
Справа № 496/3401/18
Провадження № 2/496/1589/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2018 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Буран В.М.,
при секретарі - Дигуляр А.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Біляївський міськрайонним відділ державної виконачої служби Головного територіального управління в Одеській області, третя особа: Біляївська районна державна нотаріальна контора про звільнення майна з-під арешту, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що житловий будинок з господарським будівлями та спорудами та земельна ділянка розташовані за адресою: АДРЕСА_1, належали ОСОБА_2. ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, доводився батьком позивачу. Після смерті батька позивач звернувся до нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, яке залишилось після смерті батька, але в процесу отримання документів на спадщину, нотаріусом було виявлено заборону на відчуження об'єктів нерухомого майна, які належали померлому. В зв'язку з наведеним, з метою зняття обтяження та звільнення спадкового майна з-під арешту, нотаріус направила спадкоємця в Біляївський міськрайонний ВДВС. Позивачу надано відповідь про те, що згідно автоматизованої системи виконавчих проваджень на даний час виконавчих документів про стягнення боргів з ОСОБА_2 на виконанні не перебуває. У зв'язку з цим вважає, що його права підлягають захисту шляхом звільнення з-під арешту майна.
Позивач у судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи без його участі, на позові наполягав. (а.с. 33).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, але від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю, позов визнав та проти зняття арешту не заперечував. (а.с. 30).
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника.
Частинами 3, 4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а за такого є підстави для ухвалення рішення про задоволення позову за результатами підготовчого засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши докази по справі суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15.08.2011 року НОМЕР_1 і витягу про державну реєстрацію прав від 15.09.2011 року № 31309075 НОМЕР_2 та відповідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.08.2014 року НОМЕР_3 та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 20.08.2014 року № 25841797, житловий будинок з господарським будівлями та спорудами та земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,1665 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, належали ОСОБА_2. (а.с. 9-12).
Після смерті батька позивач звернувся до нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, яке залишилось після смерті батька, але в процесу отримання документів на спадщину, нотаріусом було виявлено заборону на відчуження об'єктів нерухомого майна, які належали померлому.
Згідно до листа Біляївського міськрайонного ВДВС від 03.08.2018 року № 13439/25, позивачу повідомлено, що згідно автоматизованої системи виконавчих проваджень на даний час виконавчих документів про стягнення боргів з ОСОБА_2 на виконанні не перебуває. Більш детальну інформацію надати немає можливості, так як строк зберігання завершених виконавчих про важень, переданих на зберігання, становить 3 роки. (а.с. 8).
На підставі ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Конституцією України, зокрема ст. 41 передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно до ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Порядок зняття арешту з майна передбачено ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положеннями Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Протокол № 1 стаття 1 «Захист власності» говорить «Кожна фізична або юридична особа має право на повагу своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Тим самим у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод чітко встановлено: право власності кожної фізичної і юридичної особи, неурядової організації й групи приватних осіб, повинне поважатися.
Враховуючи вищевикладене, аналізуючи норми законодавства в сукупності з наданими доказами, враховуючи визнання позову відповідачем, що не суперечить закону та те, що виконавче провадження, яким було накладено арешт завершено, суд вважає, що позов обґрунтований, тому підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 321, 391 ЦК України, ст. ст. 81, 263, 265 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце знаходження - АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_4) до Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління в Одеській області ( місце знаходження: Одеська область, м. Біляївка, вул. Заводська, буд. 19, ЄДРПОУ 38723891); третя особа: Біляївська районна державна нотаріальна контора (місце знаходження: 67600, Одеська область, м. Біляївка, вул. Костіна, буд. 19, ЄДРПОУ 02899631), про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.
Скасувати арешт (архівний запис) та заборону на відчуження з нерухомого майна, а саме з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і земельної ділянки з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1665 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, і належали ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та здійснити відповідні записи у Єдиному Реєстрі речових прав нерухомого майна за вищевказаною адресою.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.
Суддя Буран В.М.
27 вересня 2018 року
Судове рішення № 76790928, Біляївський районний суд Одеської області було прийнято 27.09.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 496/3401/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: