
Справа № 2240/2251/18
РІШЕННЯ
іменем України
24 вересня 2018 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.
за участю:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, в якому просить суд:
- визнати незаконними рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 03.05.2018 року про відмову в зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_3 періоду роботи з 01.01.1984 по 31.03.2006 та дії Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про відмову у призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій зарахувати до пільгового трудового стажу ОСОБА_3 період роботи з 01.01.1984 року по 05.02.2000 рік в колгоспі ім.Шевченка с. Вишнопіль Старокостянтинівського району, з 15.03.2000 по 31.03.2006 в КСП ім.Шевченка с. Вишнопіль Старокостянтинівського району та прийняти рішення про призначення ОСОБА_3 пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «д» частини третьої статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ " Про пенсійне забезпечення" з дня подачі заяви до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області.
Згідно з позовною заявою позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 22 роки 1 місяць 22 дні позивач працювала на посаді доярки в підприємствах сільського господарства: з 01.01.1984 року по 05.02.2000 рік в колгоспі ім. с. Вишнопіль Старокостянтинівського району, з 15.03.2000 року по 31.03.2006 року в КСП ім. Шевченка с. Вишнопіль Старокостянтинівського району.
В жовтні 2017 року позивач звернулася до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Листом від 30.01.2018 року Старокостянтинівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області позивачу повідомлено про відмову в призначені такої пенсії через відсутність можливості підтвердити первинними документами факт роботи на посаді доярки-свинарки.
Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області від 03.05.2018 року позивачу також відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 01.01.1984 по 31.03.2006 через відсутність первинних документів, які б підтверджували роботу на посаді доярки.
Вказану відмову позивач вважає протиправною, тому звернувся в суд з вказаними позовними вимогами.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.08.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні, відзиві на позовну заяву зазначив, що Комісія при головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянула заяву ОСОБА_3 про підтвердження періоду роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах з 01.01.1984 по 31.03.2006 дояркою в колгоспі ім.Шевченка, яке згідно витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинило свою діяльність у зв'язку з банкрутством. Рішенням Комісії від 03.05.2018 р. № 8 відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи згідно пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.01.1984 р. по 31.03.2006 р., оскільки відсутні первинні документи, які б підтверджували роботу на посаді доярки.
Вказує, що листом Старокостянтинівського районного трудового архіву № 17-01-14 від 25.01.2018 року повідомлено про те, що документи з особового складу по колгоспу ім. Шевченка с. Вишнопіль Старокостянтинівського району на зберігання до трудового архіву не передавались. Просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.
Згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_3 з 01.01.1984 року прийнято в колгосп ім.Шевченка, с.Вишнопіль, дояркою.
10.12.1993 року колгосп ім.Шевченка перейменовано в колективне с/г підприємство.
05.02.2000 року звільнено з роботи у зв'язку з переводом з КСП ім. Шевченка в СТОВ ім.Шевченка дояркою.
15.03.2000 року позивача прийнято по переводу з КСП ім. Шевченка в СТОВ ім.Шевченка дояркою з 30.01.2000 року.
31.03.2006 року позивача звільнено з СТОВ ім.Шевченка із займаної посади доярки за власним бажанням.
В жовтні позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. «д» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Листом від 30.01.2018 року Старокостянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області позивачу повідомило про відмову в призначені такої пенсії, оскільки немає можливості підтвердити первинними документами факт роботи в колгоспі ім.Шевченка, КСП ім.Шевченка, СТОВ ім.Шевченка, СГП ім.Шевченка на посаді доярки-свинарки.
Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області від 03.05.2018 року позивачу також відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 01.01.1984 по 31.03.2006 через відсутність первинних документів, які б підтверджували роботу на посаді доярки.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом "д" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон №1788-XII), право на пенсію за вислугу років мають: жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається: жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом ОСОБА_4 України.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті.
Згідно з статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку встановленому Кабінетом ОСОБА_4 України.
Пунктом 1, 3 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженим постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 12 серпня 1993 року №637, передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно пункту 20 вказаного Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Виходячи з положень зазначених норм, питання встановлення та виконання норм обслуговування відноситься до компетенції адміністрації колгоспу, радгоспу чи іншого підприємства, де виконується робота, які своїми довідками підтверджують факт виконання норм обслуговування, що дає право на пенсію, а у випадку відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном. Пенсії на пільгових умовах призначаються жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства (далі - господарства) за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Відповідно до п.п. 1,3 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 N 18-1, цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.
Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1, передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Відповідно до постанови Кабінету ОСОБА_4 України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» Міністерством праці України, Міністерством юстиції України і Міністерством соціального захисту населення України затверджено Інструкції про порядок ведення трудових книжок №58 від 29 липня 1993 року.
Згідно цієї інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); записи виконуються арабськими цифрами; записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорного , синього або фіолетового кольорів, і завіряється печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення; виправленні відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.
На думку суду, відсутність документів в архівних установах не може позбавляти позивача реалізувати конституційне право на соціальний захист.
При цьому, в ході дослідження у судовому засіданні трудової книжки позивача, суд встановив, що у трудовій книжці ОСОБА_3 запис про спірний період роботи, а саме: період роботи з 01.01.1984 року по 05.02.2000 рік в колгоспі ім.Шевченка с. Вишнопіль Старокостянтинівського району, та з 15.03.2000 по 31.03.2006 в КСП ім.Шевченка с. Вишнопіль Старокостянтинівського району виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, і завірені печаткою роботодавця.
Таким чином, на переконання суду відповідач безпідставно не зарахував до стажу роботи ОСОБА_3 період роботи з 01.01.1984 по 31.03.2006 на посаді доярки, що підтверджується трудовою книжкою позивача. До того ж сам факт роботи ОСОБА_3 в колгоспі ім.Шевченка відповідачем не заперечується.
Відповідач зазначає, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Разом з тим, що стосується умов виконання норм обслуговування позивачем в період роботи з 01.01.1984 року по 31.03.2006 року у колгоспі колгоспі ім.Шевченка (з 15.03.2000 по 31.03.2006 в КСП ім.Шевченка) суд зазначає про те, що не визначення порядку встановлення норм обслуговування, виконання яких повинно враховуватися при призначенні дояркам пенсії за віком на пільгових умовах, та не затвердження (та як наслідок відсутність відповідних підтвердних документів) норм обслуговування тварин для доярок господарства за вказаний період у КСП ім.Шевченка, де працювала позивач, на думку суду, не може свідчити про невиконання нею таких норм та не спростовує факту виконання позивачем повний робочий день робіт за посадою доярка, в тому числі по догляду за тваринами, що перебували в її обслуговуванні.
Також, представником позивача в судовому засіданні надано копію вкладишу в трудову книжку що підтверджує трудову участь позивача у громадському господарстві КСП ім.Шевченка та виконані встановлені норми обслуговування.
Отже враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним те, що позивач в період з 01.01.1984 року по 05.02.2000 рік в колгоспі ім.Шевченка с. Вишнопіль Старокостянтинівського району та з 15.03.2000 по 31.03.2006 в КСП ім.Шевченка с. Вишнопіль Старокостянтинівського району працювала на посаді доярки.
Таким чином, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача щодо не зарахування позивачу пільгового стажу за умови відсутності первинних документів, які б підтверджували роботу на посаді доярки, оскільки усі вищенаведені обставини, на переконання суду, свідчать про наявність підстав для зарахування до пільгового трудового стажу ОСОБА_3 період роботи з 01.01.1984 року по 05.02.2000 рік в колгоспі ім.Шевченка с. Вишнопіль Старокостянтинівського району, з 15.03.2000 по 31.03.2006 в КСП ім.Шевченка с. Вишнопіль Старокостянтинівського району.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходиться до висновку, що позивачем належним способом підтверджено факт роботи нею на посаді доярки з 01.01.1984 року по 31.03.2006 року, а тому рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Хмельницькій області від 03.05.2018 року про відмову в зарахуванні до пільгового трудового стажу період роботи ОСОБА_3 з 01.01.1984 року по 31.03.2006 року є протиправним.
Щодо доводів відповідача про те, що згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_3 за листопад 2003, січень, березень-грудень 2004, січень-грудень 2005, січень-червень 2006 підприємством не були сплачені страхові внески, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно із статтею 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом вищезазначених норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за листопад 2003, січень, березень-грудень 2004, січень-грудень 2005, січень-червень 2006 не є підставою для не зарахування до страхового стажу позивачки періодів її роботи.
Таким чином, позивачка не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивачки періодів її роботи.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.09.2018 року у справі № 482/434/17.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправним рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Хмельницькій області від 03.05.2018 року про відмову в зарахуванні до пільгового трудового стажу період роботи ОСОБА_3 з 01.01.1984 року по 31.03.2006 року підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій зарахувати до пільгового трудового стажу ОСОБА_3 період роботи з 01.01.1984 року по 05.02.2000 рік в колгоспі ім.Шевченка с. Вишнопіль Старокостянтинівського району, з 15.03.2000 по 31.03.2006 в КСП ім.Шевченка с. Вишнопіль Старокостянтинівського району та прийняти рішення про призначення ОСОБА_3 пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «д» частини третьої статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ " Про пенсійне забезпечення" з дня подачі заяви до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, суд зазначає наступне.
Відповідно до Рекомендацій №R (80) 2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнята Комітетом ОСОБА_4 Європи 11.03.1980 р. термін “дискреційне повноваження” означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.
Таким чином, дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з’ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Частиною 1 ст.2 КАС України вказано, серед іншого, що завданням адміністративного судочинства є вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вказана норма, у сукупності з наведеними положеннями ч.4 ст.245 КАС України та наявністю у відповідача права діяти на власний розсуд, покладає на суд обов'язок зобов'язати відповідача вирішити питання, щодо якого звернувся позивач (заяви про призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. «д» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"), з врахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині рішення.
Враховуючи те, що судом не досліджувались інші періоди роботи позивача, що дають право на призначення позивачу пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. «д» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому при розгляді цієї адміністративної справи суд прийшов до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог, шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового трудового стажу період роботи ОСОБА_3 з 01.01.1984 року по 31.03.2006 року та прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_3 пенсії на пільгових умовах з дня звернення до пенсійного фонду з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Враховуючи зазначене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що наявні всі підстави для часткового задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позову, на користь позивача слід присудити 352,40 грн. судового збору.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Хмельницькій області від 03.05.2018 року про відмову в зарахуванні до пільгового трудового стажу період роботи ОСОБА_3 з 01.01.1984 року по 31.03.2006 року і зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового трудового стажу період роботи ОСОБА_3 з 01.01.1984 року по 31.03.2006 року та прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_3 пенсії на пільгових умовах з дня звернення до пенсійного фонду з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В решті позову відмовити.
Присудити на користь ОСОБА_3 судові витрати (судовий збір) в сумі 352,40 грн (триста п'ятдесят дві грн 40коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 27 вересня 2018 року
Позивач:ОСОБА_3 ( с.Вишнопіль, Старокостянтинівський район, Хмельницька область, 31142 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29001 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя ОСОБА_5
Судове рішення № 76796358, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 24.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2240/2251/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: