Рішення № 76795922, 19.09.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2221/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.,

секретар судового засідання Лубоцька Н.І.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, Червоноградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, Кам’янка – Бузького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі – ГУ ДФС у Львівській області, відповідач 1), Червоноградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі – Червоноградська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, відповідач 2), Кам’янка – Бузького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області (далі – Кам’янка – Бузьке ОУПФ України Львівської області, відповідач 3), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – ГУПФ України у Львівській області, відповідач 4) у якій просить (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог):

- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області по незаконному виставленні йому вимоги від 07.05.2018 року №Ф-7418-17 про стягнення 6428,28 грн. боргу зі сплати єдиного соціального внеску;

- визнати протиправними дії Червоноградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області по незаконному нарахуванню йому єдиного соціального внеску за період з квітня 2017 року - квітень 2018 року;

- визнати протиправною бездіяльність Червоноградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, Кам’янка – Бузького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області та Головного управління Пенсійного фонду України Львівської області, працівники яких не зняли позивача з обліку як платника ЄСВ.

Ухвалою від 31.05.2018 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.

11.06.2018 року позивач подав клопотання про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 14.06.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.

Протокольною ухвалою від 22.08.2018 року залучено співвідповідача – Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача йому було неправомірно нараховано платіж по сплаті єдиного соціального внеску за період з квітня 2017 року по даний час. Позивач наголосив, що він був зареєстрований як фізична особа – підприємець і сплачував єдиний соціальний внесок а інші платежі. У 2017 році позивачу виповнилося 64 роки і від працівників Кам’янка – Бузького відділення податкової інспекції він отримав інформацію, що з цього часу він не повинен сплачувати єдиного соціального внеску, оскільки являється пенсіонером. Однак, у лютому 2018 року позивач отримав повідомлення Червоноградської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області про необхідність сплати єдиного соціального внеску за 2017 рік в сумі 3791,00 грн. Не погоджуючись з вказаним повідомленням, позивач звернувся із листом – скаргою до начальника Червоноградської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області в якій зазначив про неналежне виконання посадовими особами своїх посадових обов’язків щодо невнесення в базу даних відомостей про статус позивача. У відповідь на заяву позивачу надана відповідь про те, що він являється пенсіонером за вислугою років, а від сплати єдиного соціального внеску звільняються лише пенсіонери за віком. 17.05.2018 року на адресу позивача надійшла вимога ГУ ДФС у Львівській області про сплату боргу. Позивач не погоджується з рішенням про нарахування йому єдиного соціального внеску та вважає протиправною бездіяльність Червоноградської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області і Кам’янка – Бузького ОУПФ України Львівської області, які полягають не знятті позивача з обліку як платника ЄСВ у зв’язку з досягненням пенсійного віку.

Позиція відповідача – ГУ ДФС у Львівській області висвітлена у відзивах № 303 від 04.07.2018 року та № 421/13-01-10-05-03 від 13.08.2018 року. Представник зазначила, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування” особи, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до Закону пенсію або соціальну допомогу. Оскільки, позивачу призначена пенсія за вислугу років, а не за віком, він повинен сплачувати єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування. Відповідно до ст. 25 цього Закону передбачені заходи впливу та стягнення у випадку несплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Якщо платник має на кінець року недоїмку зі сплати єдиного внеску та/або борги зі сплати фінансових санкцій орган доходів і зборів, протягом 15 робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій) надсилає вимогу про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу. ГУ ДФС у Львівській області сформувала ОСОБА_1 згідно інформаційної системи, вимогу про сплату єдиного соціального внеску № Ф 7418-17 від 07.05.2018 року в розмірі 6428,28 грн. Однак, згідно аналізу інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 сума податкового боргу по єдиному соціальному внеску ОСОБА_1 станом на 30.04.2018 року, складала 3971,10 грн. Станом на 05.08.2018 року сума податкового боргу ОСОБА_1 по єдиному соціальному внеску не змінилась і становить також 3971,10 грн. Враховуючи наведене, ГУ ДФС у Львівській області сформувало нову вимогу про сплату єдиного соціального внеску ОСОБА_1 № 7418-17 від 05.08.2018 року в розмірі 3971,10 грн., у зв’язку з чим, податкова вимога № 7418-17 від 07.05.2018 року вважається автоматично відкликаною. Враховуючи наведене, представник відповідачів просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Від відповідачів – ГУПФ України у Львівській області та Кам’янка – Бузького ОУПФ України Львівської області надійшов відзив за вх. № 19958 від 26.06.2018 року. Представник зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 821 від 08.11.2017 року “Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України” проведено реорганізацію Кам’янка – Бузького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівської області. Також, у відзиві зазначено, що відповідно до Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи” від 04.07.2013 року №404-VII з 01.10.2013 року функцію адміністрування єдиного соціального внеску передано органам Міністерства доходів і зборів України, яке на сьогодні реорганізовано в Державну фіскальну службу України.

Позивач в судовому засіданні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідачів ГУ ДФС у Львівській області та Червоноградської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області в судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити.

Представники ГУПФ України у Львівській області та Кам’янка – Бузького ОУПФ України Львівської області в судове засідання не прибули, причин неявки суду не повідомили. Належним чином повідомлялися про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з’ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, яким вони обґрунтовуються, встановив наступне..

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на пенсії з 2005 року та продовжує працювати.

З 2014 року перебував на обліку в податковій інспекції як самозайнята особа.

Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку № 17132034000194 від 05.04.2017 року позивач зареєстрований у податковій інспекції як фізична особа – підприємець та з 01.04.2017 року перебуває на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку третьої групи.

В лютому на адресу позивача від Червоноградської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області надійшло повідомлення про необхідність сплати єдиного соціального внеску за 2017 рік в сумі 3791,00 грн.

Не погоджуючи з вказаним повідомленням про сплату внеску, позивач звернувся із заявою – скаргою до начальника Чорвоноградської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, в якій зазначив, що з 2017 року звільнений від сплати єдиного соціального внеску, у зв’язку з досягненням пенсійного віку.

У відповідь на вказану скаргу, на адресу позивача надійшла відповідь ГУ ДФС у Львівській області від 19.03.2018 року № 10022/10/13-01-13-16, в якій зазначено, що відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (в редакції, що діяла станом на 2017 рік) особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Враховуючи викладене, у 2017 році фізична особа – підприємець, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, та отримує пенсію на пільгових умовах (не за віком), повинна сплачувати єдиний внесок згідно Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. Винятків та пільг для зазначеної категорії фізичних осіб чинним законодавством не передбачено.

Отже, у 2017 році ФО-П ОСОБА_1 повинен сплачувати єдиний соціальний внесок, а саме з 01.01.2017 року по 31.03.2017 року як самозайнята особа, а у період з 01.04.2017 року по 31.12.2017 року як фізична особа – підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування ІІІ групи.

17.05.2018 року позивач отримав вимогу ГУ ДФС у Львівській області № Ф-7418-17 від 07.05.2018 року про стягнення боргу на суму 6428,28 грн.

Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо винесення вказаної вимоги та щодо невнесення відомостей до обліку платників єдиного соціального внеску, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

Відповідно до статті 1 вищевказаного Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

При цьому, недоїмка це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сплачується в обов’язковому порядку, крім випадків встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (в редакції, що діяла станом на момент реєстрації позивача платником єдиного соціального внеску) особи, зазначені у п. 4 ч. 1 цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст. 1 Закону України від “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року визначено, що пенсіонером є особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 26 вказаного Закону визначено умови призначення пенсій за віком.

Абзацом першим ст. 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, за наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Отже, фізичні особи - підприємці, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, не є пенсіонерами за віком у розумінні Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” і зобов’язані нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальних підставах. Зазначена норма діє до 31.12.2017 року.

Водночас, суд зазначає про те, що Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії” від 03.10.2017 року внесено зміни до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, зокрема, до п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, якою встановлено, що особи, зазначені, зокрема, у п. 4 ч. 1 цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Зазначена норма набрала чинності з 01.01.2018 року.

Враховуючи зазначене, з 01.01.2018 року фізичні особи - підприємці, які досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (60 років та мають страховий стаж, зокрема з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року – не менше 25 років) та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (незалежно від виду пенсії) звільняються від сплати єдиного соціального внеску.

Судом встановлено, що позивачу призначена пенсія за вислугу років з 04.03.2005 року, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № 91/18174 від 24.05.2005 року.

У квітні 2017 році позивач досяг віку 64 років, відтак він вважається таким, що досяг віку, встановленого ст. 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Таким чином, суд дійшов висновку застосувати у спірних правовідносинах ч. 1 ст. 58 Конституції України, згідно якої, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Офіційне тлумачення ч. 1 цієї статті викладено в Рішенні Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.1999 року.

У вказаному рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Отже, станом на час вчинення Червоноградською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області дій щодо нарахування позивачу єдиного соціального внеску за період з квітня 2017 по 31.12.2017 року, та станом на момент вчинення ГУ ДФС України у Львівській області дій щодо виставлення позивачу вимоги від 07.05.2018 року №Ф-7118-17 на суму 6428,28 грн., набрали чинності зміни внесені до п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії”, які пом’якшують становище позивача, а саме скасовують обов’язок сплати ним єдиного внеску з моменту досягнення пенсійного віку.

У зв’язку з цим, суд дійшов висновку на підставі ч. 1 ст. 58 Конституції України застосувати до спірних правовідносин норму Закону, яка скасовує обов’язок сплати позивачем єдиного соціального внеску за період з 01.04.2017 року по 31.12.2017 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у позивача обов'язку по сплаті єдиного соціального внеску не лише з дати набрання чинності вищевказаних змін, тобто з 01.01.2018 року, але й за період з квітня 2017 року по 31.12.2017 року.

Крім того, відповідно до положень ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суд у контексті розгляду даної справи застосовує практику Європейського суду з прав людини, висловлену у рішеннях від 14.01.2011 року у справі “Щокін проти України” та від 07.07.2011 року у справі “Серков проти України” в частині необхідності застосування національного законодавства у разі допущення можливості його неоднозначного тлумачення у найсприятливіший для заявника спосіб.

Також суд наголошує, що ГУ ДФС у Львівській області погодилося з неправильним нарахуванням позивачу боргу зі сплати єдиного соціального внеску за період з 01.01.2018 року згідно вимоги № Ф 7418-17 від 07.05.2018 року в розмірі 6428,28 грн. У зв’язку з чим, 05.08.2018 року винесло вимогу про сплату податкового боргу № 7418-17 від 05.08.2018 року в розмірі 3971,10 грн.

Водночас, суд зазначає, що процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначено у Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженій Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 (далі – Інструкція).

Так, відповідно до п. 6 розділу VI Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо: сума боргу (недоїмки) самостійно погашається платником; орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження; вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом (господарським судом); борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, в порядку, визначеному пунктами 9- 11 цього розділу; є рішення суду про стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі.

У випадку, зазначеному в абзаці третьому цього пункту, вимога вважається відкликаною з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки).

Таким чином, обов'язковою ознакою, яка свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є відкликаною, є наявність відповідного рішення органу доходів і зборів про скасування зазначеної суми боргу (недоїмки).

Відповідно до пп. 60.1.2 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України (далі – ПК України) податкове повідомлення – рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема, контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги (пункту 60.3 статті 60 ПК України).

Суд встановив, що станом на дату винесення рішення у даній справі жодного рішення ГУ ДФС у Львівській області про відкликання чи скасування податкової вимоги № Ф 7418-17 від 07.05.2018 року не було.

Тому, зважаючи на встановлену у цьому рішенні протиправність нарахування позивачу єдиного соціального внеску за період з 01.04.2017 року по 31.12.2017 року, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дії ГУ ДФС у Львівській області щодо виставлення позивачу вимоги від 07.05.2018 року № Ф-7418-17 на суму 6428,28 грн.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Червоноградської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, Кам’янка – Бузького ОУПФ України Львівської області та ГУПФ України у Львівській області, службові особи якого не зняли позивача з обліку як платника ЄСВ по досягненні ним пенсійного віку, суд зазначив наступне.

Суд встановив, що на підставі поданої Пенсійним фондом інформації Червоноградська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області внесла до обліку платників ЄСВ відомості щодо позивача.

Так, згідно копії картки з інформаційних даних АІС “Податковий блок” ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_1 з 01.01.2018 року є пенсіонером, який досяг пенсійного віку (інформаційні дані долучені до матеріалів справи), відповідно нарахувань єдиного соціального внеску ОСОБА_1 як фізичній особі – підприємцю не нараховується.

Таким чином, жодних підстав для задоволення вищевказаної вимоги немає.

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачами ГУ ДФС у Львівській області та Червоноградською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області при нарахуванні позивачу єдиного соціального внеску та винесені вимоги від 07.05.2018 року № Ф-7418-17 на суму 6428,28 грн., дотримані були не в повному обсязі, що, в свою чергу, зумовило необхідність звернення позивача за захистом своїх порушених прав до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 вказаного Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі доводи позивача щодо протиправності нарахування позивачу єдиного соціального внеску та винесені вимоги від 07.05.2018 року № Ф-7418-17 на суму 6428,28 грн. не спростували та правомірності своїх дій суду не довели.

Тому, на підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ 39462700, 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) щодо виставлення вимоги від 07.05.2018 року № Ф-7418-17 на суму 6428,28 грн.

Визнати протиправними дії Червоноградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області по нарахуванню ОСОБА_1 єдиного соціального внеску за період з квітня 2017 року по грудень 2017 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС Львівської області (код ЄДРПОУ 39462700, 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місцезнаходження: 80463, Львівська область, Кам’янка – Бузький район, с. Старий Яричів, вул. Галицька, 156) 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 50 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.09.2018 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна