Постанова № 76797178, 13.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 березня 2018 рокусправа № 808/3431/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Сафронова С.В.

судді: Мельник В.В. Чепурнов Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі №808/3431/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,-

ВСТАНОВИЛА:

10 листопада 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення – рішення від 14.08.2017 №0005404709 на суму 3 212 166,26 грн. (штраф 20% за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість) в частині.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Відповідальність у вигляді штрафу, передбачена ст.126 Податкового кодексу України, застосовується до платників податку в разі невнесення платником податків у встановлений Кодексом строк податку (збору), визначеного таким платником податків у податковому розрахунку (декларації). Податковий кодекс України розмежовує такі поняття як «сплата податку» та «погашення податкового боргу».

Погашення органом ДФС існуючого податкового боргу позивача шляхом безспірного стягнення коштів з банківських рахунків останнього є дією відповідача, а не позивача, а тому в діях останнього відсутній склад податкового правопорушення, яке полягає у несвоєчасні сплаті грошових зобов’язань з податку на додану вартість за відповідйни період, що свідчить про неправомірність застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених ст.126 Податкового кодексу України, за несвоєчасну сплату таких зобов’язань.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та судом апеляційної інстанції підтверджено, що що відповідачем згідно з пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-УІ, зі змінами та доповненнями (далі ПКУ), проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та даних, заявлених Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад, грудень 2016 року, розстрочених (відстрочених) сум податкового боргу з ПДВ за рішенням суду.

За результатами перевірки складено Акт перевірки № 805/28-10-47-09/00130926 від 28.07.2017.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.57.1 ст.57, п. 200.2 ст.200, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-У1 (із змінами та доповненнями), а саме - несвоєчасна сплата узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість, заявлених платником в податкових деклараціях з ПДВ листопад, грудень 2016р., а також розстрочених (відстрочених) сум податкового боргу з ПДВ за рішеннями судів в загальній сумі 16 060 831,30грн. з затримкою більше 30 календарних днів.

На підставі абз.2 ст. 126 глави 11 розділу II ПК України та Акту перевірки, Запорізьким управлінням Офісу ВПП ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.08.2017 № НОМЕР_1 на загальну суму штрафних санкцій 3 212 166,26 грн.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням ПАТ “Запоріжжяобленерго” оскаржило його в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України (скарга за вих. № 008-32/13360 від 23.08.2017).

Рішенням ДФС України “Про результати розгляду скарги” від 25.10.2017 №24118/6/99-99-11-03-01-25 скарга ПАТ “Запоріжжяобленерго” залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14.08.2017 без змін.

Не погодившись з рішенням ДФС України позивач звернувся з даним позовом до суду в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № НОМЕР_1 від 14.08.2017 в частині суми 629 806,11 грн.

Судом встановлено, що в декларації поданій позивачем:

за листопад 2016 року визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5 138 195 грн. Термін (граничний строк) сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в декларації 30.12.2016. У вказаний строк грошове зобов’язання сплачено не було;

за грудень 2016 року визначні податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 11 077 45,6 грн. Термін (граничний строк) сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в декларації 30.01.2017. У вказаний строк грошове зобов’язання сплачено не було.

В період з 29.05.2017 по 26.07.2017 позивачем був погашений (сплачений) податковий борг з ПДВ, який виник в грудні 2015 р. - січні 2016 р., розстрочений (відстрочений) до сплати судовим рішенням у справі № 808/1338/16, на загальну суму 3 149 030,55 грн.

Зазначене погашення відбувалось наступним чином :

1. 29.05.2017 р. - в частині суми 779 473,41 грн. - за рахунок коштів, сплачених позивачем платіжним дорученням № 44098 від 29.05.2017 р. на суму 7 455 900,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за листопад, грудень 2016 р.».

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2016 р. у справі № 808/1338/16, яка набрала законної сили, був задоволений позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, правонаступником якої є відповідач, до Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», правонаступником якої є позивач, про стягнення коштів за податковим боргом, з ВАТ «Запоріжжяобленерго» стягнуті кошти в сумі податкового боргу, зокрема, - з податку на додану вартість в сумі 66 032 199,10 грн.

Цією ж постановою було розстрочено сплату ВАТ «Запоріжжяобленерго» податкового боргу терміном до 31.12.2016 р.

До жовтня 2016 року ВАТ «Запоріжжяобленерго» була погашена частина податкового боргу з ПДВ, а саме на загальну суму 40 794 319 грн., тобто залишок податкового боргу складав суму 25 237 880,10 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.02.2017 р. у справі № 808/1338/16 ПАТ «Запоріжжяобленерго» податковий боргу з ПДВ на суму 25 237 880.10 грн. було розстрочено (відстрочено) терміном до 29.12.2017 р. включно, щомісячними платежами починаючи з червня 2017 року наступним чином :30.06.2017 року-3 605 411.44 грн.; 31.07.2017 року-3 605 411,44 грн.; 31.08.2017 року-3 605 411,44 грн.; 29.09.2017 року - 3 605 411,44 грн.;31.10.2017 року-3 605 411,44 грн.; 30.11.2017 року-3 605 411,44 грн.; 29.12.2017 року-3 605 411,46 грн.

В період з 29.05.2017 р. по 26.07.2017 р. відповідачем в порядку черговості був погашений податковий борг позивача, який був розстрочений (відстрочений) до сплати судовим рішенням у справі № 808/1338/16 на загальну суму 3149 030,55 грн.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справив , що сума податкового боргу 3 149 030,55 грн., погашеного в період з 29.05.2017 р. по 26.07.2017 р., розподіляється наступним чином:

з 29.05.2017 р. по 29.06.2017 р. -2 223 686,40 грн. (сума штрафу 20 % - 444 737,28 грн.);

з 30.06.2017 р. по 26.07.2017 р. -925 344,15 грн. (сума штрафу 20 % - 185 068,83 грн.).

Отже, загальна сума штрафних санкцій, яка оскаржується позивачем, складає 629806,11 грн. (444737,28 грн. +185068,83 грн.)

Отже, самостійно визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість за жовтень 2016 року було частково погашено шляхом стягнення 2 115 565,10 грн. в безспірному порядку з поточних банківських рахунків позивача інкасовими дорученнями (розпорядженнями) відповідача на підставі прийнятого Офісом ВПП ДФС, відповідно до п.95.5. статті 95 ПК України, рішення № 1 від 01.03.2017 року “Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу”.

Вказана обставина підтверджується представниками позивача та відповідача. Спір щодо розміру стягнутої суми та періоду, в який вона була стягнута, між сторонами відсутній.

Згідно з пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Відповідно до абз.1 п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимогами п.200.1 ст.200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст.200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету.

Згідно з п.203.2 ст.203 ПК України сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Після граничного терміну сплати узгодженої суми грошових зобов'язань в інтегрованій картці платника податків за кодом бюджетної класифікації “Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)” (далі - ІКПП) ПАТ “Запоріжжяобленерго” виник податковий борг, стягнення якого відбувалося в безспірному порядку з поточних банківських рахунках інкасовими дорученнями.

Пунктом 87.9 ст.87 ПК України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Підпунктом 14.1.152 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

В даному випадку відбулося часткове погашення суми податкового боргу, а отже суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відповідачем правомірно нарахована штрафна санкція на погашену суму податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з тим, що відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням і розмір такої відповідальності залежить від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

Таким чином, зарахування коштів на сплату податкового боргу шляхом списання коштів з рахунків позивача інкасовими дорученнями не звільняє ПАТ “Запоріжжяобленерго” від відповідальності, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 ПК України, оскільки самостійно позивач свої зобов’язання у встановлені ПК України строки не виконав.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій та правомірність нарахування позивачу таких санкцій, а отже податкове повідомлення-рішення відповідача від 14.08.2017 року №0005404709 винесене обґрунтовано та правомірно.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст.241, 242, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, судова колегія –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі №808/3431/17 - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: С.В. Сафронова

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Д.В. Чепурнов