Рішення № 76795744, 04.09.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року м.Житомир справа № 806/2269/15

категорія 8.3.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е.,

секретар судового засідання Кривенко Л.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача - Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області - ОСОБА_2,

представника відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекон" до Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області та до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про зобов’язання вчинити дії та стягнення бюджетного відшкодування та пені,

встановив:

18 червня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекон" (далі - ТОВ "Лекон", позивач) звернулося до суду з позовом до Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області) та до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області (далі - ГУ ДКСУ в Житомирській області), в якому з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 31 серпня 2015 року, просило:

- зобов’язати Житомирську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області протягом 5 днів з дня набрання судовим рішенням по даній справі законної сили подати до Головного управління Державної казначейської служби в Житомирській області висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ "Лекон" у розмірі 700388,00 грн.;

- стягнути з Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, Головного управління Державної казначейської служби в Житомирській області на користь ТОВ "Лекон" бюджетне відшкодування у розмірі 700388,00 грн. та пеню в сумі 121579,04 грн., всього 821967,04 грн.,

- зобов’язати відповідачів подати до суду звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Лекон" зазначає, що товариством 16.12.2016 було подано до Житомирської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року, відповідно до якої, сума бюджетного відшкодування за листопад 2014 року складає 700388,00 гривень. Складеною за результатами проведеної контролюючим органом документальної позапланової перевірки довідкою № 970/06-25-15-01/30103882 від 24.02.2015 було підтверджено заявлену товариством до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 700388,00 грн. по декларації за листопад 2014 року. А тому позивач вважає, що відповідно до п.200.12, п.200.13 Податкового кодексу України податкова інспекція в 5-денний строк після закінчення перевірки зобов'язана була подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування, на підставі якого останній перераховує ці кошти на поточний рахунок платника податку. Всупереч вказаним нормам, Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області не вчинила вищезазначених дій, спрямованих на відшкодування коштів, що фактично унеможливлює отримання підтвердженої суми бюджетного відшкодування на банківський рахунок ТОВ "Лекон".

Позивач вважає, що такі дії порушують його право на отримання бюджетного відшкодування, а тому звернувся з вказаним позовом до суду.

Ухвалою від 22 червня 2015 року було відкрито провадження у справі.

28 червня 2015 постановою Житомирського окружного адміністративного суду позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Лекон" задоволено частково та стягнуто з Державного бюджету України в особі ГУ ДКС України у Житомирській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лекон" бюджетне відшкодування у розмірі 700388,00 грн. та пеню в сумі 121579,04 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Житомирська ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області 02 липня 2015 року подала апеляційну скаргу на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28.06.2015.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області задоволено частково. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28.09.2015 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково, зобов’язано Житомирську об’єднану державну податкову інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області протягом 5 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили подати Головному управлінню Державної казначейської служби в Житомирській області, яке здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю "Лекон" у розмірі 700388 грн. за листопад 2014 року. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

На вказану постанову Житомирського окружного адміністративного суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекон" та Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області були подані касаційні скарги.

За результатами розгляду Вищим адміністративним судом 14 квітня 2016 року було винесено ухвалу, якою касаційну скаргу Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишено без задоволення. Натомість, задоволено касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекон". Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016 скасовано та залишено в силі постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року.

28 вересня 2016 року Житомирським окружним адміністративним судом було прийнято додаткову постанову, якою стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лекон" за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області сплачений судовий збір у розмірі 1717,01 грн.

Житомирською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області було подано заяву до Верховного Суду України про перегляд та скасування ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2016 року, якою постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016 скасовано, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року про часткове задоволення позову залишено в силі.

Ухвалою Верховного суду України від 25 жовтня 2016 року було відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекон" до Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про зобов’язання вчинити дії та стягнення бюджетного відшкодування та пені.

Постановою Верховного Суду від 13 червня 2018 року заяву Житомирської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області задоволено частково, постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

Адміністративна справа №806/2269/15 була повернута до Житомирського окружного адміністративно суду для здійснення нового розгляду 04 липня 2018 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2018 головуючим суддею для розгляду вищезазначеної справи було визначено суддю Черняхович І.Е.

Ухвалою від 09 липня 2018 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено відкрите судове засідання у справі з викликом сторін на 25 липня 2018 року.

23 липня 2018 року до суду від Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що ГУДКСУ у Житомирській області не погоджується з заявленими позовними вимогами та вказує, що узагальнена інформація щодо відшкодування податку на додану вартість ТОВ "Лекон" з сумою по декларації за листопад 2014 року до Головного управління не надходила, а враховуючи той факт, що органи Казначейства здійснюють відшкодування податку на додану вартість згідно з п. 9 Порядку № 39 лише на підставі узагальненої інформації та висновків податкових органів, ГУ ДКСУ в Житомирській області, за відсутності вищезазначених документів не мало підстав для відшкодування ТОВ "Лекон" податку на додану вартість в межах чинного законодавства. Однак представник відповідача повідомив, що 15.08.2016 року на виконання виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду №396 2016р. від 21.06.2016 про стягнення бюджетного відшкодування та пені, виданого в адміністративній справі № 806/2269/15, стягувачу - ТОВ "Лекон" було виплачено 821967,04 грн., що підтверджується доданим до відзиву платіжним дорученням № 138 від 15.08.2016 (а.с.219, том 2). Враховуючи викладене ГУ ДКСУ в Житомирській області вважає, що ним забезпечено відшкодування податку на додану вартість ТОВ "Лекон" з дотриманням вимог нормативно-правових актів. (а.с.214-217, том 2)

23 липня 2018 року до відділу документального забезпечення суду представником Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області було подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв’язку з перебуванням представника у відпустці (а.с.220, том 2). Крім того, 25 липня 2018 року представником ГУ ДКСУ у Житомирській області було подано заяву, в якому останній зазначив, що не заперечує проти відкладення розгляду справи, оскільки вважає, що розгляд справи без участі представника Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області є неможливим (а.с.226, том 2). Заява аналогічно змісту була подана також представником позивача (а.с.228, том 2).

У зв’язку з зазначеним, судове засідання по справі було перенесено на 29 серпня 2018 року.

02 серпня 2018 року представник Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області надав до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що представник відповідача просить відмовити ТОВ "Лекон" у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, у зв’язку з їх безпідставністю. Свою позицію представник мотивує тим, що пунктом 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу визначено, що за вибором платника додатку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, залишки від'ємного значення, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року: або збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначену пунктом 2001.3 статті 200 1 розділу V Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення; або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу, у редакції, що діяла у 2014 році. При цьому, непогашений залишок сум податку на додану вартість, що був заявлений за звітні податкові періоди) до 01.02.2015 до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, переноситься до графи 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації повністю або частково за бажанням платника. Таке рішення платник податку повинен прийняти одноразово та відобразити в графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року.

Натомість, в декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року ТОВ "Лекон" задекларовано залишок від’ємного значення у рядку 24 в сумі 258200 грн. та в рядку 31 в сумі 737305 грн., який складається, в тому числі із залишку, що виник у листопаді 2014 року в сумі 700388 грн. по декларації за листопад 2014 року. Згідно п. 34 підрозділу 2 Розділу XX Податкового кодексу ТОВ "Лекон" 05.08.2015 року автоматично збільшено реєстраційну суму на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, а саме: на суму 995505 грн.(р.24 на 258200 грн. + р.31 на 737305 грн.). А тому, сума залишку від’ємного значення за листопад 2014 року, що була заявлена платником до відшкодування на розрахунковий рахунок по декларації за листопад 2014 року в сумі 700388 грн., відображаються ТОВ "Лекон" в деклараціях з податку на додану вартість як залишок від’ємного значення. Таким чином, представник відповідача зауважує, що відповідно до наданої податкової звітності ТОВ "Лекон" обрано напрямок отримання залишків згідно підпункт "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Податкового Кодексу України, тобто збільшено реєстраційну суму, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні. (а.с.234-236, том 2)

17 серпня 2018 року позивач надіслав відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що посилання Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на п.п. "а" п. 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України є безпідставним, оскільки вказана норма стосується випадків, коли перевірки не проводилися. Однак, у даному випадку правомірність бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2014 року в сумі 700 388,00 грн. була повністю підтверджена довідкою № 970/06-25-15-01/30103882 від 24.02.2015 про результати перевірки. (а.с.240-242, том 2)

29 серпня 2018 року було проведено судове засідання, під час якого було заслухано пояснення сторін, встановлено обставини справи та досліджено письмові докази, після чого судовий розгляд справи було перенесено на 04 вересня 2018 року.

В судовому засіданні 04 вересня 2018 року представник позивача підтримав вимоги, заявлені в позовній заяві та просив їх задовольнити. Представники відповідачів у судовому засіданні позов не визнали та заперечували щодо його задоволення з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 16 грудня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Лекон" було подано до Житомирської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року з додатками (а.с.7-9, том 1), у якій визначено суму бюджетного відшкодування в розмірі 700889,00 грн. та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.10).

20.01.2015 року до Житомирської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким внесено виправлення до податкової декларації за листопад 2014 року та заявлено до бюджетного відшкодування 700388,00 грн. (а.с.12-14, том 1). Крім того, 20.01.2015 позивачем було подано уточнюючу заяву про повернення бюджетного відшкодування в сумі 700388,00 грн. (а.с.15, том 1).

З метою визначення правильності нарахування товариством з обмеженою відповідальністю "Лекон" позитивного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за листопад 2014 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на розрахунковий рахунок платника у бланку за листопад 2014 року, відповідачем у період з 11.02.2015 по 17.02.2015 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку, за результатами якої було складено довідку від № 970/06-25-15-01/30103882 від 24.02.2015 (а.с.17-40, том 1), із висновків якої вбачається, що перевіркою підтверджено бюджетне відшкодування ПДВ за листопад 2014 року у сумі 700388 грн. (а.с.39, том 1).

Разом з тим, відповідачем висновок із зазначення суми, що підлягає відшкодуванню до бюджету на користь ТОВ "Лекон" складено не було, що призвело до того, що у визначений законодавством строк податок на додану вартість на рахунки позивача повернуто не було.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Бюджетне відшкодування це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника (пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), строки проведення розрахунків, а також алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим Кабінетом Міністрів України постановою від 17 січня 2011 року № 39 (далі - Порядок № 39).

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з положеннями пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

200.9. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (пункт 200.10 статті 200 ПК).

Разом з тим, пунктом 3 Порядку № 39 передбачено, що за наявності достатніх підстав, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку" та які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснено з порушенням норм податкового законодавства, орган державної податкової служби проводить протягом 30 календарних днів, що настають за граничним строком проведення камеральної перевірки, документальну позапланову виїзну перевірку платника податку для визначення достовірності нарахування такої суми.

Згідно з пунктом 4 у разі, коли за результатами перевірок платника податку не виявлено порушень, орган державної податкової служби складає довідку.

Водночас, пунктом 6 Порядку № 39 у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Згідно з пунктом 200.12 статті 200 ПК та пунктом 7 Порядку № 39 контролюючий орган зобов’язаний у п’ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

За правилами пункту 200.13 статті 200 ПК та пункту 9 Порядку на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Судом було встановлено, що відповідачем, з метою визначення правильності нарахування товариством з обмеженою відповідальністю "Лекон" позитивного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за листопад 2014 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого на розрахунковий рахунок платника у бланку за листопад 2014 року була проведена документальна позапланову виїзну перевірку. За результатами перевірки було підтверджено бюджетне відшкодування ПДВ ТОВ "Лекон" за листопад 2014 року у сумі 700388 грн., про що було складено довідку від № 970/06-25-15-01/30103882 від 24.02.2015 (а.с.17-40, том 1).

Вищезазначена довідка стронами не оскаржувалась та на даний час є чинною.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що факт наявності у позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ за листопад 2014 року у сумі 700388 грн., а також достовірність та правильність оформлення позивачем податкової декларації та заяву про повернення суми вищезазначеного бюджетного відшкодування, було підтверджено Житомирською ОДПІ у довідці від № 970/06-25-15-01/30103882 від 24.02.2015.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність порушень при відображені позивачем у податковій декларації за листопад 2014 року бюджетного відшкодування у сумі 700388, 00 грн. та наявність у ТОВ "Лекон" права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2014 року на вищезазначену суму.

Що стосується доводів контролюючого органу щодо невірного заповнення позивачем графи 5 додатку 2 до податкової декларації поданої за лютий 2015 року у який перенесено заявлену до бюджетного відшкодування у листопаді 2014 року суму 700388 грн., з посиланням на лист ДФС України від 06.03.2015 року №7796/7/99-99-19-03-02-17, то суд не приймає їх до уваги, оскільки у цьому листі чітко вказано, що він стосується лише особливостей подання податкової звітності з ПДВ за звітні періоди, починаючи з лютого 2015 року, а суму 700388 грн. позивачем було заявлено до бюджетного відшкодування у листопаді 2014 року, тобто цей лист було видано вже після заявлення суми до бюджетного відшкодування, а тому він жодним чином не може впливати на спірні правовідносини.

Крім того, здійсненою позивачем перевіркою не було встановлено жодних помилок в оформленні позивачем податкової декларації чи заяви про повернення суми бюджетного відшкодування. Також не було встановлено порушення порядку чи строків їх подання.

З наведеного слідує, що на виконання пунктом 200.12 статті 200 ПК та пункту 7 Порядку № 39 контролюючий орган зобов’язаний був у п’ятиденний строк після закінчення перевірки та складання за її результатами довідки від № 970/06-25-15-01/30103882 від 24.02.2015 подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Однак, в порушення вказаних вище приписів податкового законодавства ні впродовж установленого строку, ні на дату розгляду справи судом Житомирська ОДПІ не подала до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2014 року, що підлягає відшкодуванню ТОВ "Лекон".

Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність дій Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області щодо неподання протягом п'яти днів з дня набрання судовим рішенням по даній справі законної сили до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекон" у розмірі 700388,00 грн. за листопад 2014 року, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов’язання Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області протягом 5 днів з дня набрання судовим рішенням по даній справі законної сили подати до Головного управління Державної казначейської служби в Житомирській області висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ "Лекон" у розмірі 700388,00 грн., суд зазначає, що 15.08.2016 року на виконання виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду №396 2016р. від 21.06.2016 ГУ ДКСУ у Житомирській області було виплачено ТОВ "Лекон" бюджетне відшкодування за листопад 2014 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 138 від 15.08.2016 (а.с.219, том 2). А тому, зобов’язання Житомирської ОДПІ подати до ГУ ДКСУ в Житомирській області, протягом 5 днів з дня набрання судовим рішенням по даній справі законної сили, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ "Лекон" у розмірі 700388,00 грн., призведе до повторного повернення ТОВ "Лекон" бюджетного відшкодування за листопад 2014 року.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, Головного управління Державної казначейської служби в Житомирській області на користь ТОВ "Лекон" бюджетного відшкодування, суд зазначає наступне .

Бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, у п’ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку. Цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законодавством, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.

Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

При цьому, відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 806/2269/15 (провадження № 9901/19792/18).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, Головного управління Державної казначейської служби в Житомирській області на користь ТОВ "Лекон" бюджетного відшкодування, не є правильним способом захисту прав позивача та не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем - Житомирською ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області не доведено правомірності дій щодо неподання до ГУ ДКСУ в Житомирській області висновку про бюджетне відшкодування ТОВ "Лекон" податку на додану вартість за листопад 2014 року.

Натомість наявними у справі та дослідженими судом доказами доведено правомірність заявленої позивачем сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2014 року у розмірі 700388 грн. та підтверджено наявність у Житомирської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області обов’язку подання до ГУ ДКСУ в Житомирській області висновку про бюджетне відшкодування ТОВ "Лекон" податку на додану вартість за листопад 2014 року.

З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Водночас, щодо позовних вимог в частині встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд ураховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням рішення в даній справі.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області щодо неподання протягом п'яти днів з дня набрання судовим рішенням по даній справі законної сили до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекон" у розмірі 700388,00 грн. за листопад 2014 року.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Е.Черняхович

Повне судове рішення складене 27 вересня 2019 року