Рішення № 76796671, 14.08.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 серпня 2018 року № 826/17452/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М. при секретарі судового засідання Скидан С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "УКРХІМ" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.10.2017 року за участі представників сторін:

від позивача - Сабіна М.Г., Нестеренко О.І.

від відповідача - Щуренко Ю.С., Чуєв Р.М.

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 серпня 2018 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "УКРХІМ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києва про визнання протиправним та скасування рішення податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу викладені в Акті перевірки від 16.09.2017 року № 642/26-15-14-04-01/39716581 є безпідставними та необґрунтованими, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.12.2017року відкрито провадження у справі.

В судових засіданнях представником позивачів позовні вимоги підтримано у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Представником відповідача щодо задоволення позову заперечено з підстав викладених у письмових запереченнях на позов та додаткових письмових поясненнях.

Крім того, в судовому засіданні 07.08.2018 року, за клопотанням представника позивача, в якості свідка допитано представника відповідача - Чуєва Р.М.. Свідком надано пояснення щодо обставин проведеної позапланової документальної перевірки позивача, за результатом якої складено Акт від 16.09.2017 року № 642/26-15-14-04-01/39716581.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Головним управлінням державної фіскальної служби у м. Києві проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрхім» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2017 року. За результатом перевірки складено Акт від 16.09.2017 року № 642/26-15-14-04-01/39716581 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «ТД «Уркхім» у зв'язку із порушенням п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2017року на 2 311 993,00грн. та завищено суму податкового кредиту за червень 2017 року на 690 грн., в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за червень 2017року на 690,00грн..

На підставі зазначеного Акту перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0050401404 від 02.10.2017 року за формою «В3», яким встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період - червень 2017року, та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку в сумі 1 562 694,00грн.;

- № 0050391404 від 02.10.2017 року за формою «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі 749 299,00грн.

Крім того, 02.10.2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення № 0050381404, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2017 року у розмірі 690,00грн. Однак вказане податкове повідомлення-рішення позивачем не оскаржується.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення від 02.10.2017 року № 0050401404 та № 0050391404 неправомірним, тому звернувся до суду із відповідним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається із наданих суду доказів, ТОВ «ТД «Уркхім», разом із податковою звітністю за червень 2017 року, подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника.

Відповідно до вказаної заяви, позивачем заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок у банку від'ємне значення з податку на додану вартість в розмірі 2 311 993,00грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Господарською діяльністю відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Відповідно до п. п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно пункту 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно із п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.7. ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Дані Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, передбачені підпунктом 200.7.1 цього пункту, крім підпункту 5 підпункту 200.7.1 цього пункту щодо реквізитів поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування, не є інформацією з обмеженим доступом та підлягають щоденному, крім вихідних, святкових та неробочих днів, оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 200.9 ст. 200 ПК України).

Пунктами 200.10-200.15. ст. 200 ПК України встановлено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями:

за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) виключено; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0050391404 від 02.10.2017 року за формою «В1», яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі 749 299,00грн., суд зазначає наступне.

В обґрунтування позову, в частині противності вказаного податкового повідомлення-рішення позивачем зазначено, що суму заявлена до бюджетного відшкодування у повній мірі підтверджено належною первиною документацією та скореговано у податковій звітності з урахуванням прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 02.11.2016 року та 12.05.2017 року.

Як вбачається із змісту акту перевірки та не заперечується позивачем, суму від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 749 299,00грн., що, відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування (Д3) виникла у січні 2017 року.

Вказану суму від'ємного значення, позивачем раніше заявлено до відшкодування на рахунок у банку, та скореговано податковим повідомленням-рішенням від 12.05.2017 року № 22615121821 за формою «В1», що набрало законної сили.

В подальшому, ТОВ «ТД «Уркхім» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2017 року (№9174818640 від 30.08.2017р.) яким зменшено значення рядка 16.3 декларації, а саме - зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на 749 299,00грн.

Відповідно до уточнюючого розрахунку від 31.08.2017 року № 9175968093 декларації товариством зменшено значення рядків 19, 20, 20.3 та 21.

З аналізу наданих до матеріалів справи копії уточнюючих розрахунків вбачається, що позивачем зменшено розмір від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, тоді, як результатами попередніх перевірок встановлено обов'язок позивача здійснити корегування суми від'ємного значення що підлягає поверненню на рахунок платника у банку.

Отже, позивачу, було слід зменшити розмір рядка 20.2.1 «підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» замість скорегованого рядка 20.3 «зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду».

Також, товариством не здійснено коригування у додатку №3 до декларації з податку на додану вартість щодо зменшення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 749 299,00грн..

З огляду на встановлені судом обставини, позивачем не доведено, а судом не встановлено обставини, що свідчили б у підтвердження протиправності податкового повідомлення-рішення № 0050391404 від 02.10.2017 року.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0050401404 від 02.10.2017 року за формою «В3», яким встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період - червень 2017року, та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку в сумі 1 562 694,00грн., суд зазначає наступне.

В обґрунтування позовних вимог щодо скасування вказаного податкового повідомлення-рішення, позивачем зазначено, що сума від'ємного значення, заявлена до відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 1 562 694,00грн., є залишком сум від'ємного значення, що виникли у червні 2016 року в сумі 1 180 079,00грн., липні 2016 року в розмірі 1 923 866,31грн., серпні 2016 року в сумі 1 298 388,74грн. та травні 2017року в розмірі 3 105 508,00грн., та відповідно належним чином підтверджені первинною документацією.

Як вбачається із змісту акту перевірки та відзиву на позов, податковим органом не заперечується факт існування у товариства від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на додану вартість, натомість вказується на численні помилки, допущені товариством при формуванні податкової звітності, що призводять до хибних висновків позивача щодо періоду за який суму від'ємного значення може бути відшкодовано на поточний банківський рахунок.

Відповідно до змісту заявленого позову, позивачем заперечуються висновки податкового органу, що на час подання заяви про відшкодування від'ємного значення на рахунок платника у банку, за червень 2017 року в сумі 2 311 993,00грн.у підприємства відсутнє від'ємне значення з податку на додану вартість у розмірі 1 562 694,00грн. за липень та серпень 2016 року, оскільки сум від'ємного значення у повній мірі підтверджено первинною документацією.

Такі доводи позивача фактично, не стосуються підстав винесення спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки податковим органом не ставиться у сумнів розміри сформованого позивачем від'ємного значення в липні та серпні 2016 року, а встановлено хибне формування податкової декларації.

Як зазначено позивачем, у товариства обліковувалось від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 7 507 842,00 складається з:

- 1 180 079,00грн. за червень 2016 року;

- 1 923 866,31грн. за липень 2016 року;

- 1 298 388,74грн. за серпень 2016року;

- 3 105 508,00грн. за травень 2017 року.

Відповідно до копії розрахунку суми бюджетного відшкодування за 6-й місяць 2017 року, заявлена позивачем до відшкодування на рахунок у банку сума, що становить 2 311 993,00грн. складається з:

- 749 299,00грн. (сума зменшеного від'ємного значення податковим повідомленням-рішення № 0050391404 від 02.10.2017 року);

- 272 367,30грн. за липень 2016 року (таблиця 2, сума рядків 8-10);

- 1 290 327,00грн. за серпень 2016 року (таблиця 2, сума рядків 5-8).

При цьому, судом встановлено, що позивачем заяву про бюджетне відшкодування суми від'ємного значення на рахунок платника у банку подавалось також 5-й місяць 2017 року, у розмірі 2 831 578,00грн., що складається з:

- 1 180 079,00грн. за червень 2016 року (т.1 а.с. 29, таблиця 2, рядок 1);

- 1 651 499,01грн. за липень 2016року (т.1 а.с. 29, таблиця 2, сума рядків 2-5).

Крім того, з копії декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року вбачається, що позивачем самостійно нараховано суду зобов'язання із сплати податку на додану вартість в розмірі 1 650 157,00грн.

З огляду на встановлені судом обставини, сума від'ємного значення з податку на додану вартість, що обліковувалась за червень-серпень 2016 року позивачем використано, як в рахунок відшкодування на поточний банківський рахунок так і в рахунок погашення поточних зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи надані докази, а також норми чинного законодавства суд приходить до переконання про безпідставність позовних вимог, а тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "УКРХІМ" відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Н.М. Клименчук