Рішення № 76796070, 28.09.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1136/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

суддя-доповідач – ОСОБА_1,

судді – Танцюра К.О., Левчук О.А.,

за участю секретаря Сидорівського С.А.,

позивача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_3 справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,65062) до Державного секретаря Міністерства закордонних справ України ОСОБА_4 (адреса місця роботи пл. Михайлівська,1, м. Київ, 01018, Міністерство закордонних справ України, код ЄДРПОУ 00026620) про визнання протиправними дій та зобов'язання утриматись від розповсюдження інформації,-

В С Т А Н О В И В:

До суду 24.02.2017 року надійшов адміністративний позов (т.1 а.с.5) ОСОБА_2А до Державного секретаря Міністерства закордонних справ України ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та зобов'язання утриматись від розповсюдження інформації.

19.10.2017 року ОСОБА_2 подала позов (т.1 а.с.160) на виконання ухвали суду від 12.10.2017 року до Державного секретаря Міністерства закордонних справ України ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та зобов'язання утриматись від розповсюдження інформації (т1 .а.с.160).

В судовому засіданні 27.09.2018 року ОСОБА_2 заявила, що позов наданий нею 19.10.2017 року є уточненим, оскільки уточнення позовних вимог є правом позивача, просила розглядати саме дану редакцію позову.

Позивач просила у позові з урахуванням уточнень: - визнати протиправними дії відповідача щодо оприлюднення інформації без доказів і документів, що не відповідає дійсності, проте викладено у листі від 07.02.2017 року на ім’я голови Одеської обласної ради за підписом відповідача, протиправною бездіяльність відповідача щодо відсутності правдивої і обґрунтованої інформації про дії/бездіяльність українських дипломатів щодо отримання дозволу (причин не отримання) на ексгумацію, перевезення в Україну (м. Одеса) з РК тіла особи, про яку стверджується, що така особа її син; - зобов’язати відповідача утриматися від розповсюдження неперевіреної інформації та такої, що не відповідає дійсності.

Позивач зазначила, що Одеською обласною радою для ознайомлення їй надана за підписом відповідача відповідь на запит обласної ради щодо долі її сина в Республіці Куба. Позивач вважає, що у вказаній відповіді зазначена неправдива інформація про те, що загинув її син, проте доказів та документів, що загинув саме її син не надано.

Неправдивою є також інформація, що вона всіляко заперечувала смерть сина та відмовилась від волевиявлення щодо поховання. Доказів підтвердження особистої думки відповідача не надано. Обґрунтування правомірності розповсюдження особистих думок на бланку МЗСУ, які є неперевіреними і упередженими не надано.

Також позивач зазначила, що відповідач стверджує про невідому їй «особисту зустріч» в МЗСУ. Насправді, 29.12.2015 року в Департаменті консульської служби відбулась робоча нарада за пропозицією і особистою участю екс-голови ООДА ОСОБА_5, на яку не з’явився Міністр закордонних справ, не були допущені ЗМІ. Протокол, аудіозапис не велись. Нарада проводилась з метою вирішення питань щодо надання їй допомоги щодо сприяння з’ясування долі її сина в РК. Обіцянки не було втілено. МЗСУ спонукало її до поїздки в РК за турвізою, яка не зобов’язує кубинську сторону комунікувати з нею щодо долі її сина.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач приховує інформацію про бездіяльність МЗС щодо відсутності звернення до кубинської сторони про дозвіл на ексгумацію тіла вказаної особи, перевезення в Україну для проведення експертизи, що порушує її права.

Представником відповідача 15.01.2018 року наданий до суду відзив на позов (т.3 а.с.46-54), в якому вона просила відмовити у задоволенні позову та зазначила, що позивач у позові вкотре наводить одні й ті самі доводи, без вказівки на норми права, які на її думку порушені, але ставить різні вимоги в прохальній частині позову, що призводить до певної плутанини.

В частині обставин, що стосуються саме обґрунтованості листа МЗС України від 07 лютого 2017 року на адресу Одеської обласної ради, рішення в аналогічній справі № 815/984/17 прийнято Одеським ОАС 12.12.2017 року (у задоволенні позову відмовлено).

Відповідно до вимог статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Представник вважає, що згідно з вимогами статті 45 КАС України подання позову аналогічного характеру є нічим іншим, як зловживання процесуальними правами позивача та маніпулювання судом.

У відзиві представник відповідача також виклав обставини, пов’язані з отримання повідомлення про загибель ОСОБА_6, яке надійшло до Посольства України в Республіці Куба 02.09.2015 року. Станом на 07.12.2017 року у справі загибелі громадянина України ОСОБА_6 на території Республіки Куба, Посольством було опрацьовано та направлено: 25 нот на адресу МЗС Куби; 2 ноти, 6 листів, 2 електронних повідомлення на адресу інших установ Куби; 3 відповіді на звернення ОСОБА_2, адресованих безпосередньо Посольству; 1 лист та 1 електронне повідомлення у відповідь на звернення Одеської міської Ради у справи ОСОБА_6; 47 листів Посольства (включно з даним листом) до ДКС МЗС України та Представництва МЗС України в ОСОБА_3; 3 листи до ГУ ДМС, ГУ МВС (зараз - ГУ НП), ГУ ДФС України в Одеській області; проведено 3 зустрічі в МЗС Куби; 2 рази відвідано ритуальну службу, 1 раз - кладовище «Колон», де було зроблено фото могили ОСОБА_6, та 2 рази - кур’єрські компанії DНL та СораАіг, з метою опрацювання питання відправки особистих речей ОСОБА_6 в Україну. Речі загиблого були вручені матері 26 липня 2016 року, що затверджене відповідним актом.

Таким чином, МЗС України та Посольство України в РК, посадові особи МЗС України здійснили безліч запитів та провело не одну зустріч з компетентними представниками МЗС РК та іншими органами, тим самим повно та всебічно представивши інтереси громадянина України за кордоном. Отже говорити про бездіяльність посадових осіб Міністерства не має підстав.

Згідно з копією відповіді на відзив (т.3 а.с.60) позивач вважала, що відзив підписаний представником невідомої сторони із зазначенням ПІБ Андреєва. Будь-якого підтвердження щодо обізнаності відповідача про дану справу, про дії посадовця Андреєвої не надано. Отже позивач вважає, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом надати відзив на адмінпозов. Тобто позивач позбавлена можливості надати обґрунтовану відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 02.04.2018 року відповідь на відзив повернута позивачу у зв’язку з не направленням її копії відповідачу (т.3 а.с.98).

Позов надійшов до суду 24.02.2017 року (т.1 а.с.5).

Ухвалами суду від 27.02.2017 року (суддя Завальнюк І.В.) в задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору відмовлено; позов залишений без руху, наданий строк для усунення недоліків (т.1 а.с.2-4).

Ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2017 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційні скарги ОСОБА_2 на ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 року залишені без руху (т.1 а.с.12-13,15-16).

Ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 року оставлені без задоволення заяви ОСОБА_2 про роз’яснення ухвал Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2017 року (т.1 а.с.30-35).

Ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 року задоволено клопотання ОСОБА_2 від сплати судового збору, відкрите апеляційне провадження за її апеляційними скаргами (т.1 а.с.38-39, 41-42).

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 року у складі суддів Танасогло Т.М., Бойка А.В., Яковлева О.В. задоволені апеляційні скарги ОСОБА_2, скасовані ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 року про відмову ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, про залишення без руху позову, справа направлена для продовження розгляду. Рішення прийняте з окремою думкою судді Бойка А.В. (т.1 а.с.61-66).

Ухвалою суду від 20.06.2017 року суддя Завальнюк І.В. заявив та задовольнив самовідвід по справі №815/1136/17 (т.1 а.с.71-73).

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2017 року справа №815/1136/17 розподілена на головуючого суддю Стеценко О.О. (підстава ст.27,28 КАС України - відвід (самовідвід) (т.1 а.с.75).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2017 року (суддя Стеценко О.О.) адміністративний позов ОСОБА_2 повернув їй з підстав знаходження в провадженні суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (справа №815/1202/17) (т.1 а.с. 76-77).

Ухвалами судді Одеського апеляційного адміністративного суду Бойка А.В. від 10.07.2017 року ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору за апеляційне оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2017 року, відкрите апеляційне провадження (т.1 а.с. 86-88).

Ухвалами суду Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні заяви про роз’яснення окремої думки судді від 30.05.2017 року, про внесення виправлень до окремої думки (т.1 а.с.112-115)

Ухвалою суду Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 року відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні заяви про відвід судді Бойка А.В. (т.1 а.с.140-142)

Ухвалою суду Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 року задоволена апеляційна скарга ОСОБА_2, ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 року скасована, справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.1 а.с.143-144).

Ухвалою суду від 12.10.2017 року (суддя Стеценко О.О.) позов залишений без руху, наданий строк для усунення недоліків шляхом надання оригіналу позовної заяви та додатків до неї, оскільки при ухвалення рішення про повернення позову позивачу відповідно до вимог КАС України був повернутий оригінал позовної заяві (т.1 а.с.155-156).

Ухвалами суду від 23.10.2017 року відкрите провадження по справі, витребувані докази по справі, провадження по справі зупинено (т.1 а.с.163-166).

Ухвалою суду від 08.11.2017 року поновлено провадження по справі, вдруге витребувані докази, закінчено підготовче провадження та справу призначено до розгляду на 20.11.2017 року (а.с.173).

Згідно з протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів для розгляду справи №815/1136/17 визначена колегія суддів головуючого судді Стеценко О.О., суддів Корой С.М., Бжассо Н.В. (т.1 а.с.175).

Ухвалою суду від 20.11.2017 року відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді Корой С.М. (т.1 а.с.198-199).

Ухвалою суду від 20.11.2017 року витребувані докази по справі, провадження по справі зупинено (т.1 а.с.190).

Ухвалою суду від 20.11.2017 року витребувані докази по справі, провадження по справі зупинено (т.1 а.с.190).

Ухвалою суду від19.12.2017 року у зв’язку з набранням чинності КАС України в новій редакції розгляд справи вирішено провести у порядку спрощеного позовного провадження (т.2 а.с.180-181).

Згідно з протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів для розгляду справи №815/1136/17 у зв’язку з тимчасовою непрацездатності судді Корой С.М. здійснена заміна члена колегії Корой С.М. на ОСОБА_3 (т.2 а.с.190).

Ухвалою суду від 05.02.2018 року вирішено розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження (т.2 а.с.195).

Ухвалою суду від 20.02.2018 року зупинено провадження у справі у зв’язку з відсутністю підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про відвід судді Соколенко О.М. та справа передана для виконання вимог ч.4 ст.40 КАС України (т.2 а.с.205-207).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями справа передана судді Гусеву О.Г. для розгляду заяви ОСОБА_7 про відвід судді Соколенко О.М. (т.2 а.с.212).

Ухвалою судді від 24.02.2018 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Соколенко О.М. (т.2 а.с.213-215).

Ухвалою суду у складі колегії суддів головуючого судді Стеценко О.О., суддів Бжассо Н.В., Соколенко О.М. від 28.02.2018 року провадження по справі поновлено, призначене підготовче засідання (т.3 а.с.5).

Ухвалою суду у складі колегії суддів головуючого судді Стеценко О.О., суддів Бжассо Н.В., Соколенко О.М. від 02.06.2018 року закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду по суті на 25.04.2018 року (т.3 а.с.103).

08.05.2018 року, на підставі розпорядження в.о. керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_8 № 169 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи у зв’язку з тривалою відсутністю судді Стеценка О.О. та на підставі рішення зборів суддів № 7 від 07.05.2018 року справу передано для подальшого розгляду судді-доповідачу ОСОБА_9 (т.3 а.с.123).

Ухвалою суду від 10.05.2018 року суддя Бутенко А.А. прийняв справу до провадження та призначив її до розгляду на 25.05.2018 року із зазначенням її рогляду колегією суддів(т.3 а.с.126).

Ухвалою суду від 01.06.2018 року у складі колегії суддів Бутенко А.В., Бжассо Н.В., Соколенко О.М. задоволений самовідвід судді Бутенка А.В. (т.3 а.с.215-218).

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2018 року справа №815/1136/17 розподілена на головуючого суддю Катаєву Е.В. (підстава ст.40,41 КАС України - відвід (самовідвід) (т.4 а.с.6).

В протоколі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2018 року зазначений склад колегії суддів: Катаєва Е.В.- головуючий суддя, ОСОБА_3, ОСОБА_10

Ухвалою від 14.06.2018 року у колегії суддів: Катаєва Е.В.- головуючий суддя, суддів Соколенко О.М., Бжассо Н.В. справа прийнята до провадження, справа призначена до судового розгляду на 27.06.2018 року (т.4 а.с.10-11).

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2018 року здійснена заміна члена колегії Соколенко О.М. (перебування у відпустці) на ОСОБА_11 (т.4 а.с.9).

Ухвалою від 27.06.2018 року задоволена заява ОСОБА_2 про відвід судді Бжассо Н.В. (т.4 а.с.20-21)

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2018 року здійснена заміна члена колегії Бжассо Н.В. на ОСОБА_12 Також згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2018 року здійснена заміна члена колегії Гусева О.Г. (перебування у відпустці) на ОСОБА_13 (т.4 а.с.24,25).

Ухвалою суду від 12.07.2018 року зупинено провадження у справі у зв’язку з відсутністю підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про відвід судді Левчук О.В. та справа передана у відділ з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи для виконання вимог ч.4 ст.40 КАС України (т.4 а.с.33-34).

Ухвалою суду від 16.07.2018 року (суддя Єфіменко К.С.) в задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Левчук О.А. відмовлено (т.4 а.с.36-37).

Ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2018 року повернути ОСОБА_2 апеляційні скарги на ухвали суду від 06.09.2018 року та від 12.07.2018 року. Роз’яснено ОСОБА_2, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалою суду від 27.09.2018 року поновлено провадження у справі.

У судовому засідання 27.09.2018 року позивач підтримала позовні вимоги, просила, уточнивши вимоги, виключити зазначення – міста, а саме м. Одеса щодо отримання дозволу на перевезення в Україну з РК тіла особи, про яку стверджується, що така особа її син. Позивач у зв’язку з відсутністю у судовому засіданні відповідача, наполягала на його присутності у судовому засіданні з метою можливості задавати йому питання, а тому вважала неможливим розгляд справи.

Також позивач не надавала пояснень по суті досліджених судом доказів, заявивши, що її позиція є незмінною.

У судове засідання 27.09.2018 року відповідач, його представник не з’явились, були повідомлені своєчасно та належним чином. До суду надані заяви про розгляд справи у відсутності відповідача.

Судом встановлено, що 07.02.2017 року відповідачем підписаний лист на адресу голови Одеської обласної ради ОСОБА_14 № 71/ОР/19-547-333 «Щодо звернення гр. ОСОБА_2» наступного змісту: «У зв’язку зі зверненням громадянки України ОСОБА_2 до Одеської обласної ради у справі про смерть її сина ОСОБА_6 інформуємо про таке. За інформацією Міністерства закордонних справ Республіки Куба, отриманою Посольством України у цій країні, громадянин ОСОБА_6 загинув 26 серпня 2015 року о 9:15 ранку за місцевим часом у м. Гавана. Посольство повідомило про трагічний випадок матір загиблого ОСОБА_2 та інформувало про необхідність надання нотаріально засвідченої заяви щодо прийнятного способу та місця поховання сина, як це передбачено законодавством України та Куби. Незважаючи на це, громадянка ОСОБА_2 всіляко заперечувала смерть сина на території іноземної країни та відмовилася від волевиявлення, що призвело до поховання його тіла на території Куби. У справі про загибель гр. ОСОБА_6 на адресу ОСОБА_2 було надіслано понад 20 листів МЗС України. З нею було проведено особисту зустріч керівника Департаменту консульської служби МЗС України, на якій був присутній тодішній Голова Одеської обласної державної адміністрації М. ОСОБА_5. У ході зустрічі громадянці були запропоновані можливі варіанти надання сприяння з боку МЗС в організації поїздки до цієї країни, на чому вона на той час наполягала. Водночас, запропоноване сприяння її не вдовольнило, в результаті ОСОБА_2 звернулася до суду з метою захисту її прав. На сьогодні у судових розглядається 7 позовів ОСОБА_2 до МЗС та посадових осіб Міністерства і посольства України в Республіці Куба. На всі звернення ОСОБА_2 надаються відповіді, останній лист МЗС був їй надісланий 09.12.2016 року. Станом на 02.02.2017 року додаткової суттєвої інформації у справі ОСОБА_6 від кубинської сторони на надходило. Просимо врахувати».

Предметом розгляду справи є спірні правовідносини, що виникли з обставин складання, підписання та направлення на адресу голови Одеської обласної ради ОСОБА_14 листа від 07.02.2017 року № 71/ОР/19-547-333 «Щодо звернення гр. ОСОБА_2» підписаного відповідачем.

Відповідач - державний секретар МЗС України ОСОБА_4 був призначений на посаду розпорядженням Кабінету Міністрів України №1036-р від 28.12.2016 року.

Статтею 10 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади” встановлено, що державний секретар міністерства є вищою посадовою особою з числа державних службовців міністерства. Державний секретар підзвітний і підконтрольний міністру. Основними завданнями державного секретаря міністерства є забезпечення діяльності міністерства, стабільності та наступності у його роботі, організація поточної роботи, пов'язаної із здійсненням повноважень міністерства.

Дослідивши надані сторонами докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки у відповіді відповідачем були викладені відомості за документами, наявними у розпорядженні МЗС по справі, пов’язанню з отримання повідомлення про загибель ОСОБА_6, яке надійшло до Посольства України в Республіці Куба 02.09.2015 року.

При цьому суд вважає правомірними доводи відповідача, викладеними у відзиві на позов, що позивач ставить різні вимоги в прохальній частині позову, що призводить до певної плутанини, але обставини, що стосуються саме обґрунтованості листа МЗС України від 07.02. 2017 року на адресу Одеської обласної ради були предметом розгляду судів.

Частиною 4 ст.78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, постановою від 25.09.2017 року, яка набрала законної сили 11.12.2017 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до державного секретаря Міністерства закордонних справ України про встановлення відсутності компетенції відповідача у наданні листа від 07.02.2016 року.

Суд з урахуванням положень Закону України “Про центральні органи виконавчої влади”, Положення про Міністерство закордонних справ України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 381/2011, Інструкції з діловодства в Міністерстві закордонних справ України, його представництвах на території України та закордонних дипломатичних установах України, затвердженою наказом МЗС України від 11.07.2005 р. № 108, зробив висновок, що, оскільки звернення Голови Одеської обласної ради ОСОБА_15 було пов’язано із зверненням позивачки щодо долі її сина за кордоном, дане звернення відповідно до вимог Інструкції було обґрунтовано передано відповідачу, який організовує роботу апарату міністерства, на розгляд та підпис.

Лист від 07.02.2017 року № 71/ОР/19-547-333 «Щодо звернення гр. ОСОБА_2» підписаний відповідачем на адресу голови Одеської обласної ради ОСОБА_14 № 71/ОР/19-547-333 «Щодо звернення гр. ОСОБА_2» був також предметом розгляду по справі 815/984/17 за позовом ОСОБА_2 до Державного секретаря Міністерства закордонних справ України ОСОБА_16, в якому позивач просила суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незастосування владних повноважень з метою перевірки фактів, викладених в листі від 07.02.2017 року, незастосування владних дій для притягнення до службової (дисциплінарної) відповідальності за надання (розповсюдження) неперевіреної інформації, витребування нотаріально завіреного волевиявлення на поховання сина без документів всупереч ЗУ «Про поховання і похоронну справу».

Згідно постанови суду позивач в обґрунтування адміністративного позову зазначала, що Одеською обласною радою їй надано для ознайомлення відповідь за підписом відповідача на звернення голови ООР до Міністра закордонних справ України щодо долі її сина в Республіці Куба (РК), який за повідомленням МЗСУ загинув у м. Гавана (РК) 29.08.2015 року, проте доказів і документів, що загинув саме син позивачки, не надано. Тіло особи, про яку стверджується, що це син ОСОБА_2, в Україну з РК не повернуто для проведення експертизи. Вказаний лист (від 07.02.2017 року), за підписом відповідача, містить неперевірену інформацію та твердження, які не відповідають дійсності, всупереч КУ, ЗУ «Про державну службу», Постанови КМУ про етичну поведінку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 року, яка набрала законної сили 20.06.2018 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Державного секретаря Міністерства закордонних справ України ОСОБА_16 про визнання протиправною бездіяльності.

Суд у постанові від 12.12.2017 року дослідивши надані відповідачем копії листів з додатками, нот, актів, перекладі, листів електронної пошти, копію свідоцтва про смерть (вказані копії документів надані суду і по даній справі), дійшов висновку, що відповідач сформував лист на підставі наявних в нього відомостей з приводу смерті ОСОБА_6.

Також судом була надана оцінка інформації викладеної в листі від 07.02.2017 року № 71/ОР/19-547-333. Суд зазначив, крім іншого, що позивачкою не надано суду доказів розповсюдження відносно неї з боку МЗС України неперевіреної інформації, тоді як з огляду на матеріали справи, підставою для складання листа від 07.02.2017 року стали численні листи, ноти, переклади, акти, копія свідоцтва про смерть.

Таких доказів позивачкою не надано і по даній справі.

Крім того, суд вважає, що відсутність інформації про обставини щодо отримання дозволу (причин не отримання) на ексгумацію, перевезення в Україну з РК тіла особи, про яку стверджується, що така особа її син саме у листі від 07.02.2017 року № 71/ОР/19-547-333 не може свідчати про бездіяльність відповідача, оскільки у вказаному листі не відображались всі питання, які виникали у МЗС України та Посольства України в РК у зв’язку з отримання повідомлення про загибель ОСОБА_6, яке надійшло до Посольства України в Республіці Куба 02.09.2015 року.

Ст.9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи.

Відповідно до ст.72,73,75,76 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2,5,6,7,9,139,241-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,65062) до Державного секретаря Міністерства закордонних справ України ОСОБА_4 (адреса місця роботи пл. Михайлівська,1, м. Київ, 01018, Міністерство закордонних справ України, код ЄДРПОУ 00026620) про визнання протиправними дій щодо оприлюднення інформації без доказів і документів, що не відповідає дійсності, проте викладено у листі від 07.02.2017 року на ім’я голови Одеської обласної ради за підписом Державного секретаря МЗС України ОСОБА_4 , протиправною бездіяльність щодо відсутності правдивої і обґрунтованої інформації про дії/бездіяльність українських дипломатів щодо отримання дозволу (причин не отримання) на ексгумацію, перевезення в Україну з РК тіла особи, про яку стверджується, що така особа її син; зобов’язати Державного секретаря МЗС України ОСОБА_4 утриматися від розповсюдження неперевіреної інформації та такої, що не відповідає дійсності.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст.293,295-297 КАС України.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Суддя Танцюра К.О.

Суддя Левчук О.А.

.