Постанова № 76787338, 28.09.2018, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1470/18

Провадження № 1-кп/309/357/18

У Х В А Л А

про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту

28 вересня 2018 року

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Волощук О.Я.

при секретарі Галай В.В.

за участю прокурора Джуга М.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Боровського І.П.

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника потерпілих ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Хуст матеріали кримінального провадження № 12018080050000575 внесеному до ЄРДР від 07.05.2018 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянин України, із середньою освітою, не працюючого, вдівця, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч. 1 ст. 129 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

31.05.2018 року до Хустського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018080050000575 внесеного до ЄРДР від 07.05.2018 року відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч. 1 ст. 129 КК України.

Ухвалою слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області від 29.05.2018 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 місяці, починаючи з 29.05.2018 року до 29.07.2018 року.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 19.07.2018 року ОСОБА_1 продовжено строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на 2 місяці, починаючи з 30.07.2018 року до 30.09.2018 року.

Прокурор Джуга М.М. в судовому засіданні заявив клопотання про необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 на два місяці посилаючись на те, що обвинувачений ніде не працює, може покинути своє місце проживання, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, може повторно скоювати правопорушення, що відповідно до ст. 177 КПК України є ризиками.

В судовому засіданні представник потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 не заперечила щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на два місяці з одночасним застосуванням до обвинуваченого електронних засобів контролю.

Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_3 підтримали думку представника ОСОБА_5

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, його захисник Боровський І.П. не заперечили щодо продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту, щодо застосування до обвинуваченого електронного засобу контролю заперечили.

Заслухавши доводи прокурора, з'ясувавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю строком на 2 місяці виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.

Згідно ст. 181 КПК України - домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Зважаючи на те, що обраний слідчим суддею запобіжний захід у виді домашнього арешту обвинувачений ОСОБА_1 не порушував, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_1 із застосуванням електронних засобів контролю, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання слідчим суддею обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту продовжують існувати: обвинувачений може продовжувати вчиняти нові злочини, ухилятися від явки до суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, повторно скоювати правопорушення, а тому жоден із більш м'якших запобіжних заходів від домашнього арешту, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти вищевказаним ризикам.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КПК України застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії.

На підставі викладеного і керуючись ст. .131, 176, 177, 181, 195 КПК України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Запобіжний захід у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч. 1 ст. 129 КК України продовжити строком на два місяці починаючи із 01 жовтня 2018 року до 01 грудня 2018 року включно із застосуванням електронних засобів контролю та покладенням на нього наступних обов'язків:

- цілодобового не відлучатися із будинку №52 по вул. Діброва в с. Золотарево Хустського району Закарпатської області в якому зареєстрований та проживає без дозволу суду;

- прибувати до суду за першою вимогою.

Працівникам Хустського ВП ГКНП в Закарпатській області застосувати до ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.129 КК України електронний засіб контролю з метою виконання обвинуваченим запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Ухвалу про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю надіслати для виконання до Хустського ВП ГУНП України в Закарпатській області за місцем проживання та реєстрації обвинуваченого до виконання.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_1, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Ознайомити обвинуваченого ОСОБА_1 під розписку з ухвалою про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Хустського

районного суду підпис Волощук О.Я.

З оригіналом вірно

Суддя Хустського

районного суду Волощук О.Я.