Рішення № 76796263, 26.09.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2530/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Подільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, в якому позивач просить:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу у зв’язку зі зміною частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.10.2017 року по теперішній час з урахуванням вже виплачених сум.

Ухвалами суду від:

- 04.06.2018 року: прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі;

- 21.06.2018 року: продовжено підготовче провадження у справі на 30 днів;

- 06.08.2018 року: закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27 серпня 2018 року.

В судове засідання 27 серпня 2018 року сторони та/або їх представники не з’явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. (а.с.107, 108)

27.08.2018 року позивачем до суду подано заяву, в якій останній просить продовжити розгляд справи № 815/2530/18 без його участі у письмовому провадженні. (а.с.109) 27.08.2018 року представником відповідача також подано заяву, у якій останній просить розглянути адміністративну справу № 815/2530/18 в письмовому провадженні, без його участі. (а.с.110)

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно змісту адміністративного позову (а.с.5-10), позивач обґрунтовує заявлені вимоги, із посиланням на ч. 2 ст. 19, ст. 46 Конституції України, ст.ст. 9, 10, 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.ч. 1, 8, 11 ст. 29 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, із зазначенням таких фактичних обставин:

- довідкою від 14.11.2002 року № 3/167 і військовим квитком серії НО № 2631855 підтверджується, що в період з 3 травня 1986 року по 7 травня 1986 року позивач приймав участь в ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, як військовозобов’язаний та був призваний на військові збори;

- тобто позивач є військовослужбовцем у розумінні статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно, пенсія по інвалідності має бути виплачена з розрахунку п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, тощо.

Згідно відзиву на позовну заяву (а.с.32-34), відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із посиланням ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 50, 54, 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п.п. 12, 13 Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із зазначенням таких фактичних обставин, а саме, що дійсну строкову службу позивач проходив з 29.10.1971 року по 26.11.1973 року, а участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивач приймав з 03.05.1986 року по 07.05.1986 року, тобто після проходження дійсної строкової служби, немає підстав для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 року з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.04.2018 року позивач звернуся до відповідача з заявою (а.с.35), у якій просив роз’яснити порядок нарахування пенсії з 01.10.2017 року і провести перерахунок пенсії у відповідності до ч. 3 ст. 59 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом від 23.04.2018 року № 46/С-2 (а.с.36) на звернення позивача відповідач повідомив позивача про наступне, зокрема:

«Стаття 59 Закону, на яку Ви посилаєтесь у зверненні, визначає механізм призначення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а саме:

Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб – з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що дійсну строкову службу Ви проходили з 29.10.1971 р. по 26.11.1973 р., а участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС приймали з 03.05.1986 р. по 07.05.1986 р., немає підстав для проведення перерахунку Вашої пенсії з 01.10.2017 р. з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року.

Пенсія призначена та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства».

Не погоджуючись із наданою відповіддю від 23.04.2018 року № 46/С-2, позивач звернувся до суду із вищенаведеними вимогами.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду надано копії, зокрема (а.с.12, 14-21):

- розпорядження № 116493 від 23.04.2018 року, відповідно до якого: дата перерахунку: 01.10.2017 попереднього 05.01.2006, вид перерахунку: перерахунок через зміну надбавки;

- сторінок військового квитка позивача, НО № 2631855, виданого 29 жовтня 1971 року, згідно якого, в період з 03.05.86 року по 07.05.86 року позивач приймав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС;

- посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) Серія А № 080306, виданого позивачу 30.06.1998 року та вкладки № 118745 до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- посвідчення позивача, № 116493, виданого Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Котовської ради 25.08.1998 року;

- посвідчення позивача, Серія Б № 242924, виданого Котовським управлінням соціального захисту 27 жовтня 1999 року, пред’явник якого є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни;

- довідки Обласної № 1 медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого, Серія 2-18 АГ № 009742, від 19.06.2002 року, відповідно до якої ступінь втрати професійної працездатності позивача у відсотках становить 60%;

- довідки Обласної № 1 медико-соціальної експертної комісії, Серія 2-18 ОА № 054957, від 19.06.2002 року, відповідно до якої, група інвалідності: друга; причина інвалідності: захворювання пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС;

- довідки від 14.11.2002 року № 3/167, виданої Котовським об’єднаним міським військовим комісаріатом Одеської області на підставі військового квитка, НО № 2631855, про те, що позивач дійсно виконував службові обов’язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 03.05.1986 року по 07.05.1986 року;

- експертного висновку від 22.05.1986 року № І690І/55-5, згідно висновку якого: захворювання пов’язано з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, відповідачем суду також надано копії матеріалів пенсійної справи позивача (а.с.39-90), в тому числі копії, зокрема:

- архівної довідки Котовського районного трудового архіву від 21.10.2005 року № 158/01-17, згідно якої в документах архівного фонду № 17-Т, опис 1-0 «Відкрите акціонерне товариство» Ремонтно-тракторне підприємство» м. Котовськ Одеської області у відомостях нарахування заробітної плати за період 1986-1990 років значиться прізвище ОСОБА_1 та нарахування йому заробітної плати за цей період, зокрема, з 1 по 12 місяці 1986 року включно, в т.ч. у травні 1986 року;

- довідки від 27.04.1998 року № 294, виданої Котовський об’єднаним міським військовим комісаріатом Одеської області на підставі військового квитка НО № 2631855, про те, що позивач служив у Збройних Силах з 29 жовтня 1971 року по 26 листопада 1973 року, надстрокова служба: з 12 березня 1974 року по 12 березня 1976 року.

Виходячи зі змісту заяв сторін по суті справи та поданих ними документів, фактичні обставини по справі визнаються сторонами, розбіжності у позиціях сторін полягають лише у тлумаченні законодавства, що регулює спірні правовідносини, та, з урахуванням наявних у справі доказів, у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Законами України: «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII (далі – ЗУ № 796-XII), «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі – ЗУ № 2232-XII), Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (далі – Порядок № 1210).

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 29 ЗУ № 2232-XII, військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 ЗУ № 796-XII, особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII, стаття 59 ЗУ № 796-XII викладна в новій редакції, яка застосовується з 1 жовтня 2017 року.

Згідно п. 1 Порядку № 1210, цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до п. 9-1 Порядку № 1210 за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідно формулою.

Порядок № 1210 доповнено пунктом 9-1 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 15 листопада 2017 року № 851, та застосовується з 1 жовтня 2017 року.

Згідно ст. 10 ЗУ № 796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до примітки до ст. 10 ЗУ № 796-XII тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та на підставі встановлених судом обставин, а саме:

- згідно військового квитка позивача, НО № 2631855, виданого 29 жовтня 1971 року, позивач приймав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в період з 03.05.86 року по 07.05.86 року;

- 30.06.1998 року позивачу видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) Серія А № 080306, та вкладку № 118745 до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- відповідно до довідки Обласної № 1 медико-соціальної експертної комісії, Серія 2-18 ОА № 054957, від 19.06.2002 року: група інвалідності: друга; причина інвалідності: захворювання пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС;

- згідно довідці від 27.04.1998 року № 294, виданої Котовський об’єднаним міським військовим комісаріатом Одеської області на підставі військового квитка НО № 2631855, позивач служив у Збройних Силах з 29 жовтня 1971 року по 26 листопада 1973 року, надстрокова служба: з 12 березня 1974 року по 12 березня 1976 року;

- відповідно до довідки від 14.11.2002 року № 3/167, виданої Котовським об’єднаним міським військовим комісаріатом Одеської області на підставі військового квитка, НО № 2631855, про те, що позивач дійсно виконував службові обов’язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 03.05.1986 року по 07.05.1986 року;

- частина 3 статті 59 ЗУ № 796-XII передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або

2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або

3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до ч. 3 ст. 59 ЗУ № 796-XII не допускається):

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Дана правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 8 травня 2018 року у справі № 820/1148/18 (адміністративне провадження № Пз/9901/33/18).

Оскільки, позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної строкової служби, то на нього не поширюється дія норм ч. 3 ст. 59 ЗУ № 796-XII.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновків, що:

- правова позиція позивача зі спірних питань – є помилковою;

- підстав для визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу у зв’язку зі зміною частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» – не має, відповідно, немає підстав для задоволення позовних вимог позивача про зобов’язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись ст.ст. 9, 139, 194, 241-246, 250, 255, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 66300; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) до Подільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (місцезнаходження: вул. Шкільна, 2Б, м. Подільськ, Одеська область, 66300; ідентифікаційний код юридичної особи: 40386424), про: визнання неправомірними дій Подільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв’язку зі зміною частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язання Подільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.10.2017 року по теперішній час з урахуванням вже виплачених сум, – відмовити повністю.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова