
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2278/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Кіровоградської області про стягнення заробітної плати за час затримки виконання рішення суду, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про стягнення на її користь матеріальної шкоди в розмірі не отриманої заробітної плати за час затримки виконання рішення суду за період з 20.06.2018 року до моменту винесення судового рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора відділу представництва інтересів громадянина або держави в суді та при виконанні судових рішень прокуратури Кіровоградської області та визначено одноденний заробіток позивача в розмірі 561,76 грн. Вказаним рішенням допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць. Однак, обов'язок щодо поновлення позивача на вищевказаній посаді відповідачем дотепер не виконано.
Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого позов ним не визнається в повному обсязі.
Зазначає, що постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.05.2017 року у справі №П/811/636/17 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю та поновлено ОСОБА_1 на роботі - на займаній посаді прокурора відділу представництва інтересів громадянина або держави в суді та при виконанні судових рішень прокуратури Кіровоградської області. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2017 року постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.05.2017 року у справі №П/811/636/17 залишено без змін. Натомість прокуратурою Кіровоградської області вказані судові рішення оскаржено в касаційному порядку та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.09.2017 року відкрито касаційне провадження. З огляду на продовження оскарження в судовому порядку правомірність наказу №139ц від 06.04.2017 року, вважає, що позивачу слід у задоволенні позовних вимог відмовити. Також вважає, що суд також має встановити вину роботодавця у не виданні наказу про поновлення працівника на роботі (а.с.26-30).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала в органах прокуратури з 19.01.1995 року.
За період роботи працювала на різних посадах, в тому числі з 10.04.2015р. по 08.02.2016р. на посаді начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному проваджені прокуратури Кіровоградської області.
Наказом прокурора Кіровоградської області від 22.07.2016 року за №361ц "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" за грубе порушення Закону України "Про прокуратуру", правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора, прокурора відділу представництва інтересів громадянина або держави в суді та при виконанні судових рішень прокуратури Кіровоградської області, старшого радника юстиції ОСОБА_1 звільнено з займаної посади та органів прокуратури.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі №П/811/636/17 від 15 травня 2017 року, зокрема, поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу представництва інтересів громадянина або держави в суді та при виконанні судових рішень прокуратури Кіровоградської області (а.с.8-12).
На час розгляду даної справи встановлено, що вищевказане судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 не виконано.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Пунктом 17 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до вимог статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Право на компенсацію заробітку, втраченого за час виконання судового рішення про поновлення на роботі встановлено статтею 236 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Отже, затримка виконання власником рішення органу по розгляду трудових спорів про поновлення на роботі незаконно звільненого або незаконно переведеного працівника тягне обов'язок власника виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки.
Відповідно до постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі П/811/636/17 ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора відділу представництва інтересів громадянина або держави в суді та при виконанні судових рішень прокуратури Кіровоградської області.
Частиною п'ятою статті 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Частиною другою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
З огляду на викладене, постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі П/811/636/17 від 15 травня 2017 року, в частині допущеного негайного виконання, підлягає виконанню незалежно від наявності або відсутності виконавчого провадження.
Суд враховує, що інститут примусового виконання судового рішення застосовується у випадку добровільного не виконання боржником свого обов’язку щодо виконання судового рішення. Водночас, суд наголошує на тому, що обов’язок з добровільного виконання судового рішення про поновлення на роботі не залежить від дій особи, на користь якої винесено таке рішення.
Викладене узгоджується з висновком Верховного Суду України викладеним у постанові від 26 червня 2015 року у справі №21-63а15, який відповідно до приписів ч.1 ст.2442 КАС України є обов’язковим для врахування.
Відтак доводи відповідача про відсутність у прокуратури області інформації про звернення позивачем судового рішення до примусового виконання через органи державної виконавчої служби є необґрунтованими.
Відповідачу – Прокуратурі Кіровоградської області – було відомо про судове рішення у справі П/811/636/17, проте не вжито жодних необхідних заходів для його виконання.
За вказаний період невиконання рішення позивачеві, в порушення вимог статті 236 Кодексу законів про працю України, середній заробіток за час затримки його поновлення на посаді виплачено не було.
Відповідно до абзацу 3 пункту 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів", у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Так, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року по справі №П/811/636/17 визначено одноденний заробіток позивача в розмірі 561,76 грн. Позивачу за період з 16 травня 2017 року по 28 липня 2017 року (включно) не виплачено середній заробіток за час затримки виконання постанови по справі П/811/636/17.
Також, судом встановлено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 року у справі №811/1415/18 позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати за час затримки виконання рішення суду задоволено в повному обсязі та стягнуто заробітну плату за період з 17 березня 2018 року по 19 червня 2018 року.
В даній адміністративній справі позивач просить стягнути на її користь матеріальної шкоди в розмірі не отриманої заробітної плати за час затримки виконання рішення суду за період з 20.06.2018 року до моменту винесення судового рішення.
Відтак, суд приходить до висновку що неврахований період, який є предметом спору в даній справі, являється з 20 червня 2018 року по 27 вересня 2018 року та є продовженням часу затримки в поновленні ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу представництва інтересів громадянина або держави в суді та при виконанні судових рішень прокуратури Кіровоградської області, тривалістю 69 робочих дні.
При цьому суд не приймає до уваги надану відповідачем довідку розрахованої середньої заробітної плати в розмірі 215,52 грн., оскільки дані обставини вже було встановлено судом та враховано при винесені постанови Кіровоградським окружним адміністративним судом по справі №П/811/636/17 від 15.05.2017 року та переглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, що зазначено в ухвалі від 21.08.2017 року.
А саме, Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 (справа № 21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
За приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку № 100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Відповідно до ч.4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому в силу ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов та стягнути з Прокуратури Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року, за період з 20 червня 2018 року по 27 вересня 2018 року в розмірі 38761,44 грн. (561,76 грн. х 69 робочих дні).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, вул. Станіславська, буд. 33, м. Кропивницький, 25011) до Прокуратури Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 02910025, вул. В. Пермська, 4, м.Кропивницький, 25000) про стягнення заробітної плати за час затримки виконання рішення суду про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Стягнути з Прокуратури Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 02910025) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) 38761,44 грн. (тридцять вісім тисяч сімсот шістдесят одну гривню 44 копійок) середнього заробітку за час затримки виконання постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі №П/811/636/17.
Допустити до негайного виконання постанову суду в частині стягнення з Прокуратури Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць.
Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_2
Судове рішення № 76795731, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 27.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1140/2278/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: