Постанова № 76794664, 26.09.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 686/7675/17

Провадження № 22-ц/792/1331/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ОСОБА_1 (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

з участю представника позивача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Стоп корупції ТВ», ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю «5 Канал ТВ», Громадської організації «Стоп корупції» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 червня 2018 року про залишення позову без розгляду,

встановив:

У квітні 2017 року ОСОБА_6 звернувся до суду з уточненим у подальшому позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Стоп корупції ТВ» (далі – ТОВ «Інформаційне агентство «Стоп корупції ТВ»), ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю «5 Канал ТВ», Громадської організації «Стоп корупції» (далі – ГО «Стоп корупції») про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди.

ОСОБА_6 зазначив, що у статті «ОСОБА_3 на 23 мільйони: журналісти дізналися про корупційні схеми влади й забудовників Хмельницького», яка 31 січня 2017 року розміщена в мережі Інтернет на сайті «СТОПКОР», у відео-сюжеті «ОСОБА_3 на 23 мільйони | Розслідування «Стоп Корупції», який розміщений на Інтернет-ресурсі YouTube, на каналі «Стоп Корупції», та транслювався в ефірі телеканалу «5 канал» у програмі «Стоп Корупції», відповідачі поширили відносно нього недостовірну інформацію, що порочить честь, гідність і ділову репутацію позивача, внаслідок чого йому завдано душевних страждань.

За таких обставин ОСОБА_6 просив суд: визнати поширену інформацію недостовірною, негативною та такою, що принижує його честь, гідність і ділову репутацію; зобов’язати відповідачів спростувати цю інформацію; стягнути з ОСОБА_7, ТОВ «ІА «Стоп корупції ТВ», ГО «Стоп корупції» на свою користь 100 000 грн моральної шкоди.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 червня 2018 року позов ОСОБА_6 залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Цією ж ухвалою заяву ОСОБА_7 про компенсацію здійснених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн залишено без задоволення.

Суд виходив з того, що належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання, а заява ОСОБА_7 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду в частині розподілу судових витрат між сторонами та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_6 на його користь 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позов ОСОБА_6 залишено без розгляду внаслідок необґрунтованих дій останнього, тому відповідач ОСОБА_7 вправі одержати компенсацію понесених ним судових витрат, розмір яких обґрунтовано належними доказами.

ОСОБА_6 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що понесені ОСОБА_7 витрати на правову допомогу адвоката та розрахунок цих витрат не доведені.

Ухвала суду першої інстанції в частині залишення позову ОСОБА_6 без розгляду не оскаржується сторонами та не переглядається апеляційним судом.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала не відповідає.

За змістом ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Встановлено, що ОСОБА_7 брав участь у справі через свого представника – адвоката ОСОБА_5

4 січня 2011 року між ОСОБА_7 (замовник) і адвокатом ОСОБА_5 (виконавець) був укладений договір №1/11 про надання правової допомоги, за умовами якого ОСОБА_7 доручив, а ОСОБА_5 зобов’язався надавати замовнику правову допомогу – комплекс платних юридичних послуг, до складу яких входять надання консультацій, складання відповідних процесуальних документів (позовних заяв, заяв, клопотань, скарг тощо), представництво інтересів замовника в судах першої, апеляційної та інших інстанцій, а за необхідності – в інших органах, підприємствах, установах, організаціях, а також надання інших юридичних послуг, необхідних для виконання поставлених замовником завдань.

Пунктами 3.1 і 3.2 цього Договору передбачено, що вартість послуг виконавця визначається в актах про надання правової допомоги, які підписуються сторонами. Оплата наданих послуг здійснюється замовником протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання акту про надання правової допомоги в безготівковому або готівковому порядку.

14 травня 2018 року ОСОБА_7 і адвокат ОСОБА_5 склали акт про надання правової допомоги, згідно якого ОСОБА_5 надав, а ОСОБА_7 прийняв надану йому правову допомогу (комплекс юридичних послуг), пов’язану з представництвом та захистом інтересів замовника під час розгляду Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області справи за позовом ОСОБА_6

Цим актом сторони визначили детальний опис послуг, що були надані виконавцем, та їх вартість, зокрема послуги включали: попереднє консультування замовника щодо правового регулювання спірних відносин, ознайомлення з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_6, розробка правової позиції щодо захисту інтересів замовника в суді – 2 000 грн; складання та подання відзиву на позовну заяву, інших необхідних процесуальних документів, збір та подання доказів – 3 500 грн; представництво інтересів замовника під час усіх судових засідань суду першої інстанції (з урахуванням судових засідань, які відбудуться в майбутньому) – 4 500 грн. Загальна вартість вищевказаної правової допомоги склала 10 000 грн.

ОСОБА_7 сплатив адвокату ОСОБА_5 10 000 грн за надану правничу допомогу, на підтвердження чого останній видав позивачеві квитанцію №083851 від 18 травня 2018 року.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

В силу ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Як роз’яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 38 постанови від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов’язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач (статті 10, 11 ЦПК). При цьому саме по собі пред’явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

За змістом частини 5 статті 142 ЦПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов’язаних з розглядом справи, йому необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред’явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач переслідував протиправну мету – ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні, який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Звернення до суду з позовом є суб’єктивним правом ОСОБА_6, гарантованим ст.ст. 55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Разом із тим, позивач ОСОБА_6 та його представник, ОСОБА_8, які були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, 4 і 14 червня 2018 року не з’явилися в судове засідання та не повідомили суд про причини неявки. Від них не надходило заяв про розгляд справи за їх відсутності, тому позов ОСОБА_6 залишено без розгляду. Це призвело до того, що позов ОСОБА_6 не був розглянутий по суті вимог і спір між сторонами не був вирішений.

Такі дії позивача є необґрунтованими, внаслідок чого ОСОБА_7 вправі вимагати від ОСОБА_6 компенсації здійснених ним судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що правову допомогу ОСОБА_7 надавав адвокат ОСОБА_5, який, зокрема здійснював консультації відповідача, ознайомлювався з матеріалами справи (т. 1, довідковий лист /обкладинка/), склав відзив на позовну заяву ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 160-162), заяву про компенсацію судових витрат (т. 1 а.с. 208) та додаткові пояснення (т. 1 а.с. 218-219).

Із журналу (протоколу) судового засідання (т. 1 а.с. 72, 137, 182, 213; т. 2 а.с. 28) слідує, що адвокат ОСОБА_5 здійснював представництво позивача ОСОБА_7 у п’яти судових засіданнях тривалістю 110 хвилин.

Крім того, на підтвердження складу та розміру витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги, ОСОБА_7 надав суду: укладений між ним і адвокатом ОСОБА_5 договір про надання правової допомоги № 1/11 від 4 січня 2011 року (т. 1 а.с. 65, 209); акт про надання правової допомоги від 14 травня 2018 року (т. 1 а.с. 211), який містить детальний опис правових послуг і їх вартість; квитанцію №083851 від 18 травня 2018 року, виданою адвокатом ОСОБА_5, про оплату позивачем 10 000 грн за надання правової допомоги (т. 1 а.с. 212).

На думку апеляційного суду, докази у справі достатньо та об’єктивно вказують на те, що ОСОБА_7 поніс ці судові витрати.

Чинне законодавство не встановлює обов’язкову форму розрахункового документа, що підтверджує факт отримання адвокатом гонорару від клієнта. В свою чергу, квитанція №083851 від 18 травня 2018 року про оплату ОСОБА_7 адвокату ОСОБА_5 10 000 грн за надання правової допомоги (т. 1 а.с. 212) відповідає вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за №220/28350), оскільки вона містить дані про платника та отримувача коштів, розмір та підставу їх сплати, найменування та характер отриманої платником послуги.

Таким чином, посилання ОСОБА_6 на те, що ця квитанція є неналежним доказом, є безпідставними.

Не врахувавши вказаних обставин і норм діючого законодавства, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що заява ОСОБА_7 про компенсацію судових витрат є необґрунтованою.

Ухвала суду в цій частині не відповідає нормам процесуального закону, тому згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України вона підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

ОСОБА_7 поніс витрати на правову допомогу у справі, яка розглядалася більше року, а ОСОБА_6 не звертався до суду з клопотанням про зменшення розміру цих витрат і не довів їх неспівмірність із обставинами, зазначеними у ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Отже з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 підлягають стягненню ці витрати в розмірі 10 000 грн.

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задоволено, внаслідок чого ОСОБА_6 має відшкодувати останньому 352 грн 40 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 червня 2018 року про залишення позову без розгляду в частині розподілу судових витрат скасувати та ухвалити нове судове рішення з цього питання.

Стягнути з ОСОБА_6 (місце проживання – 29001, АДРЕСА_1; паспорт громадянина України серії НА №128172 від 20 червня 1996 року) на користь ОСОБА_7 (місце проживання – 29017, АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1) 10 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_6 (місце проживання – 29001, АДРЕСА_1; паспорт громадянина України серії НА №128172 від 20 червня 1996 року) на користь ОСОБА_7 (місце проживання – 29017, АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1) 352 гривні 40 копійок судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 вересня 2018 року.

Судді: /підпис/ ОСОБА_1

/підпис/ ОСОБА_2

/підпис/ ОСОБА_3

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк

Головуючий у першій інстанції – ОСОБА_9

Доповідач – Ярмолюк О.І. Категорія 42