Постанова № 76795569, 25.09.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 743/1584/17 Провадження № 22-ц/795/961/2018 Головуючий у I інстанції – ОСОБА_1 Доповідач - Вінгаль В. М.Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

голови судового засідання - судді ВІНГАЛЬ В.М.,

суддів: ГУБАР В.С., КУЗЮРИ Л.В.,

за участю секретаря судового засідання: Бивалькевич Т.В.,

позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",

відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2,

особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року у справі за первісним позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання недійсними кредитного договору,

прізвище судді: Жовток Є.А.; місце ухвалення рішення: смт. Ріпки,

дата складання повного тексту рішення: 25 травня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось з позовом до ОСОБА_2, у якому просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 13546,80 грн. за кредитним договором №б/н від 13.05.2013 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.05.2013 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконав, у зв’язку з чим станом на 30.09.2017 року виникла заборгованість у сумі 13546,80 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом – 1621,30 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом – 10804,22 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина) та 621,28 грн. штраф (процентна складова).

У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», у якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просив:

- визнати недійсними пункти 1.1.3.2.3, 1.1.5.20, 1.1.7.31, 1.1.7.30, 2.1.1.12.6.1, 2.1.1.12.6.2, 2.1.1.12.7.4. Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк» у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку, які регулюють правовідносини між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк» у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку від 13.05.2013 року;

- визнати недійсним кредитний договір від 13.05.2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» у формі анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк» у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку.

Зустрічні вимоги обґрунтовані тим, що 13.05.2013 року ОСОБА_2 піддався на умовляння працівників банку на отримання картки через скрутне фінансове становище, що підтверджується анкетою-заявою, в якій зазначено, що на момент її підписання останній був безробітний. Як зазначає ОСОБА_2, ПАТ КБ «ПриватБанк» не передав йому Умов та правил надання банківських послуг, анкети-заяви, а лише надав пластикову картку, у результаті чого банк порушив вимоги ст.ст.11,18 Закону України «Про захист прав споживачів». При цьому, на стадії виконання угоди ПАТ КБ “ПриватБанк” в односторонньому порядку, без відома позичальника, змінило істотні умови договору, неодноразово збільшивши відсоткову ставку за користування кредитом.

Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року задоволено первісний позов ПАТ КБ "ПриватБанк".

Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” (код ЄДРПОУ 14360570 р/р 29092829003111 МФО 305299) заборгованість за кредитним договором, у розмірі 13546 грн. 80 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” (код ЄДРПОУ 14360570 р/р 29092829003111 МФО 305299) 1600 грн., в якості відшкодування судового збору.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання недійсними кредитного договору відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» в стягненні з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у розмірі 13546,80 грн. та 1600 грн. в якості відшкодування судового збору, посилаючись на порушення норм матеріального права, у зв’язку з чим рішення є неправомірним, незаконним, необґрунтованим та таким, що зводить нанівець закріплені Законом України «Про захист прав споживачів» правила споживчого кредитування.

В іншій частині скаржник рішення суду першої інстанції не оскаржує.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що анкета-заява від 13.05.2013 року свідчить про те, що ОСОБА_2 лише висловив бажання на отримання кредиту та/чи кредитної картки, що не може вважатись обопільно досягнутою між сторонами згодою на укладання кредитного договору. При цьому, ОСОБА_2 вказує на те, що його з Умовами та правилами надання кредиту перед наданням кредитного ліміту не ознайомлювали.

Скаржник наголошує на тому, банк незаконно збільшив процентну ставку за кредитним договором, про що не був повідомлений ОСОБА_2, а отже нарахування відсотків у розмірі 34,80% та 43,20% не можуть бути прийняті судом до уваги та застосовані до ОСОБА_2

Скаржник вказує на те, що встановлення банком пені та штрафу від суми неповернутого кредиту та/або несплачених процентів за рік є несправедливими та суперечать принципам розумності та добросовісності та є наслідком дисбалансу договірних прав та обов’язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банка. ОСОБА_2 просить захистити його як споживача фінансових послуг від дисбалансу договірних прав та обов’язків на шкоду позичальника та застосувати ст.551 ЦК України.

У письмових поясненнях на апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає.

Задовольняючи вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок невиконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов’язань за кредитним договором №б/н від 13.05.2013 року виникла заборгованість у розмірі 13546,80 грн., яку належить стягнути з останнього.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд.

Судом по справі встановлено, що 13.05.2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір шляхом підписання сторонами анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.6). Із тексту вказаної заяви вбачається, що ОСОБА_2 погодився із тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Зазначено, що позичальник ознайомився з договором про надання банківських послух до його укладення і згоден з його умовами. Екземпляр договору про надання банківських послуг згодний отримати шляхом роздрукування із сайта www://privatbank.ua. Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанка www.privatbank.com.ua. Позичальник зобов’язався виконувати Умови та Правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.com.ua.

ОСОБА_2 була видана кредитна карта ПАТ КБ “ПриватБанк” і, в період з 31.10.2013 року по 24.11.2014 року включно, вказана карта використовувалась як засіб здійснення платежів та зняття готівки за рахунок коштів позикодавця.

Наведені вище обставини визнавались ОСОБА_2, отже у відповідності до ч.1 ст.82 ЦПК України, вони не підлягають доказуванню.

Таким чином, позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав, надав відповідачу кредитну картку.

Згідно із розрахунком заборгованості, наданим ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с.5), розмір заборгованості станом на 30.09.2017 року становить 13546,80 грн. і складається із: 1621,30 грн. - заборгованості за кредитом; 10804,32 грн. – заборгованості за процентами; 1121,28 грн. заборгованості по судовим штрафам.

Згідно із ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг банк має право змінювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін поінформувати клієнта, у тому числі, у виписці за картрахунком, що узгоджується з п. 1.1.3.1.9 цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт прийняв нові умови.

Пунктом 1.1.2.3. Умов встановлений обов'язок клієнта одержувати виписки про стан картрахунків і про здійснені операції за картрахунками.

З виписки про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_2 вбачається, що за користування кредитними коштами нараховувалися проценти у розмірі 2,5% на місяць. З 01.09.2014 року процентна ставка складала 2,9% на місяць, а з 01.04.2015 року – 3,6% на місяць.

На виконання зазначених положень Умов та Правил, банком було повідомлено позичальника про збільшення відсоткової ставки у виписках за рахунком, які позичальник зобов'язаний отримувати згідно з п. 1.1.2.3. Умов та Правил, однак жодних дій з приводу отриманої інформації банка щодо незгоди з підвищенням тарифів та про розірвання договору відповідачем здійснено не було.

Згідно із ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Зважаючи на такі обставини та враховуючи, що ОСОБА_2 не було подано повідомлень про незгоду зі змінами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач погодився з продовженням договору на нових умовах.

Суд апеляційної інстанції, виходячи з наявних у справі доказів, вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором з ОСОБА_2 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 13546,80 грн., з яких 1621,30 грн. - заборгованості за кредитом; 10804,32 грн. – заборгованості за процентами; 1121,28 грн. заборгованості по судовим штрафам.

Доводи апеляційної скарги про те, що банк незаконно збільшив процентну ставку за кредитним договором не заслуговують на увагу, оскільки розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором повністю узгоджуються з Умовами та правилами надання банківських послуг. Про зміну в Тарифах банк повідомляв у спосіб передбачений умовами договору, зокрема, у виписці про рух грошових коштів по картрахунку.

Посилання скаржника на те, що анкета-заява від 13.05.2013 року свідчить, що ОСОБА_2 лише висловив бажання на отримання кредиту та/чи кредитної картки, що не може вважатись обопільно досягнутою між сторонами згодою на укладання кредитного договору є помилковим. Публічний договір, є узагальненою категорією таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах. Таким чином, додержується принцип свободи договору. Чинним законодавством передбачено укладення договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов у цілому.

Доводи ОСОБА_2 про те, що його з Умовами та правилами надання кредиту перед наданням кредитного ліміту не ознайомлювали спростовується змістом анкети-заяви від 13.05.2013 року, у якій відповідач своїм підписом погодився із тим, що така заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг та ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами.

Пеня за невиконання умов договору позивачем не обрахована і судом не стягнута.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для скасування судового рішення, яке постановлене з дотриманням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384, 389-391 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Голова судового засідання:Судді:

Повний текст постанови складено 28 вересня 2018 року.