Ухвала суду № 76797030, 19.09.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Лашевича В.М., Росік Т.В.

з участю секретаря Мікуліної Л.Ю.

представника власника майна Линника І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Фінансова компанія «Композит-Факторинг» - адвоката ЛинникаІ.В. на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01.06.2018 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання тимчасово виконуючого обов'язки старшого слідчого СУ головного управління Національної поліції у місті Києві, майора поліції Шляхова В.П., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Веселовським Є.В., про арешт майна та накладено арешт на видаткові операції по рахунку №26508000385001 ТОВ «ФК «Композіт-Факторінг», код ЄДРПОУ 40460392, що відкритий в АT «Банк Авангард», МФО 380946, за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка 3, «КУБІК-ЦЕНТР», офіс 202, заборонивши видаткові операції крім обов&q?ії;язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01.06.2018 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що слідчий суддя не перевірила правову підставу для арешту майна та не встановила наявність обґрунтованих підозр у здійсненні ТОВ &q?йс;Фінансова компанія &q?а ;Композит-Факторинг&q?ит; будь-яких протиправних дій. Зазначає, що жодного повідомлення про підозру або обвинувального акту посадовим чи службовим особам товариства не було оголошено та вручено. Накладений арешт на грошові кошти товариства позбавляє можливості здійснювати свою господарську діяльність в нормальному режимі.

Окрім цього зазначає, що ТОВ &q?ча;Фінансова компанія &q?а ;Композит-Факторинг&q?ит; не входить до групи компаній ПрАТ &q?па;Донецьксталь&quДо; - Металургійний завод&q?гі; та не має жодного відношення до фінансових зобов'язань між товариствами даної групи. Грошові кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ &quра;ФК &q?В ;Композит-Факторинг&q?ит; отримані виключно від законної господарської діяльності.

Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то як зазначає апелянт розгляд клопотання проводився без виклику власника майна, а апеляційна скарга подана в 5-й строк після отримання копії судового рішення.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, в тому числі і щодо поважності причин пропуску стоку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. З ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що апелянт в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймав, а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Як вважає колегія суддів, вказані норми закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.

Так, відповідно до наданих апеляційному суду матеріалів справи вбачається, що в провадженні СУ ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12018100000000439 від 11.05.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

23.05.2018 року постановою т.в.о. старшого слідчого відділу слідчого управління ГУ НП у м. Києві Шляхова В.П. майно вказане у клопотанні визнано у кримінальному провадженні №12018100000000439 від 11.05.2018 речовим доказом.

31.05.2018 року тимчасово виконуючий обов'язки старшого слідчого СУ головного управління Національної поліції у місті Києві, майора поліції Шляхов В.П., за погодженням з прокурором відділу прокуратури м. Києва Веселовським Є.В., звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, а саме на видаткові операції по рахунку №26508000385001 ТОВ «ФК «Композіт-Факторінг», код ЄДРПОУ 40460392, що відкритий в АT «Банк Авангард», МФО 380946, за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка 3, «КУБІК-ЦЕНТР», офіс 202, посилаючись на наявність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України.

01.06.2018 р. ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва клопотання слідчого задоволено.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної

особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Задовольняючи дане клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження №12018100000000439 від 11.05.2018, про накладення арешту на майно, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про необхідність накласти арешт на вказане майно, при цьому слідчим суддею було враховано розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя вірно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт відповідає вимогам ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні слідчого.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх, правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, а відтак доводи апеляційної скарги про не перебування посадових осіб вказаного товариства у статусі підозрюваного у кримінальному провадженні не заслуговують на увагу.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

Постановила:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 01 червня 2018 року, якою задоволено клопотання тимчасово виконуючого обов'язки старшого слідчого СУ головного управління Національної поліції у місті Києві, майора поліції Шляхова В.П., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Веселовським Є.В., про арешт майна та накладено арешт на видаткові операції по рахунку №26508000385001 ТОВ «ФК «Композіт-Факторінг», код ЄДРПОУ 40460392, що відкритий в АT «Банк Авангард», МФО 380946, за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка 3, «КУБІК-ЦЕНТР», офіс 202, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Фінансова компанія «Композит-Факторинг» - адвоката Линника І.В. - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

___ _______ _____

Рибак І.О. Лашевич В.М. Росік Т.В.

Справа № 11-сс/796/3333 /2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Хоменко О.Л.

Доповідач: Рибак І.О.