Ухвала суду № 76796858, 27.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

27 вересня 2018 року м. Київ № 826/15691/18

Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Шевченко Н.М., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Турбівський коаліновий завод» про забезпечення позову в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Турбівський коаліновий завод» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування припису та наказу, зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Турбівський коаліновий завод» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної служби геології та надр України, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати припис Державної служби геології та надр України (Центрального міжрегіонального відділу) Департаменту державного геологічного контролю) № 578-14/06 від 20.07.2018;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України «Про внесення змін до наказів Держгсонадр від 18.11.2015 № 373, від 11.01.2017 № 5, від 01.02.2017 № 50 та від 19.04.2017 № 172» № 382 від 28.08.2017 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 2766 від 27.08.2002 року (п.16 Додатку № 1 до даного наказу);

- зобов'язати Державну службу геології та надр України поновити дію спеціального дозволу на користування надрами № 2766 від 27.08.2002, наданого ПрАТ «Турбівський каоліновий завод».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Разом з позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій Приватне акціонерне товариство «Турбівський коаліновий завод» просить зупинити дію наказу Державної служби геології та надр України № 382 від 28.08.2017 (п. 16 Додатку 1 до цього наказу «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, яким відтерміновано дату зупинення дії») в частині зупинення з 01.02.2018 дії спеціального дозволу на користування надрами № 2766 від 27.08.2002, виданого ПрАТ «Турбівський каоліновий завод» до ухвалення рішення Окружним адміністративним судом м. Києва в адміністративній справі за позовом ПрАТ «Турбівський каоліновий завод» до Державної служби геології та надр України про скасування припису, наказу в частині, зобов'язання поновити дію спеціального дозволу.

Позивач обгрунтовує заяву про забезпечення позову наступним.

Так, позивач зазначає, що відповідачем прийнято рішення у формі наказу від 28.08.2017 № 382 (п. 16 Додатку 1 до цього наказу «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, яким відтерміновано дату зупинення дії») в частині зупинення з 01.02.2018 дії спеціального дозволу на користування надрами № 2766 від 27.08.2002, виданого ПрАТ «Турбівський каоліновий завод» та припису від 20.07.2018 № 578-14/06147 (винесене Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України), без законних на думку заявника підстав, визначених Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Кодексом України про надра, Конституцією України та законами України.

Оскаржуваним наказом № 382 від 28.08.2017 Держслужгеології зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами, тобто, застосовано захід, яким не просто зупинено дію спеціального дозволу, як документу, що декларує право суб'єкта господарювання на виконання певних робіт, а фактично зупиненено виконання робіт (видобування первинних каолінів), на які підприємству видано дозвіл та який є основним видом діяльності підприємства (Код КВЕД 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну (основний)), оскільки відповідно до вимог закону після зупинення дії дозволу підприємство зобов'язано зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.

Тобто, на даний час у зв'язку із прийняттям вищенаведеного наказу підприємство фактично позбавлене права здійснювати основну господарську діяльність, оскільки дія спеціального дозволу за даними Держгеонадр тимчасово зупинена, що у свою чергу, завдає безпосередньої шкоди правам та інтересам позивача, фактично зупиняє господарську діяльність та виконання зобов'язань перед працівниками, партнерами по укладеним контрактам, перед державою.

Заборона видобування каоліну, як того вимагає Державна служба геології га надр України та видобуток з нього кварцевого піску може спричинити екологічну катастрофу в сфері очистки води та зруйнувати відносини та виробничі плани державних підприємств КП «Івано-Франківськводоекотехпром», ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», РФ «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця».

Наголошено на тому, що зупинення видобутку корисних копалин ПрАТ «Турбівський каоліновий завод» позбавляє позивача основного джерела отримання доходу та зумовлює неможливість виконання ним своїх поточних зобов'язань зі сплати заробітної плати., податків, кредитних зобов'язань, а отже, незупинення дії оскаржуваного наказу може порушити права третіх осіб - працівників підприємства на працю.

Підсумовуючи вищенаведене, заявник повідомляє, що ураховуючи те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд приймає до уваги інтереси сторін, характер спірних правовідносин та можливі наслідки невжиття заходів забезпечення позову, які в даному випадку призведуть до неможливості виконання позивачем господарської діяльності в цілому та виконання взятих на себе зобов'язань, оскільки в цьому випадку існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, очевидними є ознаки протиправності суб'єкта владних повноважень.

Окрім того, навіть у випадку задоволення позовних вимог у справі щодо скасування наказу та припису, до моменту набрання рішенням у справі законної сили, існує загроза що до позивача будуть застосовані негативні наслідки у формі припинення користування надрами (анулювання дії спеціального дозволу). Обставина ймовірного анулювання спеціального дозволу внаслідок невиконання вимог наказу № 382 від 28.08.2017, навіть у випадку подальшого скасування судом наказу, свідчить на користь того, що для відновлення порушених майнових прав, потрібно буде докласти значних зусиль, або відновлення таких прав стане неможливим, адже Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 прямо не передбачено процедури відшкодування втрат/збитків суб'єкта господарювання внаслідок необгрунтованого зупинення дії спеціального дозволу, а лише зазначено, що у разі визнання судом незаконним зупинення дозволу, строк дії дозволу вважається таким, що автоматично продовжений на строк незаконного зупинення (п. 22 Порядку).

Позаяк, існують ризики, що виконанням оскаржуваного наказу порушуються права позивача на свободу підприємницької діяльності, заборону від незаконного втручання та перешкоджання його господарській діяльності.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. (ч. 1 ст. 154 КАС України)

Насамперед, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Слід зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Суд звертає увагу на те, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Таким чином, перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки вимога зупинити дію наказу Державної служби геології та надр України № 382 від 28.08.2017 (п. 16 Додатку 1 до цього наказу «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, яким відтерміновано дату зупинення дії») в частині зупинення з 01.02.2018 дії спеціального дозволу на користування надрами № 2766 від 27.08.2002, виданого ПрАТ «Турбівський каоліновий завод» до ухвалення рішення Окружним адміністративним судом м. Києва в даній справі, є передчасними та без розгляду справи по суті з встановленням усіх фактичних обставин справи та дослідженням доказів, що мають значення для вирішення даної справи, неможливо в даному випадку забезпечити позов.

Також, необхідно наголосити на тому, що за жодних умов заходи забезпечення позову не можуть бути використані як санкція для відповідача або як спосіб примусити відповідача діяти певним чином під загрозою заподіяння збитків шляхом вжиття заходів забезпечення позову, а також не можуть бути наслідком зловживання позивачем своїми правами на шкоду відповідачеві з санкціонованого дозволу суду.

Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.

Окрім цього, у процесі розгляду справи можуть змінитися певні обставини, які суттєво впливають на господарську діяльність заявника чи можливість виконання рішення суду.

Зокрема, ЄСПЛ у своїй практиці (наприклад, справа Будров проти Росії, Immobiliare Saffy v.Italy ) зазначає, що право на звернення до суду, гарантоване статею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби правова система країн-учасниць Конвенції не передбачала б захисту права на виконання судового рішення. І саме інститут забезпечення позову захищає сторону, яка зазнала збитків та звернулась до суду, від невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.

З огляду на вищевикладене, підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.

Керуючись статтями 150 - 154, 241, 243, 293 - 297 КАС України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Турбівський коаліновий завод» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко