Рішення № 76795689, 27.09.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2018 р. справа № 0940/1507/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату різниці пенсії відповідно до ч.2 ст.57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з врахуванням середньомісячного фактичного заробітку, який визначається із фактичної заробітньої плати за роботу в зоні відчуження з додаванням до заробітку на основній роботі за період з 01.08.1987 по 31.07.1988, з 11.04.2017 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено у проведенні перерахунку пенсії на підставі ст.57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з врахуванням середньомісячного фактичного заробітку, який визначається із фактичної заробітньої плати за роботу в зоні відчуження за період з 01.08.1987 по 31.07.1988, та виплаті різниці пенсії з 11.04.2017 року. Вважає введеням його в оману, що розмір пенсії буде зменшено у разі перерахунку пенсії.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 05.09.2018 року, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечив. Просив суд в задоволенні позову відмовити, оскільки позивачем використано можливість збільшення належної пенсії, коефіцієнт заробітної плати становить 2, 94481, за період з 01.08.1987 року по 31.07.1992 року, заробітна плата для обчислення пенсії становить 11085,44 грн. із застосуванням заробітної плати працівників по Україні -3 764,40 грн., а для обчислення заробітної плати із коефіцієнтом 3, 47166 та застосуванням середньої заробітної плати 3 764,40 грн. законних підстав немає.

Згідно ухвали про витребування від 20.09.2018 року відповідачем надано суду протоколи за пенсійною справою та розрахунки пенсії.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджено відповідним посвідченням (а.с.21).

Згідно довідок (від 26.08.1990 року, від 20.04.1990 року, від 22.03.1990 року) за період з 16.11.1986 року по 28.02.1990 року був безпосередньо зайнятий на роботах, що дають право на пенсію на пільгових умовах по Списку №1 (а.с.22-24).

Позивач перебуває на обліку в Надвірнянському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. З 24.02.1994 року йому призначена пенсія по інвалідності 2 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1 категорія).

Загальний стаж роботи становить 32 роки 10 місяців 5 днів, що підтверджується протоколом пенсійної справи (а.с.52). Заробітна плата врахована за 60 місяців (кількість місяців у розрахунку-60) , в тому числі за період з 01.07.1987 року по 30.06.1988 року згідно довідки №42 від 26.03.1994 року виданої НПО «Прип’ять».

З 14.07.2011 року позивача переведено на пенсію по віку, що стверджується протоколом за пенсійною справою від 20.07.2011 року. Розмір пенсії становив 4079,28 грн. (а.с.52-53).

З 28.02.2018 року позивача переведено на інший вид пенсії – по інвалідності, відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що стверджується протоколом за пенсійною справою від 05.03.2018 року. Розмір пенсії становив 7308,29 грн. (а.с.54-55).

Згідно протоколу за пенсійною справою від 12.04.2018 року станом на квітень 2018 року розмір пенсії становить 9 248,44 грн.(а.с.56-57).

11.04.2018 року позивач звернувся із заявою до відповідача, згідно якої просив провести перерахунок пенсії відповідно до ст.57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої обчислення заробітку здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зазначив, що за бажанням того, хто звернувся за пенсією середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може бути взятий за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення, та для перерахунку пенсії взяти період з 01.08.2018 року по 31.07.1988 року (а.с. 27).

Листом від 24.04.2018 №153/К-15 відповідач роз’яснив, що механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачений постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року, можливість збільшення належної пенсії позивачем використано, а обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 01.08.1987 року по 31.07.1988 року чинним законодавством не передбачено. Також зазначив, що розмір пенсії зменшиться, оскільки пенсію обчислюватиметься за двоскладовою формулою і її розмір складатиме 3 702,60 грн. з урахуванням підвищення як інваліду війни 2 групи та підвищення за проживання в гірському населеному пункті, тобто буде меншим від розміру отримуваної позивачем виплати (а.с.29-30).

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Умови і порядок призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими законами України.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в подальшому також - Закон №1058-IV) законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення (ч.3 ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в подальшому також – Закон №1788-XII) визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом N 796-XII або їм надається право на одержання пенсії на підставах, передбачених цим Законом.

Статтею 34 Закону №1788-XII передбачено, що особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно.

Згідно частини 2 статті 33 Закону №1788-XII непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в подальшому також Закон - №796-XII) передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 3 статті 55 Закону N 796-XII визначено, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

В свою чергу, частиною 2 статті 27 Закону № 1058-IV встановлено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Отже, зазначена правова норма законодавства надає особі, яка звертається за призначенням пенсії обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, зокрема, ті, які встановлені загальним Законом № 1058-IV або ж спеціальним Законом № 796-XII.

Одночасно, за змістом статті 57 Закону №796-XII обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення. Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення: менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців; не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи; менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі. Порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а також в евакуації населення на добровільній безплатній основі і стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними документами, пенсія по інвалідності за їх бажанням обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Таким чином, враховуючи вищевикладені норми, суд прийшов до висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням середньомісячного фактичного заробітку за будь-які 12 місяців підряд роботи на території радіоактивного забруднення.

До такого ж правового висновку дійшов і Верховний Суд України у своїй постанові від 7 липня 2015 року (справа № 21-727а15), прийнятій за наслідками перегляду судових рішень у вказаній справі.

Суд також зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року №1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який визначає механізм обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі також – Порядок №1210) відповідно до статтей 54 ів 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до пункту 1 Порядку №1210 пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Пункт 2 зазначає, що заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.

Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку №1210 призначення пенсії із заробітної плати, одержаної за роботу за межами зони відчуження, провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" , мінімальний розмір пенсії становить, зокрема, для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї: осіб з інвалідністю II групи - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно пункту 16 Порядку №1210 під час призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не застосовуються коефіцієнти підвищення пенсій, передбачені постановами, вказаними згідно переліку у цьому пункті.

Стаття 98 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначає, що перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії у зв’язку з введенням у дію цього Закону (про стаж роботи, заробіток, сімейний стан та інші), то пенсія знову перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців перед поданням додаткових документів і не раніше ніж з дня введення в дію цього Закону.

Суд прийшов до висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням будь-якого вибраного ним періоду середньомісячного фактичного заробітку на території радіоактивного забруднення, в тому числі має право вибирати якнайоптимальніший варіант для обчислення його пенсії. Дане право позивача захищене Законом.

Як слідує з матеріалів адміністративної справи, відповідачем відмовлено позивачу у такому перерахунку, зокрема щодо обчислення заробітку з врахуванням середньомісячного фактичного заробітку, який визначається із фактичної заробітньої плати за роботу в зоні відчуження за період з 01.08.1987 по 31.07.1988, обчисленого на підставі частини 2 статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відтак такі дії відповідача є протиправними, та такими, що порушують право позивача на соціальний захист, гарантованого йому державою.

Оскільки позивач звернувся за перерахунком пенсії 11.04.2018 року, а переведення його з одного виду пенсії на інший здійснено відповідачем 28.02.2018 року на підставі розпорядження від 05.03.2018 року, то саме з цього часу (28.02.2018 року) необхідно провести перерахунок його пенсії, в силу вимог ст.98 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (перерахунок раніше призначених пенсій).

Враховуючи вищевикладене позов підлягає до часткового задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 122, 241-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40386749, майдан Шевченка 3, м.Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78405) здійснити перерахунок та виплату різниці пенсії ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 78501) відповідно до частини 2 статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з врахуванням середньомісячного фактичного заробітку, який визначається із фактичної заробітньої плати за роботу в зоні відчуження за період з 01.08.1987 по 31.07.1988, з 28.02.2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Біньковська Н.В.