Ухвала суду № 76796689, 28.09.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28 вересня 2018 року справа № 2340/3936/18

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 2340/3936/18

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства внутрішніх справ України, Управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області

про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії, прийнято ухвалу.

27.09.2018 ОСОБА_1, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову Управління міністерства внутрішніх справ України у Черкаській області від 12.06.2018 щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як члену сім`ї (дружині) померлого працівника міліції ОСОБА_2 у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків;

- зобов'язати Управління МВС України в Черкаській області надати Ліквідаційній комісії Міністерству внутрішніх справ України всі необхідні документи для оформлення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з приводу загибелі (смерті) ОСОБА_2 смерть якого пов'язана із перебуванням на службі МВС України під час виконання ним службових обов'язків та зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як члену сім'ї померлого працівника міліції, внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків з огляду на таке.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Суд зазначає, що додатки до позовної заяви засвідчено представником позивача (у тому числі копію доручення від 27.07.2018 № 525 у якому не визначено право представника посвідчувати копію такого доручення), а позовну заяву - позивачем.

Відповідно до частини 6 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника. У позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти стосовно представника позивача.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Кодексом адміністративного судочинства України (частини 4, 5 статті 94) передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено у порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, що знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Позивачем надано до суду фото(ксеро)копію документів, що не засвідчені у встановленому порядку, оскільки відсутня дата засвідчення копій.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У позовній заяві у якості відповідачів визначено Міністерство внутрішніх справ України, Управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, проте прохальна частина позовної заяви містить вимогу до Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України, процесуальний статус якої не визначено.

Позовна заява містить вимогу скасувати відмову Управління міністерства внутрішніх справ України у Черкаській області від 12.06.2018, проте у додатках до позовної заяви наявний лише лист від 12.06.2018 № Р-508, відповідно до якого позивачеві повідомлено, що одноразова грошова допомога відповідно до Закону України «Про міліцію» за І групою інвалідності ОСОБА_2 не нарахована, про що Вас було повідомлено листом від 27.04.2017 № 37/Р-18, у зв'язку з цим провести виплату зазначеної допомоги ОСОБА_1 як дружині померлого немає можливості.

Відповідно до положень частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, що обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У позовній заяві зазначено, що листом від 31.03.2017 повідомлено про те, що матеріали ОСОБА_2 повернуто, як такі, що не відповідають вимогам законодавства, проте позивач не додає заяви про поновлення шестимісячного строку звернення до адміністративного суду та не обґрунтовує поважності причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду та не надає доказів поважності таких причин.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Актом державного чи іншого органу є юридична форма рішень органів - офіційний письмовий документ, що породжує наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів відносин. Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Згідно пунктом 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України правові акти індивідуальної дії - рішення, що є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, скеровані окремим особам, застосовуються одноразово, після реалізації вичерпують дію. Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом. Лист фіксує певні обставини та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, не породжує певних правових наслідків, його висновки не мають обов'язкового характеру для позивача. Листи не можна визначити як документи, що містять норми права загальної або індивідуальної дії. Вони не можуть створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не мають обов'язкового характеру для суб'єкта, до якого вони адресовані. Листи не мають обов'язкового характеру і не набувають статусу рішення в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого не можуть бути оскаржені в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства.

Згідно пункту 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Відповідно до офіційного тлумачення частини 1 статті 55 Конституції України, наданого у рішенні Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп: частину 1 статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Позивачем у позовній заяві не зазначено обґрунтування порушення оскаржуваними діями прав, свобод, інтересів позивача у контексті того, що листи не є актами індивідуальної дії та не створюють для позивача нових прав і обов'язків.

Згідно частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивачем не надано до матеріалів справи, засвідчених у встановленому порядку, копії листа від 27.04.2017 № 37/Р-18.

Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674) передбачено (стаття 9), що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кодексом адміністративного судочинства України встановлено (частина 3 статті 161), що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно статті 4 Закону № 3674 за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1762 гривні. Згідно частини 3 статті 6 Закону № 3674 у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позовна заява містить три вимоги немайнового характеру: 1. визнати протиправною та скасувати відмову; 2. зобов'язати Управління МВС України в Черкаській області надати Ліквідаційній комісії Міністерству внутрішніх справ України всі необхідні документи для оформлення одноразової грошової допомоги; 3. зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

Враховуючи зазначене, судовий збір за подання даної позовної заяви становить 2114,40 грн. Натомість, позивачем надано докази про сплату судового збору за дві вимоги немайнового характеру (квитанція від 24.09.2018 № 44). Позивачу необхідно надати докази сплати судового збору за три вимоги немайнового характеру та / або навести обґрунтування з огляду на пункт 23 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України. Належними реквізитами для сплати судового збору є: отримувач коштів - 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38031150; банк отримувача - Казначейство України; код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34313206084028; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 4, 6-14, 19, 160, 161, 169, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.

Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом:

- надання нової редакції позовної заяви із зазначенням обґрунтування порушення оскаржуваними діями прав, свобод, інтересів позивача у контексті того, що листи не є актами індивідуальної дії та не створюють для позивача нових прав і обов'язків;

- надання заяви про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду;

- надання засвідчених у встановленому порядку копій доданих до позовної заяви документів та листа від 27.04.2017 № 37/Р-18;

- надання доказів сплати судового збору за третю вимогу немайнового характеру у сумі 704,8 грн.

Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В. Трофімова