Ухвала суду № 76787366, 06.03.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/1436/18

Провадження № 11-сс/777/128/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

У Х В А Л А

Іменем України

06.03.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Животова Є.Г. (головуючий), Крегула М.М., Стана І.В., за участі: секретаря судового засідання Чейпеш С.І., прокурора Попович І.І., захисника ОСОБА_3 - адвоката Рущака Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника Рущака Ю.В. та підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.02.2018 про задоволення клопотання слідчого про обрання ОСОБА_3запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУНП в Закарпатській області Скреклі І.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо підозрюваного за ч.3 ст.289 КК України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, судимого.

Під час досудового розслідування кримінального провадження № 12017070000000167, встановлено, що підставою для початку досудового розслідування та внесення відповідних відомостей до ЄРДР стала усна заява громадянина Угорщини ОСОБА_7 про те, що 10.08.2017, біля 22 год. в с. Сасово Виноградівського району група невідомих осіб чоловічої статі, заблокувавши двома автомобілями рух автомобілю «Фольскваген Пассат» на угорській реєстрації, в якому знаходився він, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, витягли їх з даного автомобіля і стали наносити удари дерев'яними палицями та металевими предметами по різним частинам тіла, посадили їх до автомобіля і відвезли на кладовище в с. Сасово Виноградівського району, де продовжили наносити тілесні ушкодження, вимагаючи у потерпілих повідомити про місце знаходження автомобіля «Мерседес Е320 CDR» (комбі), номерний знак Угорщини НОМЕР_2, змушуючи їх під відеозапис зізнатись у зґвалтуванні дівчини.

Після цього незаконно заволоділи належним йому вказаним автомобілем «Мерседес Е320 CDR» і за його повернення пред'явили протиправну вимогу щодо сплати їм 4 000 доларів США.

Під час проведення досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення встановлено, що ОСОБА_3, будучи засудженим 27.12.2010 вироком Апеляційного суду Закарпатської області за вчинення злочинів, передбачених п. 6,9 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 12.02.2016 з місць позбавлення волі у зв'язку із зарахуванням в строк відбування покарання строку попереднього ув'язнення, згідно вимог ч.5 ст.72 КК України (в ред. від 26.11.2015) на підставі ухвали Гусятинського районного суду Тернопільської області від 25.11.2015 після звільнення на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, а вчинив новий умисний особливо тяжкий злочин за наступних обставин.

10.08.2017, біля 22 год., поблизу залізничного переїзду по вул. Залізничній, в с. Сасово Виноградівського району Закарпатської області, ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 на двох автомобілях, один з яких марки «Ауді», реєстраційний знак Польської Республіки НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_11, заблокувавши рух автомобілю «Фольскваген Пассат» під керуванням ОСОБА_9, в якому також перебували ОСОБА_6, ОСОБА_8 та громадянин Угорщини ОСОБА_7, витягнули останніх із автомобіля та кинувши на землю, почали наносити їм удари руками, дерев'яними палицями та металевими предметами по різним частинам тіла.

Подолавши в такий спосіб можливий опір потерпілих, ОСОБА_3 спільно із ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 посадили потерпілих до автомобіля «Фольксваген Пассат», заблокувавши замки на дверях даного транспортного засобу, позбавили можливості потерпілих втекти та під супроводом доставили їх на кладовище в с. Сасово Виноградівського району, де продовжили наносити удари дерев'яними палицями та металевими предметами по різним частинам тіла ОСОБА_7, ОСОБА_6,ОСОБА_8 та ОСОБА_9, при цьому вимагаючи в останніх вказати місце знаходження належного ОСОБА_7 автомобіля «Мерседес Е320 CDR» (комбі) номерний знак Угорщини НОМЕР_2 та зізнатись під відеозапис у зґвалтуванні дівчини по імені Аміна.

ОСОБА_3 спільно із ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, дізнавшись від потерпілих про місце знаходження вказаного автомобіля «Мерседес» - при в'їзді в с. Сасово Виноградівського району, знайшовши в ОСОБА_7 ключі від даного автомобіля, повторно, з корисливим мотивом незаконно, із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я, заволоділи вказаним транспортним засобом та заховали у невстановленому місці.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 завдано ОСОБА_7 матеріальної шкоди та спричинено потерпілим тілесні ушкодження.

13.02.2018 ОСОБА_3 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднане із насильством небезпечним для життя і здоров'я потерпілого.

Слідчий звернувся до слідчого судді місцевого суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, яке обґрунтував тим, що на даний час є необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Існування зазначених ризиків обґрунтовується встановленими фактичними обставинами кримінального правопорушення зокрема, з матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов'язки та зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним; ОСОБА_3 раніше судимий: 27.12.2010 за п. 6,9 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 12.02.2016 з місць позбавлення волі у зв'язку із зарахуванням в строк відбування покарання строку попереднього ув'язнення; згідно вимог ч.5 ст.72 КК України (в ред. від 26.11.2015) на підставі ухвали Гусятинського районного суду Тернопільської області від 25.11.2015, однак на шлях виправлення не став, а знову вчинив умисний особливо тяжкий злочин, є ризики того, що ОСОБА_3 зможе і надалі продовжувати злочинну діяльність, вчинити й інші кримінальні правопорушення

Підозрюваний ОСОБА_3 неодружений, дітей неповнолітніх не має, не працює і не має постійного джерела доходу, що дає підстави вважати, що перебуваючи на волі, він може продовжити свою злочинну діяльність.

ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань.

На підставі викладеного слідчий вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наведеним вище ризикам.

Задовольняючи вказане клопотання слідчого, слідчий суддя визнав, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_3 злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколами від 14.08.2017 прийняття заяв у ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_15 про вчинене щодо них кримінальне правопорушення;

- показанням потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, даними під час досудового розслідування;

- протоколами пред'явлення осіб для впізнання по фотознімках від 15.08.2018, згідно якого потерпілі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 впізнали ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_10, як осіб, які із застосування до них насильства заволоділи належним ОСОБА_7 автомобілем;

- протоколом проведення щодо ОСОБА_3 оперативно-розшукового заходу у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж в рамках ОРС, відповідно до якого зафіксовано телефонні розмови між ОСОБА_3, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 під час продажу викраденого ними у ОСОБА_7 автомобіля «Мерседес Е320 CDR» (комбі), номерний знак Угорщини НОМЕР_2.

Слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду під час застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо підозрюваного за ч.3 ст.289 КК України ОСОБА_3 враховано те, що ОСОБА_3 судимий за два інші вказані вище особливо тяжкі злочини, на шлях виправлення не став, підозрюється у вчиненні нового умисного особливо тяжкого злочину, таким чином обґрунтованим є ризик того, що ОСОБА_3 зможе і надалі продовжувати злочинну діяльність, вчинити й інші кримінальні правопорушення.

Існування впливу на свідків та потерпілих підтверджується тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Органом досудового розслідування належними та допустимими доказами доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 від 13.02.2018 не визначив на виконання вимог ч.3 ст.183 КПК України розмір застави у кримінальному провадженні , оскільки підозрюваний ОСОБА_3 разом з іншими співучасниками підозрюється у вчиненні за вказаних вище обставин злочину із спричиненням потерпілим тілесних ушкоджень різного виду тяжкості. Таке право слідчого судді передбачено ч.4 ст.183 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник Рущак Ю.В. та підозрюваний ОСОБА_3 просять апеляційний суд скасувати постановлену щодо ОСОБА_3 ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.02.2018 та ухвалити нову, якою застосувати до підозрюваного інший, менш суворий запобіжний захід - у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник Рущак Ю.В. та підозрюваний ОСОБА_3 зазначають наступне.

Вважають, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є занадто суворим, підозрюваний ОСОБА_3 не має на меті переховуватись від органів досудового слідства та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника на підтримання своєї апеляційної скарги цієї сторони захисту, прокурора, яка заперечила проти апеляційної скарги захисника та підозрюваного ОСОБА_3, посилаючись на обґрунтованість оскарженої ухвали слідчого судді, вивчивши матеріали даного провадження за клопотанням слідчого, апеляційний суд визнає, що вказана вище апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Обираючи підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, слідчий суддя надав обґрунтовану оцінку фактичним обставинам кримінального провадження.

Із зазначеної ухвали слідчого судді від 13.02.2018 та матеріалів провадження за клопотанням слідчого вбачається, що наведені слідчим обставини, на підставі яких він дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, перевірялися при розгляді клопотання.

З урахуванням наведених вище обставин вчинення дій, у яких підозрюється ОСОБА_3, даних про його особу, існують ризики, що підозрюваний матиме можливість переховуватися від слідства та суду, а також намагатися впливати на потерпілих, свідків, вчиняти наступне кримінальне правопорушення.

У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється чи обвинувачується.

Розглядаючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання вказаного запобіжного заходу, а саме: мети і підстав застосування запобіжного заходу; обставини, що враховуються при його обранні і дав їм належну оцінку.

Підставами застосування запобіжного заходу є: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка підтверджується наведеними вище доказами; 2) наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

З урахуванням наведеного та особи ОСОБА_3,апеляційний суд визнає, що в даному випадку існує насамперед ризик переховування цього підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Таким чином, слідчий суддя у відповідності з вимогами ст.ст. 176-178,183,193,194 КПК України розглянув клопотання слідчого та з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, вказаних вище даних про його особу і обставин кримінального провадження, при відсутності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, дійшов до правильного висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Отже, апеляційний суд визнає, що доводи захисника та підозрюваного про необґрунтованість ухвали слідчого судді спростовуються матеріалами провадження, слідчим суддею враховані всі обставини, передбачені ст.ст. 177,178 КПК України в їх сукупності, а тому оскаржена ухвала слідчого судді щодо ОСОБА_3 є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 407 ч.3, 418,419,422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника та підозрюваного залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.02.2018 - без змін.

Судді: