Постанова № 76797270, 06.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 вересня 2018 рокусправа № 804/992/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Бишевська Н.А.

судді: Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.05.2018 (суддя Верба Ірина Олександрівна, дата складання повного тексту 04.05.2018)

у справі № 804/992/17

за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), та рішення про застосування фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ:

06.02.2017 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області , в якому просила визнати протиправними та скасувати:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20 грудня 2016 р. № Ф-0004961303;

- рішення від 20 грудня 2016 р. № 001692303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкової перевірки щодо допущених ФОП ОСОБА_1 порушень, оскільки поставлений у 2014, 2015 роках товар повністю оплачений, заборгованості відсутні, отримані послуги підтверджені необхідними первинними документами. Також позивач вважає помилковою позицію контролюючого органу стосовно того, що вартість отриманого та оплаченого товару, що знаходиться у залишках ТМЦ, не може бути віднесена до валових витрат.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 травня 2018 р. у справі № 804/992/17 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Судом встановлено, що за результатами проведеної податкової перевірки, контролюючим органом встановлено невірний облік доходів, внаслідок чого допущено заниження суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, занижено єдиний соціальний внесок. За результатами перевірки винесено вимогу по сплати боргу зі сплати єдиного внеску та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску. Судом встановлено, що за результатами даної перевірки виявлено невірне визначення суми чистого оподаткованого доходу за 2014 та 2015 роки, на підставі чого позивачу донараховані відповідні грошові зобов'язання. Вказані донарахування оскаржені ФОП ОСОБА_1 в судовому порядку. Дослідивши надані сторонами документи суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки правильність нарахування позивачем та сплати чистого оподаткованого доходу підтверджено судовим рішенням у справі №804/5218/16, яке набрало законної сили, то й відповідно нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є обґрунтованим та правомірним. Наведене обумовило прийняття рішення про задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, Лівобережною ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 травня 2018 р. у справі № 804/992/17, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що Лівобережною ОДПІ оскаржено в касаційному порядку постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018 по справі № 804/5218/16 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Лівобережної ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень (зокрема, податкового повідомлення-рішення щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб).

Як вбачається з матеріалів справи, Лівобережною ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, за результатами якої складений акт № 1072/1303/254110127 від 25.05.2016 (а. с.10-19).

За висновками вказаного акту перевірки ФОП ОСОБА_1 порушено:

- п.п.177.2, 177.4 ст.177 ПК України, у результаті чого занижено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну 11893,90 грн., в тому числі по періодах: 2014 рік - 3880,38 грн., 2015 рік - 8013,52 грн.;

- п.51.1 ст.51, п.п.«б» п.176.2 ст.176 ПК України в частині ненадання відомостей щодо сум доходів, виплачених доходів фізичним особам-підприємцям за І квартал 2014 року, ІІ квартал 2014 року, ІV квартал 2015 року та не повного відображення відомостей про суми виплачених доходів платникам податків - фізичним особам за ІІІ квартал 2014 року, ІV квартал 2014 року, І квартал 2015 року, ІІ квартал 2015 року;

- п.п.1, 2 ч.1 ст.7, п.п.1, 4 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що призвело до заниження єдиного соціального внеску, що нараховується на суму чистого оподаткованого доходу, на суму 22220,80 грн., в тому числі по періодах: 2014 рік - 8976,72 грн., 2015 рік - 13244,08 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту перевірки від 25.05.2016 Лівобережною ОДПІ прийняті, зокрема, наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення № 0004941303 від 13.06.2016, яким Підприємцю за порушення п.п.177.2, 177.4 ст.177 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, за податковими зобов'язаннями на суму 11 893,90 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 2 973,48 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0004931303 від 13.06.2016, яким Підприємцю яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що є податковими агентами, за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 510 грн.;

- рішення № 0016921303 від 20.12.2016 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким Підприємцю за порушення п.2 ч.1 ст.7, п.11 ст.8, п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на підставі п.3 ч.11 ст.25 вказаного Закону визначені штрафні санкції з єдиного внеску на суму 2222,08 грн. (а. с.6);

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0004961303 від 20.12.2016, яким від Підприємця відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вимагається сплатити 10 146,97 грн. недоїмки з єдиного внеску 22220,80 грн., з них штрафи та пеня 0,00 грн. (а. с.5).

Предметом оскарження ФОП ОСОБА_1 у даному адміністративному спорі є рішення № 0016921303 від 20.12.2016 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0004961303 від 20.12.2016.

З матеріалів перевірки та оскарженої постанови суду першої інстанції вбачається, що донарахування позивачу грошових зобов'язань з єдиного внеску по суті мали місце у зв'язку з порушенням Підприємцем правил визначення суми чистого оподатковуваного доходу, відображеного відповідно до податкової декларації за 2014 та 2015 роки.

Стаття 177 ПК України визначає порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Так, згідно з п.177.1 ст.177 ПК України (тут і надалі - в редакції на перевірений період) доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

За приписами п.177.2 ст.177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

У п.177.4 ст.177 ПК України наведений перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не містить акцизного податку, включеного до вартості товару та сплаченого під час придбання.

Щодо єдиного внеску, то у відповідності до положень ч.ч.1-4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (тут і надалі - в редакції на перевірений період; далі - Закон №2464) рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Стаття 7 Закону № 2464 визначає базу нарахування єдиного внеску.

У п.2 ч.1 ст.7 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб-підприємців. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно з абз.1 ч.11 ст.8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (абз.1 ч.8 ст.9 Закону № 2464).

При цьому у п.3 ч.11 ст.25 Закону № 2464 визначено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Наведені правові норми свідчать, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є похідними від податку на доходи фізичних осіб.

Скаржником не заперечується і підтверджується даними ЄДРСР встановлене судом першої інстанції оскарження ФОП ОСОБА_1 у судовому порядку вищезазначених податкових повідомлень-рішень від 13.06.2016 щодо грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, у т. ч. податкового повідомлення-рішення № 0004941303 від 13.06.2016, яким Підприємцю збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за невірне визначення суми чистого оподаткованого доходу за 2014 та 2015 роки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2017 у справі № 804/5218/16, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018, позов ФОП ОСОБА_1 до Лівобережної ОДПІ задоволено в повному обсязі, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 13.06.2016 визнано протиправними та скасовано.

Стаття 78 КАС України визначає підстави для звільнення від доказування.

Так, згідно з ч.4 даної статті обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У ч.1 ст.325 КАС України (в редакції на момент винесення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018 у справі №804/5218/16) визначено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

У відповідності до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Так, з огляду на приписи ч.4 ст.78 КАС України та на те, що вказане судове рішення у справі № 804/5218/16, яким підтверджено вірність визначення та сплати Підприємцем чистого оподаткованого доходу, у відповідності ч.1 ст.325 КАС України набрало законної сили, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що відповідно нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування Підприємцем є правомірним.

А відтак апеляційний суд погоджується з задоволенням судом першої інстанції позовних вимог Підприємця про визнання протиправними та скасування спірних вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.12.2016 № Ф-0004961303 та рішення від 20.12.2016 №001692303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Доводи скаржника про те, що судові рішення у справі № 804/5218/16 оскаржені Лівобережною ОДПІ у касаційному порядку, апеляційний суд до уваги не приймає з огляду на вищенаведені положення ч.1 ст.325 КАС України, а також з огляду на те, що відповідно до даних ЄДРСР Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 31.07.2018 винесено постанову у справі № 804/5218/16 яка набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає і якою касаційну скаргу Лівобережної ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018 у справі № 804/5218/16 залишено без змін.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновку суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 травня 2018 р. у справі № 804/992/17 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 травня 2018 р. у справі № 804/992/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко