Рішення № 76796497, 28.09.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2018 року Чернігів Справа № 2540/2743/18

Чернігівський окружний адміністративний суду складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, справу за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівербудінвест» (вул. Громадська, 45, м. Чернігів, 14000) про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівербудінвест» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівербудінвест» податкового боргу з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 228082,10 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що відповідач є платником податків і зобов’язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів), у встановлені податковим законодавством терміни, однак останній має податковий борг зі сплати єдиного податку з юридичних осіб в сумі 228082,10 грн.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 02.08.2018 прийнято позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та надано 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву або заяви про визнання позову.

Судові документи відповідачу направлялися за місцем його реєстрації, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Громадська, 45, Новозаводський район, м. Чернігів, 14000, які повернулися з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов’язки щодо пересилання поштового відправлення».

У свою чергу, згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Оскільки судові документи направлялись відповідачу за місцем його реєстрації, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та за адресою, зазначеною відповідачем у податковій декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за 2017 рік, то документи вважаються врученими відповідачу належним чином.

Відповідач правом на подання відзиву у строк, встановлений судом, на підставі статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався.

За таких обставин, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для доведення до відома відповідача дати, часу та місця слухання справи; надання відповідачу можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а тому враховуючи не надання останнім відзиву на позов, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Судове засідання здійснювалося в порядку, передбаченому частиною 4 статті 229 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сівербудінвест» зареєстровано 07.08.2017 в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.09.2018 (а.с.35-40).

Відповідач перебуває на податковому обліку в Чернігівській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (м. Чернігів) за основним місцем обліку та є платником єдиного податку третьої групи.

05.02.2018 відповідач подав податкову декларацію №9298003537 платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний податковий період, де самостійно визначив податкове зобов’язання з єдиного податку за 2017 рік в сумі 228 082, 10 грн.

11.04.2018 позивачем винесено податкову вимогу форми «Ю» №3117-17, яка отримана відповідачем 11.04.2018, що підтверджується особистим підписом головного бухгалтера товариства на корінці податкової вимоги, наявним у матеріалах справи (а.с.14).

Оцінивши, за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), наявні докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з викладеними у позовній заяві доводами, виходячи з наступного.

При вирішенні спору щодо стягнення з відповідача податкового боргу суд виходить з того, що порядок визначення суми податкових зобов'язань та погашення податкового боргу платників податків регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Так, у відповідності до підпунктів 16.1.3., 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Згідно підпункту 296.3. статті 296 ПК України платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно підпункту 295.3. статті 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

При цьому, згідно з пунктом 56.11. статті 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків та вважається узгодженим.

Відповідно до підпункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 59.1. статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3. статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4. статті 59 ПК України).

Згідно з пунктом 59.5. статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відповідності до пунктів 95.1-95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Так, з метою погашення податкового боргу податковим органом винесено податкову вимогу форми «Ю» від 11.04.2018 №3117-17, яка отримана відповідачем 11.04.2018, що підтверджується підписом головного бухгалтера товариства на корінці податкової вимоги, наявним у матеріалах справи (а.с.14).

При цьому передбачені ПК України заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Належних доказів сплати наявної заборгованості у розмірі 228082,10 грн. відповідачем до суду не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівербудінвест» податкового боргу з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 228082,10 грн.

При цьому, у відповідності до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду даної справи свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 39392183) - задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівербудінвест» (вул. Громадська, 45, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 41502679), відкритих у банках України, податковий борг з з єдиного податку з юридичних осіб у сумі 228082 (двісті двадцять вісім тисяч вісімдеся дві) грн. 10 коп. (бюджетний рахунок 31415698025002, отримувач - УК у м. Чернігові/м. Чернігів/18050300, код отримувача: 38054398, банк отримувача:Казначейство України (ЕАП), МФО 899998).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення складено 28 вересня 2018 року.

Суддя В.В. Падій