Ухвала суду № 76787485, 28.09.2018, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/3354/18

Провадження № 1-кс/311/1277/2018

28.09.2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2018 року м. Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., при секретарі Осінцевій Л.А., за участю прокурора Олійник Є.В., розглянувши клопотання слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Мартиняк В.Б., погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області Олійник Є.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Василівка Запорізької області, громадянки України, має середню освіту, не працюючої, не заміжньої, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, зареєстрованої та фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимої:

1) 30.11.1993 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.140 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст.46-1 КК України відстрочити виконання вироку на 1 рік 6 місяців;

2) 22.01.2002 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнена з випробувальним терміном 2 роки. Перегляд вироку 17.06.2002 Василівським районним судом Запорізької області, рішення: випробувальний термін відмінити та направити в місця позбавлення волі на 3 роки 6 місяців. 27.05.2005 звільнилась на підставі ЗУ «Про амністію» від 31.05.2005, не відбутий термін покарання 6 місяців 16 днів;

3) 08.10.2012 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75,76 КК України від відбування покарання звільнена з випробувальним терміном 2 роки;

4) 04.12.2013 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ч.ч. 1,2 ст.71 КК України частково приєднати покарання по вироку Василівського районного суду Запорізької області від 08.10.2012 та призначити 1 рік 2 місяці позбавлення волі. Звільнилась 04.02.2015 по відбуттю строку покарання;

5) 09.02.2016 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнена з випробувальним терміном 3 роки;

6) 14.12.2016 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 8 місяців позбавлення волі, на підставі ч.ч. 1,2,4 КК України частково приєднати не відбуте покарання по вироку Василівського районного суду Запорізької області від 09.02.2016 та остаточно призначити 2 роки 8 місяців позбавлення волі, на підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано строк попереднього ув'язнення з 10.03.2016 по 14.12.2016 із розрахунку 1 день п/у за 2 дні п/в. 06.10.2017 звільнилась по відбуттю покарання. Судимість у встановленому порядку не знята та не погашена,-

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080190000661 від 18 вересня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

28.09.2018 року слідчий СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Олійник Є.В. звернувся до слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області з клопотанням, яке погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області Олійник Є.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_3

У поданому клопотанні слідчий зазначає, що слідчим відділенням Дніпрорудненського ВП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080190000661 від 18 вересня 2018 року, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні встановлено, що 17.09.2018 року близько 04 години, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_2 із дозволу потерпілого ОСОБА_4, де у неї раптово виник протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Здійснюючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 17.09.2018, близько 04 години, ОСОБА_3 скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_4 залишив своє майно без нагляду, шляхом вільного доступу, таємно, повторно, викрала мобільний телефон «nomi» модель і177, в корпусі чорного кольору, вартістю 263 гривні 67 копійок, який належить ОСОБА_4. Так, ОСОБА_3 своїми злочинними діями заподіяла потерпілому ОСОБА_4, майнову шкоду на загальну суму 263 гривні 67 копійок.

Повідомлена ОСОБА_3 підозра у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обгрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

- допитом потерпілого ОСОБА_4, який пояснив, що близько 02 години 17.09.2018 до нього додому прийшла жінка, яка назвалась жінкою ОСОБА_5 - ОСОБА_3 та попросилась заночувати у нього, після чого він впустив її до приміщення своєї квартири, де разом із останньою вжив алкогольні напої та ліг спати. Зранку близько 09 години, коли ОСОБА_4 проснувся то виявив, що зник його мобільний телефон «nomi» i177 в корпусі чорного кольору та ОСОБА_3.

- оглядом від 19.09.2018 на відкритій ділянці місцевості поруч із будинком №91 по вул. Шевченко в м. Василівка, Запорізької області, де ОСОБА_6 добровільно надала для огляду та видала мобільний телефон «nomi» i177 в корпусі чорного кольору;

- допитом свідка ОСОБА_6, яка пояснила, що близько 10 години ранку 17.09.2018 до неї додому прийшла ОСОБА_3, та запропонувала їй придбати мобільний телефон «nomi» i177 в корпусі чорного кольору, на пропозицію ОСОБА_3 - ОСОБА_6 погодилась та придбала у останньої мобільний телефон «nomi» i177 в корпусі чорного кольору

- пред'явленням особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_6, яка впізнала особу під фотознімком №4 як ОСОБА_3, котра продала їй мобільний телефон;

- допитом свідка ОСОБА_7 який пояснив, що він був запрошений прийняти участь у огляді від 19.09.2018 в якості понятого, який підтвердив факт добровільної видачі мобільного телефону «nomi» i177 в корпусі чорного кольору ОСОБА_6;

- допитом свідка ОСОБА_8 який пояснив, що він був запрошений прийняти участь у огляді від 19.09.2018 в якості понятого, який підтвердив факт добровільної видачі мобільного телефону «nomi» i177 в корпусі чорного кольору ОСОБА_6;

- допитом підозрюваної ОСОБА_3 яка пояснила, що вона дійсно скоїла крадіжку мобільного телефону «nomi» i177 в корпусі чорного з квартири АДРЕСА_2, свою вину визнає повністю;

- проведення слідчого експерименту за участю підозрюваної ОСОБА_3 в ході якого остання пояснила та показала як саме вона вчинила крадіжку мобільного телефону «nomi» i177 в корпусі чорного;

З огляду на викладене, 27 вересня 2018 року ОСОБА_3, відповідно до ст. ст. 276-278 КПК України, вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Слідчий на обґрунтування поданого клопотанні зазначає, що під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_3: може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років. Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого нею злочину та невідворотність покарання, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_3 перебуваючи на свободі, зможе переховуватися від органів досудового розслідування, чим перешкоджатиме встановленню істини у провадженні. ОСОБА_3 раніше вже неодноразово судима за вчинення злочинів проти власності, судимість за вчинення яких не знята та не погашена у встановленому законом порядку. Вчинила нове кримінальне правопорушення, у вчиненні якого наразі підозрюється. Таким чином, з огляду на систематичність вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, вбачається, що злочинна діяльність стала для неї промислом та джерелом для існування. З огляду на викладене, обґрунтованим є ризик того, що ОСОБА_3 перебуваючи на свободі з менш суворим запобіжним заходом зможе безперешкодно вчиняти інші подібні кримінальні правопорушення.

З метою запобігання цим ризикам та встановленні у провадженні об'єктивної істини, слідчий вважає необхідним застосувати до підозрюваної ОСОБА_3 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з тих підстав, що при обранні особистого зобов'язання або домашнього арешту підозрювана зобов'язується не відлучатися із житла, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Проте, з огляду на тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винною, вважаю, що самих лише зобов'язань підозрюваної ОСОБА_3 буде недостатньо для запобігання зазначеним ризикам; враховуючи те, що офіційні дані щодо працевлаштування підозрюваної ОСОБА_3 відсутні, а також відсутні інші легальні доходи, застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді застави, не є можливим; особи, які могли б поручитися за належну поведінку ОСОБА_3 під час досудового розслідування відсутні, тому застосування особистої поруки також не є можливим.

З метою уникнення вказаних ризиків і забезпечення виконання процесуальних рішень підозрюваною ОСОБА_3 слідчий вважає неможливим застосування щодо неї більш м'якого запобіжного заходу, а тому слідчий просить суд застосувати до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання за викладеними у ньому підставами.

Підозрювана ОСОБА_3 проти клопотання слідчого заперечує, в задоволенні клопотання просить відмовити. В подальшому зобов'язується з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першим же викликом.

Вислухавши пояснення та думку слідчого і прокурора, які підтримали заявлене клопотання та просять клопотання задовольнити за підставами, викладеними у ньому, думку підозрюваної ОСОБА_3, яка заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, та дослідивши додані до клопотання матеріали та проаналізувавши докази на обґрунтування клопотання у їх сукупності, виходячи з принципів об'єктивності, справедливості та розумності, вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.ст.177,178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що: 1) підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта,спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).

Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до норм ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень п.п.1,2,3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого та ОСОБА_8 з реєстру досудових розслідування, складеного станом на день розгляду клопотання, ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, яке кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення підозрюваної, слідчого, думку прокурора, захисника, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з вимогами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та доданими до клопотання матеріалами.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Разом з тим слідчий суддя не відхиляє доводів сторони захисту на користь підозрюваного, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України, (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, наявність ризику, передбаченого п.п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні злочину проти власності, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії середньої тяжкості, відповідальність за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, що дає підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_3, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначено їй відповідно до санкції вказаної статті, а також розуміючи невідворотність вчиненого та кримінальної відповідальності за скоєне, підозрювана ОСОБА_3, може залишити місце проведення досудового розслідування, тим самим ухилитися від кримінального переслідування.

Судом оцінено особу та репутацію підозрюваної ОСОБА_3, яка раніше неодноразово судима за вчинення злочинів проти власності, судимість за які на теперішній час не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, відбувала покарання в місцях позбавлення волі, певних висновків для себе не зробила.

На теперішній час у підозрюваної ОСОБА_3 стійкі соціальні зв?язкі відсутні: у зареєстрованому шлюбі вона не перебуває, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні немає, ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, немає регулярного доходу та постійного джерела прибутку, в центрі зайнятості на обліку не перебуває, тому стійкі соціальні зв'язки у ОСОБА_3 відсутні. Доказів про перебування у ОСОБА_3 на утримання непрацездатної матері та наявність у останньої групи інвалідності, в судовому засіданні не доведено.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою що відносно підозрюваної ОСОБА_3, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

У справі Мамедова проти Росії 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення); та п.1 (наявність ризику, передбаченого ст.177 КПК України) - переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Запропонований до обрання підозрюваній ОСОБА_3 запобіжний захід, суд вважає необґрунтованим, оскільки тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий (прокурор) доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчим в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, що підозрювана ОСОБА_3 переховувалася від органу досудового розслідування, або ж вчинила ще інше кримінальне правопорушення та навпаки, слідчим в судовому засіданні зазначено, що ОСОБА_3 в ході досудового розслідування надавала показання, в яких свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнавала.

Також, слідчий суддя враховує характер та ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, її вік, матеріальний та сімейний стан..

Будь-яких документів про наявність медичних протипоказань утримання на даний час підозрюваної ОСОБА_3 в умовах ізоляції, в ході розгляду клопотання суду не надано та в судовому засіданні підозрюваним не доведено.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом; слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або ч.4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останньої під вартою.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 194, 492 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Мартиняк В.Б. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Василівка Запорізької області - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Підозрювану ОСОБА_3 взяти під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою відраховувати з часу проголошення цієї ухвали - з 15-20 годин 00 хвилин 28 вересня 2018року.

Термін дії ухвали закінчується о 15 годині 20 хвилин 27 листопада 2018 року.

Розмір застави визначити в межах 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає - 18410 (вісімнадцяти тисяч чотириста десять) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ - 26316700, розрахунковий рахунок № 37319085001205 Державна казначейська служба України м.Київ; МФО - 820172, призначення платежу - обов'язково зазначати інформацію про ухвалу судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_3 наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування)

4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим у даному кримінальному провадженні;

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Василівського районного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваною ОСОБА_3 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали доручити слідчому Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Мартиняку В.Б.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів.

Термін дії ухвали закінчується о 15 годині 20 хвилин 27 листопада 2018 року.

Про прийняте рішення повідомити учасників судового розгляду та копію ухвали слідчого судді невідкладно вручити підозрюваній ОСОБА_3, учасникам судового провадження та направити до Вільнянської установи виконання покарань (№11) Запорізької області для відома.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО