, в свою чергу, буде порушено право позивача.

Також суд зазначає, що право на повторне/третє звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах строку на апеляційне оскарження, встановленого законом.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Верховний Суд постановою від 03 квітня 2018 року у справі №804/7050/16 (адміністративне провадження №К/9901/41446/18) висловив наступну правову позицію:

Відповідно до статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» Державній фіскальній службі України не надано пільг щодо сплати судового збору. Відтак, сплата судового збору у розмірі, визначеному законом, та строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, є процесуальним обов’язком скаржника.

Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Європейського Суду з прав людини щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»).

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Кодексом адміністративного судочинства України дотримання скаржником строку подачі апеляційної скарги визначено обов’язковою умовою при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження. Поновлення судом пропущеного строку можливо лише за наявності обставин, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов’язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій.

Суддя не знаходить обґрунтованими доводи скаржника ДУ ОВПП ДФС, адже з моменту отримання копії рішення суду першої інстанції, а саме 22 лютого 2018 року (а.с.179), скаржник ДУ ОВПП ДФС мав право/обов’язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк, а неналежне виконання посадовими особами скаржника ДУ ОВПП ДФС службових обов’язків не звільняє суб’єкта владних повноважень від дотримання вимог процесуального закону.

Такі підстави (причини) для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження спірного судового рішення, як, зокрема, повторна подача апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року, у зв’язку з її поверненням ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року через несплату судового збору, визнаю не поважними та такими, що взагалі не можуть бути підставами для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.

На думку суду, внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об'єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції протягом десяти днів з моменту отримання її копії, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві, безвідповідальність працівників та відсутність вимогливості і контролю за підлеглими з боку адміністрації.

До того ж, скаржником ДУ ОВПП ДФС не вжиті заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб, що ставить під сумнів обставини, викладені в апеляційній скарзі скаржника ДУ ОВПП ДФС.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що оскаржувана скаржником ДУ ОВПП ДФС рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року на момент повторної подачі апеляційної скарги набрала законної сили, у зв’язку з чим скаржник ДУ ОВПП ДФС мав навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

Інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження скаржником не зазначено.

При цьому, наголошую на тому, що жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк, скаржником ДУ ОВПП ДФС апеляційної інстанції не надано.

- в порушення вимог пункту 3 частини 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником ДУ ОВПП ДФС в апеляційній скарзі не зазначено електронну пошту, офіційну електронну адресу, за наявності, скаржника ДУ ОВПП ДФС;

- в порушення вимог пункту 8 частини 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником ДУ ОВПП ДФС в апеляційній скарзі не зазначена дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

Отже, апеляційна скарга ДУ ОВПП ДФС не відповідає вимогам статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з чим, враховуючи наявність вказаних недоліків, адміністративна справа не може бути розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначає недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та в разі не усунення її недоліків у встановлений судом строк повертає скаргу особі, яка її подала.

Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Таким чином, враховуючи те, що апеляційна скарга ДУ ОВПП ДФС подана поза межами процесуального строку, встановленого законом для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, тобто з більш як чотиримісячним пропуском строку на апеляційне оскарження даного судового рішення, а питання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції ставилося із зазначенням підстав, визнаних суддею неповажними через неналежне виконання посадовими особами скаржника ДУ ОВПП ДФС службових обов’язків та відсутністю жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк, а також враховуючи те, що апеляційна скарга ДУ ОВПП ДФС не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаю за необхідне апеляційну скаргу ДУ ОВПП ДФС залишити без руху, надавши скаржнику ДУ ОВПП ДФС десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.

Керуючись статтями 169, 295, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними наведені скаржником Дніпропетровським управлінням ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року.

Апеляційну скаргу Дніпропетровського управління ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року по адміністративній справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Євраз Дніпропетровський металургійний завод» до ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень - залишити без руху.

Надати скаржнику Дніпропетровському управлінню ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали, шляхом звернення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказати поважні підстави з наданням відповідних доказів, а також шляхом приведення апеляційної скарги у відповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, які зазначені в цій ухвалі судді (зазначити електронну пошту, офіційну електронну адресу, за наявності, Дніпропетровського управління ОСОБА_1 великих платників податків Державної фіскальної служби, а також дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується).

Роз’яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження разом з зазначенням поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням відповідних доказів або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

В разі не виконання ухвали і не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк в частині не приведення апеляційної скарги у відповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.

При усуненні недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первинного її подання до адміністративного суду.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Т.С. Прокопчук