Рішення № 76788162, 27.09.2018, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/1335/18

Провадження № 2/324/683/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Каретник Ю.М.,

при секретарі Савченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Пологи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Семенівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, третя особа – Відділ у Пологівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із позовом до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якому зазначила, що 17.11.2005 року помер її дядько ОСОБА_2, після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку за №667, що розташована на території Семенівської сільської ради Пологівського району Запорізької області. За життя ОСОБА_2 склав заповіт, відповідно до якого все належне йому на момент смерті майно він заповів своїй племінниці ОСОБА_1, яка тривалий час доглядала його перед смертю. На даний час спадщина після смерті ОСОБА_2 позивачем не прийнята, тому позивач ОСОБА_1, посилаючись на те, що на час смерті її дядька вона тяжко хворіла, у результаті чого отримала третю групу інвалідності, а також помилково вважала, що якщо на її ім'я складено заповіт, то вона може в будь-який час звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, як на поважні причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, просить суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2

У судове засідання позивач не з’явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином відповідно до ст.128 ЦПК України.

Від представника позивача – ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, у якій він заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

У судове засідання представник відповідача – Семенівської сільської ради Пологівського району Запорізької області не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Від представника третьої особи – Відділу у Пологівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі.

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Зі змісту ст.4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем не суперечить вимогам законодавства України і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому є підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер 17.11.2005 року в с.Семенівка Пологівського району Запорізької області, Україна, у віці 67 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-ЖС №024302 від 19.11.2005 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Пологівського районного управління юстиції Запорізької області України.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка за №667, що розташована на території Семенівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується наявними у матеріалах справи копією державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №043195 від 30.03.2001 року та копією ОСОБА_3 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.06.2018 року.

Усе своє майно, у тому числі і вказану земельну ділянку, ОСОБА_2 заповів ОСОБА_1, що підтверджується копією заповіту від 11.11.2005 року, посвідченого сільським головою Семенівської сільської ради Пологівського району Запорізької області ОСОБА_4 та зареєстрованого у реєстрі за №171.

Після смерті ОСОБА_2 спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1, спадкоємців за законом немає, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки Семенівської сільської ради Пологівського району Запорізької області від 14.04.2017 року № 280.

Як вбачається із копії заяви ОСОБА_1 від 12.12.2017 року, долученої до матеріалів спадкової справи № 135/2017, відкритої після смерті ОСОБА_2, позивач ОСОБА_1А звернулась до приватного нотаріуса Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини за заповітом, а саме: на земельну ділянку площею 5,6500 га, розташовану на території Семенівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №043195.

Але постановою від 12.12.2017 року № 1135/02-31, копія якої міститься у матеріалах справи, нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 5,6500 га, що розташована на території Семенівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, оскільки у встановлений законом шестимісячний строк заявник не звернулася до приватного нотаріуса Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини за заповітом, а факт спільного проживання спадкоємиці з померлим – ОСОБА_2 відповідними документами не підтверджується.

Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, у ОСОБА_2 немає, що підтверджується копією довідки Семенівської сільської ради Пологівського району Запорізької області від 14.04.2017 року № 280, копією інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 03.07.2017 року № 48269054, копією інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 03.07.2017 року № 48269061, та копією ОСОБА_3 про реєстрацію у спадковому реєстрі від 03.07.2017 року № 48269113.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною першою ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Однак, позивач не прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2, оскільки на час його смерті вона тяжко хворіла, у результаті чого отримала третю групу інвалідності, а також помилково вважала, що якщо на її ім'я складено заповіт, то вона може в будь-який час звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Вказані обставини відповідач у справі, а також третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не оспорюють.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Частиною 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до роз’яснень, що містяться в абзаці 6 пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №8 від 30 травня 2008 року, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними причинами є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно із висновками Верховного Суду України, які містяться у постановах від 26 вересня 2012 року, 04 листопада 2015 року та 14 вересня 2016 року, винесених за результатами розгляду справ №6-85цс12, №6-1486цс15 та №6-1215цс16 відповідно, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Як з’ясовано судом, позивач мотивує пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 тим, що на час відкриття спадщини після померлого вона тяжко хворіла, у результаті чого отримала третю групу інвалідності, а також помилково вважала, що якщо на її ім'я складено заповіт, то вона може в будь-який час звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Отже, обставини, на які посилається позивач, виходячи зі змісту наведених вище правових приписів та висновків Верховного Суду України, можуть розглядатись як поважні причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1221, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, статтями ст.ст. 13, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Семенівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, третя особа – Відділ у Пологівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, який помер 17.11.2005 року в с.Семенівка Пологівського району Запорізької області, Україна – три місяці, починаючи з дати набрання даним рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Пологівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: