Єдиний державний реєстр судових рішень ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
22 січня 2010 р. № 29/34пн Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Кота О.В. - головуючого, Демидової А.М., Шевчук С.Р.,
розглянувши касаційну скаргу 1. Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства;
2. ДП "Донецьке лісове господарство"
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 20.10.2009 р.
у справі№ 29/34пн
за позовомТОВ "Деметра компані"
до1. Донецької міської ради;
2. Виконавчого комітету Донецької міської ради
за участюПрокурора м. Донецька
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1. Управління земельних ресурсів у Донецькій області; 2. Донецьке обласне управління лісового та мисливського господарства;
3. ТОВ "Трудові резерви";
4. ДП "Донецький міський центр державного земельного кадастру";
5. Головне управління містобудування та архітектури міськради;
6. ДП "Донецьке лісове господарство"
провизнання права на набуття земельної ділянки в оренду шляхом укладання договору оренди в с т а н о в и в:
Подана Донецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства та ДП "Донецьке лісове господарство" касаційна скарга № 07-926 від 19.11.2009 р. (зареєстрована Вищим господарським судом України 19.01.2010 р. за № 739) на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.10.2009 р. у справі № 29/34пн не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 "Про державне мито".
Підпунктом "а" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" ставку державного мита з позовних заяв майнового характеру встановлено в розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500,00 грн.).
Підпунктом "б" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" ставку державного мита з позовних заяв немайнового характеру встановлено в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85,00 грн.).
Відповідно до підпункту "г" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" державне мито із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Враховуючи, що спір у справі № 29/34пн носить немайновий характер, у даному випадку кожен зі скаржників повинен був сплатити державне мито у розмірі 42,50 грн.
За таких обставин, додана до касаційної скарги квитанція від 20.11.2009 р. про сплату державного мита у розмірі 42,50 грн. не може бути належним доказом сплати державного мита у встановленому розмірі.
Крім того, відповідно до п. 3 глави 1 розділу ІІІ Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 р. № 337, до обов'язкових реквізитів касових документів, які оформлюються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки, належить у тому числі номер рахунку отримувача.
Відділенням Державного казначейства у Печерському районі міста Києва листом-повідомленням від 09.02.2007 р. № 6-1-08/1191 доведені до відома платників реквізити для зарахування державного мита, що справляється відповідно до вимог чинного законодавства при зверненні до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, а саме: одержувач: УДК у Печерському районі м. Києва; код за ЄДРПОУ: 26077922; банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві; код банку: 820019; номер рахунку: 31113095700007.
Всупереч вимогам Інструкції про касові операції в банках України у квитанції від 20.11.2009 р., доданій до касаційної скарги, не вказано номеру рахунку отримувача, а тому зазначена квитанція не є належним доказом сплати державного мита у встановленому порядку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
За таких обставин, касаційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню.
Касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини 1 цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку, враховуючи вимоги статей 53, 110 зазначеного Кодексу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, суд
у х в а л и в:
Касаційну скаргу Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства та ДП "Донецьке лісове господарство" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.10.2009 р. у справі № 29/34пн повернути скаржникам.
Головуючий суддя О.В. Кот
Судді А.М. Демидова
С.Р. Шевчук
Судове рішення № 7679699, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 22.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 29/34пн. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: