Ухвала суду № 76789703, 24.09.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/6967/16-к Головуючий у 1 інстанції: Мичка Б.Р.

Провадження № 11-кп/783/601/18 Доповідач: Гончарук Л. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої Гончарук Л.Я.

суддів Гуцала І.П., Партики І.В.

при секретарі Щербаю В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження № 12016140070002836 від 31 серпня 2016 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, без визначеного місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого,

за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України,

за участю прокурора Яворського С.М.

захисника Яцишина В.Ф.

за апеляційною скаргою адвоката Яцишина В.Ф. захисника ОСОБА_1 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 24 травня 2018 року, -

встановила:

вироком Сихівського районного суду м. Львова від 24 травня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, та призначено покарання 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Сихівського районного суду м.Львова від 20 квітня 2016 року та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 31 серпня 2016 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції, яка діяла на час фактичного затримання ОСОБА_1, зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_1 перебування в установі попереднього ув'язнення з 31 серпня 2016 року по день набрання вироком Сихівського районного суду м.Львова від 07.10.2016 року законної сили, а саме до 11 листопада 2016 року включно, з розрахунку одного дня попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

З 12.11.2016 по 10.01.2018 включно - час перебування ОСОБА_1 в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)», Державній установі «Львівська виправна колонія №48», Державній установі «Личаківська виправна колонія №30» зараховано у строк відбування покарання з розрахунку день за день.

Строк попереднього ув'язнення ОСОБА_1 з 11 січня 2018 року по день набрання даним вироком законної сили рахувати з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишено без змін.

Вирішено питання з речовими доказами.

Згідно вироку, 31.08.2016 року близько 15 год 40 хв ОСОБА_1, перебуваючи біля кіоску «Чудо-Піч», що по вул. Сихівська, 18 в м.Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, зайшов через відчинені двері згаданого кіоску всередину, простягнувши руку до тумби, на якій знаходилась коробка з грошима в сумі 1007 грн., належних ОСОБА_3, заволодів нею, заховавши таку в ліву кишеню штанів. В подальшому одразу ж був виявлений продавцем магазину ОСОБА_4, однак усвідомлюючи те, що його дії побачила ОСОБА_4, почав втікати з місця події з викраденим, однак був затриманий перехожими людьми, через що не зміг завершити свій злочинний намір до кінця з причин, які не залежали від його волі, чим намагався заподіяти матеріальну шкоду ОСОБА_3 на загальну суму 1007 грн.

На вирок суду адвокат Яцишин В.Ф. захисник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржуваний вирок змінити та обрати йому покарання в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 185 КК України.

Вважає вирок суду незаконним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та особі засудженого, ухвалений з істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону. Під час судового розгляду судом допущена суттєва неповнота.

Звертає увагу, що суд вироку не надав належної оцінки тому факту, що обвинувачений ОСОБА_1 частково визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення та дав покази про те, що він не мав умислу на відкрите викрадення чужого майна. Він зайшов у кіоск та , скориставшись відсутністю у ньому продавця, таємно викрав звідтам коробку з грошима. Лише після того, як він втікав з викраденим, то на вулиці його побачила продавець кіоску ОСОБА_4, яка почала звати на допомогу і ОСОБА_1 був затриманий перехожими людьми. В процесі скоєння крадіжки він спостерігав за продавцем ОСОБА_4, яка відійшла від кіоску і не могла бачити його дій. Інших людей в цей момент поблизу не було.

Наголошує, що все обвинувачення ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбачено ч. 2 ст. 15 , ч. 2 ст. 186 КК України базується тільки на показах свідка ОСОБА_4, яка стверджувала , що бачила ОСОБА_1 в кіоску в момент заволодіння ним коробкою з грошима. Інших доказів вини ОСОБА_1 в скоєнні цього злочину в процесі судового розгляду не здобуто.

На думку апелянта, вирок місцевого суду відносно засудженого ОСОБА_1 є незаконним у зв'язку із недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, а його дії треба перекваліфікувати на ч. 2 ст. 185 КК України (таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно).

Заслухавши доповідь судді, думку захисника, який підтримав подану апеляційну скарг, прокурора, який заперечив апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу захисника підлягає до задоволення частково, з наступних підстав.

В суді апеляційної інстанції адвокат Яцишин В.Ф. захисник ОСОБА_1 підтримуючи свою апеляційну скаргу, просив оскаржуваний вирок в частині застосування ч. 5 ст. 72 КК України змінити і застосувати в період з 11.01.2018 р. по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України, при обставинах викладених у вироку, ґрунтується на зібраних у встановленому порядку та досліджених у судовому засіданні доказах.

Зокрема, вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується покладеними в основу вироку показами свідка ОСОБА_4, яка в судовому засіданні в суді першої інстанції зазначила, що станом на 31.08.2016 працювала продавцем в кіоску «Чудо-Піч», що по вул. Сихівська, 18 в м.Львові. У цей день в обідній період до неї зайшла невідома жінка, яка повідомила, що біля вікна кіоску на смітнику лежать брудні мокрі шкарпетки. Після того, як вона їх викинула, підвівши голову побачила, що невідома особа забирає з кіоску гроші, та, зустрівшись із нею поглядом, дана особа почала втікати. Вона почала кричати та побігла за невідомою особою, не випускаючи її з поля зору. В подальшому останню наздогнали та затримали.

Крім вище наведеного, вина ОСОБА_1 доведена, дослідженими та перевіреними судом першої інстанції протоколом огляду місця події від 31.08.2016 року та фототаблицями до такого, під час якого у приміщенні кіоску «Чудо Піч» оглянуто коробку жовтого кольору «Ліптон» та грошові кошти, які знаходились у ній, в розмірі 30 гривень номіналом по 1 гривня кожна, 22 гривні номіналом по 2 гривні кожна, 15 купюр номіналом по 5 гривень кожна, 12 купюр номіналом по 10 гривень кожна, 8 купюр номіналом по 20 гривень кожна, 6 купюр номіналом по 50 гривень кожна, та 3 купюри номіналом по 100 гривень кожна; протоколом огляду речей від 31.08.2016 року, згідно з яким оглянуто 30 купюр номіналом по 1 гривня кожна, 11 купюр номіналом по 2 гривні кожна, 15 купюр номіналом по 5 гривень кожна, 12 купюр номіналом по 10 гривень кожна, 8 купюр номіналом по 20 гривень кожна, 6 купюр номіналом по 50 гривень кожна, та 3 купюри номіналом по 100 гривень кожна.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції належним чином перевірив усі докази по справі, взявши до уваги їх як правдиві та такі, що відповідають дійсним обставинам справи, є послідовними і такими, що узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі та надав належну оцінку усім зібраним та перевіреним по справі об'єктивним доказам, які з достовірністю стверджують вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України.

Доводи апелянта щодо недоведеності вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України та необхідності перекваліфікувати його дії на ч. 2 ст. 185 КК України є безпідставними, свого підтвердження при апеляційному розгляді справи не знайшли та задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ОСОБА_1 призначено покарання за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України у межах, встановлених санкцією даної статті, із урахуванням Загальних засад призначення покарання, регламентованих чинним КК України, а також норм ст.ст. 373, 374 КПК України та належним чином мотивовано прийняте рішення.

Призначене районним судом покарання обвинуваченому ОСОБА_1 на переконання колегії суддів, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

При перевірці справи колегія суддів не виявила допущених істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які тягнули б за собою скасування вироку.

Поряд з цим, зважаючи на те, що ОСОБА_1 вчинив злочин до 20 червня 2017 року (включно), а саме 31.08.2016 року та щодо нього продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.

Відтак строк попереднього ув'язнення ОСОБА_1 з 11 січня 2018 року по день набрання даним вироком законної сили слід рахувати з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а тому вирок в цій частині слід змінити.

На підставі наведеного керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів ,-

постановила :

Апеляційну скаргу адвоката Яцишина В.Ф. захисника ОСОБА_1 задоволити частково, а вирок Сихівського районного суду м. Львова від 24 травня 2018 року щодо ОСОБА_1 - змінити.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції, яка діяла на час фактичного затримання ОСОБА_1, зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_1 перебування в установі попереднього ув'язнення з 31 серпня 2016 року по день набрання вироком Сихівського районного суду м.Львова від 07.10.2016 року законної сили, а саме до 11 листопада 2016 року включно, з розрахунку одного дня попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

З 12.11.2016 по 10.01.2018 включно - час перебування ОСОБА_1 в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)», Державній установі «Львівська виправна колонія №48», Державній установі «Личаківська виправна колонія №30» зарахувати у строк відбування покарання з розрахунку день за день.

Строк попереднього ув'язнення ОСОБА_1 з 11 січня 2018 року по день набрання даним вироком законної сили рахувати з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

В решті вирок залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

Гончарук Л.Я. Гуцал І.П. Партика І.В.