Рішення № 76793882, 19.09.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/6343/17

н/п 2/766/1746/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

за участю секретаря Смоленської Ю.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Херсонської міської ради, третя особа без самостійних вимог - Головне управління юстиції Херсонської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому зазначила, що її мати, ОСОБА_3 померла 15.01.2017 р., за життя їй належали на праві власності квартира АДРЕСА_1 (тепер Куліша) в м. Херсоні та земельна ділянка №151 площею 0,06 га, що розташована на території Голопристанської міської ради садівничого товариства «Троянда». За життя матір’ю було складено 29.04.2003 р. заповіт, у відповідності до якого своїм дітям, позивачці та її брату ОСОБА_4, заповідала все майно, що їй належить, в рівних частках, однак останній 27.05.2011 р. помер. Звернувшись із заявою до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Головного управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_5 про видачу свідоцтв про право на спадщину. Однак, отримала лист - роз’яснення від 04.04.2017 р. про неможливість видачі свідоцтва про спадщину в зв’язку з відсутністю необхідних документів, що підтверджують родинні відносини з спадкодавцем та правовстановлюючого документу на право власності на спадкове майно. У зв'язку з зазначеним, позивач звернулась до суду з даним позовом та просить встановити, що позивач є донькою ОСОБА_3, померлої 15 січня 2017 року та приналежності померлій на праві власності АДРЕСА_2, визнати за нею право власності на спадкове майно за заповітом та за законом.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги, просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Позивач в судове засідання не з’явилася, про розгляд справи повідомлена у встановленому законом порядку.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. У вирішення справи покладався на розсуд суду.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. У вирішення справи покладався на розсуд суду.

Заслухавши представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно актового запису №94, складеного 16.01.2017 року Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонської області, 15 січня 2017 року померла ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно актового запису про одруження №10 від 25.03.1953 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження с.Лиманці Снігурівського району Миколаївської області, одружилась 25.03.1953 р. з ОСОБА_6. Після реєстрації одруження дружині присвоєно прізвище «Ющенко».

Згідно актового запису про народження №17, зробленого 09.02.1955 року Бюро записів актів громадянського стану Брянського району, батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, записані: батьком - ОСОБА_6, матір’ю - ОСОБА_8.

Відповідно до актового запису про смерть №53, зробленого 11.01.1967 року ОСОБА_6 помер 10.01.1967 р.

Згідно актового запису про шлюб №264, зробленого 26.03.1977 року відділом РАЦС м.Херсон, між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 укладено 26.03.1977 року шлюб, після укладення якого позивачу ОСОБА_7 присвоєно прізвище «Левченко».

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 підтвердили факт родинних відносин позивача зі спадкодавцем ОСОБА_3, а саме: ОСОБА_2 є донькою померлій.

Встановлення факту, що позивач є донькою померлої 15.01.2017 р. ОСОБА_3 та належності померлій ОСОБА_3 на праві власності квартири житловою площею 39,32 кв.м., загальною площею 64,85 кв.м. за №76 будинку №5 по вул. Парковій (тепер Куліша), має юридичне значення, тягне для позивача юридичні наслідки, оскільки дозволяє реалізувати своє право на прийняття спадщини.

Враховуючи записи, внесені до свідоцтва про одруження серії ЯС №366467, свідоцтво про народження позивача серії ІФ №690783, аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність родинних зв’язків між спадкодавцем та позивачкою у справі, а саме: ОСОБА_2 є донькою померлої ОСОБА_3.

Виконавчим комітетом міського ради депутатів трудящих міста Херсона на підставі рішення від 03.02.1978 року за №112 ОСОБА_3, сім’я якої полягала з 4-х осіб, 28 липня 1976 року видано ордер №275 на трикімнатну квартиру житловою площею 39,32 кв.м., загальною площею 64,85 кв.м. за №76 в будинку №5 по вул. Парковій (тепер Куліша).

Відповідно до листа голови правління Колективного об’єднання ЖБК «Україна» №94 від 24.03.2017 року ОСОБА_3 станом на 01.01.1984 року була членом кооперативу, останній пайовий внесок був здійснений нею в липні 1991 року та станом на 01.08.1991 рік позика нею була погашена повністю.

Згідно реєстраційного посвідчення, яке видано Херсонським бюро технічної інвентаризації 10.01.1994 р., кооперативна квартира №76 житловою площею 39,32 кв.м. будинку №5 по вулиці Куліша в м.Херсоні, зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі довідки кооперативу ЖБК «України», що записано в реєстровій книзі №2 за реєстровим №98.

Між тим, реєстраційне посвідчення не знаходиться у переліку документів, які мають надаватися для державної реєстрації прав власності згідно ст.27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно».

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права

Суд, який відіграє провідну роль у здійсненні юридичної кваліфікації фактів справи, вважає, що позов про визнання права власності має бути розглянутий в аспекті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, в якій зазначено: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

В національному праві має бути засіб юридичного захисту від свавільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Визначення дискреційних повноважень, якими наділені органи державної влади в сфері основоположних прав, у спосіб, що фактично робить ці повноваження необмеженими, суперечило б принципу верховенства права. До такого висновку дійшов ЄСПЛ у справі «Свято - Михайлівська Парафія проти України» (рішення від 14.06.2007 р. заява № 77703/01).

Як наголошує ЄСПЛ у вказаній вище справі, держава - відповідач (Україна) зобов'язана передбачити в національному праві детальний перелік усіх складових норм права. Тільки в такому випадку положення закону будуть передбачувані і надавати достатньо гарантій проти свавільного застосування закону.

Зокрема, в рішенні Кривецька та Кривецький проти України (п. 43) Суд зазначає, що вислів згідно із законом не лише вимагає дотримання національного права, а й стосується якості цього права, вимагаючи щоб воно не суперечило принципу верховенства права.

Згідно ч. 4 ст.41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У статті 321 ЦК України зазначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що незаборонені законом, зокрема із правочинів

Згідно з статтею 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.

Підтвердження в суді права власності на майно здійснюється шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншого речового права.

Згідно ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про визнання права власності за померлою ОСОБА_3 на підставі реєстраційного посвідчення, виданого Херсонським бюро технічної інвентаризації в 10.01.1994 р., на підставі якого кооперативна квартира №76 житловою площею 39,32 кв.м. в будинку №5 по вулиці Куліша в м.Херсоні, зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі довідки кооперативу ЖБК «України», що записано в реєстровій книзі №2 за реєстровим №98.

13.06.1989 р. виконавчим комітетом Голопристанської районної ради народних депутатів ОСОБА_3 видано будівельний паспорт на будівництво садового будинку на земельній ділянці №151 території садівничого товариства «Троянда».

Згідно Державного Акту на право приватної власності на землю від 11.05.1995 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №87, ОСОБА_3 на підставі рішення Голопристанської міської ради народних депутатів від 11.04.1995 року №98, їй передано у приватну власність земельну ділянку №151 площею 0,06 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Голопристанської міської ради садівничого товариства «Троянда».

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_3 29.04.2003 р. склала заповіт, засвідчений державним нотаріусом Третьої Херсонської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за №1-803, яким заповіла належну їй АДРЕСА_3 та садовий будинок із земельною ділянкою, які розташовані на території Голопристанської міської ради садівничого товариства «Троянда» в рівних частинах дітям: ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Відповідно до актового запису про смерть №288, зробленого 28.05.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Комсомольського районного управління юстиції у місті Херсоні, ОСОБА_4 помер 27.05.2011 року, у віці 51 рік.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

За нормою частини 1 статті 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Позивачем було подано до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 документи, необхідні документи для видачі свідоцтв про право на спадщину. Спадкова справа №13/2017.

Вищезазначені дії, що свідчать про намір спадкоємця прийняти спадщину, повинні бути вчиненні протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ст.1270 ЦК України).

04.04.2017 р. отримано лист - роз’яснення №85/02-14 нотаріуса у відповідності до ст.5 Закону України «Про нотаріат» про неможливість видачі свідоцтв на спадщину, оскільки відсутні документи, що підтверджують право власності, державна реєстрація права власності за спадкодавцем та документи, що підтверджують родинні відносини між спадкодавцем та спадкоємцем.

Із матеріалів спадкової справи №13/2017 до майна померлої 15.12.2016 року ОСОБА_3, заведеної приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 21.02.2017 року, встановлено, що із заявою про прийняття спадщини зверталася ОСОБА_2

Як передбачено п.4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 р. зазначено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Враховуючи те, що позивач на даний час не може у встановленому законом нотаріальному порядку оформити свої спадкові права на зазначене нерухоме майно, її права та інтереси підлягають судовому захисту шляхом визнання за нею права власності на квартиру та земельну ділянку.

Аналізуючи зібрані докази, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10, 13, 258, 259, 264, 265, 315 ЦПК України, ст.ст. 321, 328, 392, 1216-1218, 1241, 1258, 1261, 1270, 1297 ЦК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до Херсонської міської ради, третя особа без самостійних вимог - Головне управління юстиції Херсонської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: м.Херсон, Бериславське шосеАДРЕСА_4), є донькою ОСОБА_3, померлої 15 січня 2017 року.

Встановити факт належності на праві приватної власності ОСОБА_3, померлої 15 січня 2017 року, квартири житловою площею 39,32 кв.м., загальною площею 64,85 кв.м. за №76 в будинку №5 по вул. Куліша м.Херсона.

Визнати за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: м.Херсон, Бериславське шосеАДРЕСА_4) право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_5 житловою площею 39,32 кв.м., загальною площею 64,85 кв.м. в порядку спадкування за заповітом від 29.04.2003 р., посвідченим державним нотаріусом Третьої Херсонської державної нотаріальної контори, зареєстрованим в реєстрі за №1-803, після смерті ОСОБА_3, яка померла 15.01.2017 року.

Визнати за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: м.Херсон, Бериславське шосеАДРЕСА_4) право власності на 1/2 частину земельної ділянки №151 площею 0,06 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Голопристанської міської ради садівничого товариства «Троянда» в порядку спадкування за заповітом від 29.04.2003 р., посвідченим державним нотаріусом Третьої Херсонської державної нотаріальної контори, зареєстрованим в реєстрі за №1-803, після смерті ОСОБА_3, яка померла 15.01.2017 року.

Визнати за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: м.Херсон, Бериславське шосеАДРЕСА_4) право власності на 1/2 частину квартири житловою площею 39,32 кв.м., загальною площею 64,85 кв.м. за №76 в будинку №5 по вул.Куліша в м.Херсоні в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 15.01.2017 року.

Визнати за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: м.Херсон, Бериславське шосеАДРЕСА_4) право власності на 1/2 частину земельної ділянки №151 площею 0,06 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Голопристанської міської ради садівничого товариства «Троянда» в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 15.01.2017 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: https://court.gov.ua/sud2125/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.І.Майдан

Повний текст рішення суду виготовлений 25.09.2018 року.

Суддя С.І.Майдан