Постанова № 76786827, 26.09.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/708/2018(м)

264/2422/17

Головуючий у 1-й інстанції Іванченко А.М.

Суддя-доповідач: Попова С.А.

Категорія 24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 року Апеляційний суд Донецької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Попової С.А.,

суддів Зайцевої С.А., Пономарьової О.М.,

за участю секретаря Герасимової Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 липня 2018 року, ухваленого у складі судді Іванченко А.М.,

по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (правонаступник Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго»)

до ОСОБА_2

про стягнення суми заборгованості за спожиту, але невраховану приладом обліку електричну енергію,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2017 року позивач ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», правонаступником якого є АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, що є власником будинку АДРЕСА_1 та споживачем електроенергії (особовий рахунок НОМЕР_1). В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 06.02.2017р. в помешканні відповідача при перевірці працівниками енергопостачальної організації було виявлено самовільне підключення до електромережі, що не є власністю енергопостачальника, виявити яке представники енергопостачальника при проведенні контрольного огляду не мали можливості: підключення фазного дроту схованою електропроводкою поза приладом обліку для живлення токоприймачів, поєднане із змонтуванням контуру заземлення (стяжка будинку) та внутрішньобудинковою електромережею (розетки); точка підключення - на ввідному дообліковому дроті з порушенням його ізоляції; електроенергія споживається, але лічильником не враховується. Виявлене порушення зафіксовано у акті № 211559 від 06.02.2017р. Внаслідок порушення споживачем п. 42, 48 Правил користування електричною енергією, відповідачу нарахована сума збитків, заподіяних енергопостачальній організації на загальну суму 56014,04грн., розраховану з 03.11.2014р. по 06.02.2017р., яку позивач просив стягнути з відповідача з компенсацією понесених по справі витрат з оплати судового збору в розмірі 1600грн.

Рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 липня 2018 року позов ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» заборгованість за спожиту, але недораховану електричну енергію у розмірі 27874грн. та судовий збір у розмірі 1600грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просив рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2 і його представника - ОСОБА_4, які підтримали доводи скарги, заперечення проти скарги представника позивача АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» - Колодка В.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за таких підстав.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_1 та споживачем електроенергії за вказаною адресою, що постачається ПАТ ДТЕК «Донецькобленерго» (нині - АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ») - особовий рахунок НОМЕР_1.

06.02.2017р. працівниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в помешканні відповідача в результаті перевірки було виявлено порушення п.п. 42, 48 Правил користування електроенергією для населення (далі - ПКЕЕН) у вигляді самовільного підключення до електромережі, яка не є власністю енергопостачальника, виявити яке представники енергопостачальника при проведенні контрольного огляду не мали можливості, шляхом підключення фазного проводу прихованою електропроводкою поза приладом обліку для живлення токоприймачів, змонтовано контур заземлення (стяжка будинку) поєднаний з внутрішньобудинковою електропроводкою 16.0х1,7А. Електроенергія споживається, але лічильником не враховується. Місце дооблікового підключення на ввідному дообліковому дроті (ізоляцію дроту порушено) (а.с. 5).

Виявлене порушення, кваліфіковане за пп. 5 п. 3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, втілено у зміст акту про порушення ПКЕЕН № 211559 від 06.02.2017р. (а.с. 5-7).

Відповідно до протоколу засідання комісії РЕМ № 1787 від 01.03.2017р. з розгляду зазначеного акту (а.с. 8), призведене нарахування заподіяних енергопостачальникові споживачем збитків у сумі 56014,04грн. (при потужності 50,69кВт, тарифу 0,3084грн., 0,4194грн., 0,366грн., 0,63грн., 0,456грн., 0,789грн., 0,57грн., 0,99грн., 0,714грн., 1,29грн., 8 годин на добу, за 827днів - з 03.11.2014р. по 06.02.2017р.). Нарахована сума збитків відповідачем в позасудовому порядку не сплачена.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з доведення факту допущеного споживачем ОСОБА_2 порушення правил користування електроенергією у вигляді самовільного підключення електроустановок до електромережі енергопостачальника з порушеням схеми обліку шляхом підключення фазного проводу прихованою електропроводкою поза приладом обліку для живлення токоприймачів, змонтовано контур заземлення (стяжка будинку) поєднаний з внутрішньобудинковою електропроводкою, що призвело до безоблікового використання електроенергії, яка надається позивачем. Розрахунок збитків за актом суд призвів за період не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, тобто з 07 лютого 2016 року, зменшивши заявлений у змісті позову трирічний період.

З такими висновками суду не можна не погодитись з огляду на наступне.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються нормативними актами, чинними в редакції на момент виявлення порушення 18.08.2016р., зокрема: ст. 714 ЦК України, ст.ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 ( далі - Правила № 1357) та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за N 782/12656 (далі - Методика).

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону «Про електроенергетику», правопорушеннями в електроенергетиці є, в тому числі, порушення вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією тощо.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України. Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 37 Правил № 1357 електропостачальник має право перевіряти справність засобів обліку, знімати покази відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок побутових споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами обліку; вимагати від побутового споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними побутовим споживачем під час користування електричною енергією. За п. 38 цих Правил енергопостачальник зобов'язується проводити не менш як один раз на 6 місяців контрольне знімання показань приладів обліку у споживачів відповідно до затверджених графіків.

Згідно з п. 42 ПКЕЕН № 1357 споживач повинен дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору, забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів, забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об'єкті споживача і невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку, оплачувати спожиту-електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих правил, вносити плату за спожиту електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку.

Пунктом 48 ПКЕЕН № 1357 передбачена відповідальність споживача за їх порушення, в тому числі, за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року N 1357 (з подальшими змінами в редакції на момент складення акту від 06.02.2017р.), у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження (п. 1). Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника (п. 2). Акт про порушення Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника (п. 3). Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів (п. 5). Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату (п. 6). Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу (п. 9). У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих Правил (п. 10). У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. N 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією ) (п. 11). У разі відмови споживача від сплати вартості не облікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення) (п. 13).

Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення правил користування електричною енергією споживачами регламентується розділом 3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Як зазначено в п. 3.1. ця Методика застосовується на підставі акту про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕН, а саме: 5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку.

Відповідно до п.п. 4.6, 4.7 Методики в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

На підставі зібраних у справі доказів і оцінених в сукупності з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України, суд першої інстанції констатував дотримання вимог законодавства при складанні акту про порушення ПКЕЕН № 211559 від 06.02.2017р. (а.с. 5, 6).

Так, в досліджуваному акті від 06.02.2017р., підписаном трьома представниками енергопостачальної організації, з дотриманням п.п. 4.6, 4.7 Методики вказано суть і опис порушення, а також необхідні дані для визначення згідно із Методикою обсягу та вартості не облікованої електричної енергії (підключення фазного дроту прихованою проводкою поза приладом обліку для живлення струмоприймачів, змонтовано контур заземлення (стяжка будинку), який з'єднаний з внутрішньобудинковою проводкою (розетка) 16.0х1,7 А. Місце дооблікового підключення: на ввідному дообліковому дроті (ізоляція дроту порушена)). З метою виявлення порушення використовувались спеціальні технічні засоби: двохполюсний вказівник напруги, індикатор магнітного поля, дистанційний вимірювач стурму. Зауважень до акту ОСОБА_2 не вказав, від підпису відмовився (а.с. 6зв.).

На дотримання п.п. 4.6, 4.7 Методики в акті (п. 3) про порушення зазначені необхідні для розрахунку переріз дроту 4мм і його матеріал - мідь («Сu»), що задіяний в схемі підключення електроустановки («пускателя») споживача (а.с. 5зв.), що було враховано при здійсненні розрахунку збитків. Доводи апеляційної скарги щодо необхідності врахування показників мінімального перерізу дроту не ґрунтуються на положеннях законодавства, тому відхиляються.

Як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і в апеляційному суді з'ясовано декілька обставин, зазначених в формі і змісті акту № 211559, що Міненергетики та вугільної промисловості України та НКРЕКП вважали неточностями і дефектами (а.с. 17-25), але які не усувають виявленого і підтвердженого документально факту самовільного підключення відповідача до енергомережі на ввідному дообліковому дроті, із застосуванням прихованої внутрішньобудинкової електропроводки (розетки), із змонуванням контуру заземлення, при якому електроенергія споживається, але лічильником не враховується.

Так, у виниклих спірних відносинах постало питання: до якої електричної мережі було здійснено підключення відповідачем енергоустановок: енергопостачальника чи мережі, яка не є власністю енергопостачальника. В залежності від відповіді на це питання залежить визначення кваліфікації вказаного порушення.

В акті № № 211559 зафіксовано, що самовільне підключення електроустановок ОСОБА_2 здійснено до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника.

Наведені обставини спростовуються службовою запискою керівника департаменту ТОП (ас. 69), листом Міненергетики та вугільної промисловості України від 21.04.2017р. (а.с. 19), поясненнями представника позивача в суді апеляційної інстанції щодо виявлення на фасаді зовні будинку скрутки дооблікового фазного дроту до точки розподілу, яка веде до внурішньодомових комунікацій, і влаштування на горищі будинку приладу «пускателя», приєднаного до заземлення у вигляді стяжки будинку, що дозволяв безобліково використовувати електроенергію.

Тому допущене відповідачем порушення слід кваліфікувати за пп. 5 п. 3.1 Методики, як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку. Вірне посилання саме на п.п. 5 п. 3.1. Методики міститься у Розрахунку збитків, вчиненого енергопостачальником (а.с. 7). А відзначення в акті «підключення електроустановок відповідача до енергомережі, що не є власністю енергопостачальника», та кваліфікація порушення за пп. 6 п.п.3.1 Методики є помилковими.

Крім того, у справі діаметральними позиціями сторін є відповіді на питання щодо відзначення/невідзначення точки підключення в акті.

Комісія НКРЕКП, розглядаючи зверення ОСОБА_2 в позасудовому порядку, в своєму листі від 11.05.2017р. засвідчила: «Враховуючи те, що Акт не містить інформації щодо вчинення побутовим споживачем дій, які не дали можливості представникам енергопостачальника виявити місце самовільного підключення «фазного» проводу до електричної мережі та відключити його від електричної мережі, НКРЕКП вважає, що зазначена у п. п. 6 та 7 Акту інформація (щодо невідновлення схеми обліку електричної енергії та відсутності у представників енергопостачальника технічної можливості припинити лише безоблікове споживання електричної енергії) свідчить про невиявлення представниками енергопостачальника місця самовільного підключення «фазного» проводу до електричної мережі» (а.с. 24).

З таким твердженням суд першої інстанції не погодився, що схвалює колегія суддів з огляду на наступне.

Як видно, точка самовільного підключення у схемі електропостачання споживача, зазначена у тексті п. 3 акту (а.с. 5-6) як «° № 3» (точка номер 3); абрис самої схеми, що мав відображатись за формою акту обов'язково, заповнений у змісті акту представниками енергопостачальної організації з відзначенням точки самовільного підключення № 3, а також з текстовим розшифруванням внутрішньобудинкового підключення - змонтування контуру заземлення (стяжки будинку), поєднаний з внутрішньобудинковою електропроводкою (розетки) 16,0х1,7А. Крім того, акт містить відзначення місця дооблікового підключення: на ввідному дообліковому проводі (ізоляція дроту порушена).

З матеріалів звукозапису судових засідань, колегія суддів пересвідчилась, що пояснення свідків ОСОБА_7 (щодо дооблікового підключення на штирі на фасаді будинку) та ОСОБА_8 (щодо місця самовільного підключення у внутрішньодомових комунікаціях «внизу будинку»), не суперечать одне одному в частині виявленого місця підключення, а доповнюють картину облаштування в помешканні відповідача енергоустановок, в сукупності здатних безобліково використовувати електроенергію: порушення ізоляції дроту зі скруткою на ввідному дообліковому дроті, укріпленому на штирі будинку, прокладення безоблікового проводу і обладнання на горищі будинку, поза зоною знаходження приладу обліку, «пускателя», про який вів розмову відповідач і в апеляційному суді, поєднаного із змонтуваним контуром заземлення у вигляді стяжки будинку.

Зважаючи на наведене, доводи апеляційної скарги з приводу невиявлення, незазначення в акті місця підключення не знайшли підтвердження.

Двозначність трактування точки самовільного підключення в описовій частині акту, на що звертає увагу Міненергетики та вугільної промисловості України, не усуває доведеного факту підключення на ввідному дообліковому проводі до будинку самоутримним ізольованим проводом марки СІП (а.с. 18-20).

Наступним спірним питанням у виниклих відносинах між енергопостачальником і споживачем є питання про відкритість/прихованість обладнаного підключення, що має значення для розрахунку заподіяних збитків.

Відповідно до положень пункту 1.2 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (з подальшими змінами, чинними на момент складання акту 06.02.2017р.), контрольний огляд засобу обліку - це виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень.

Як вказав суд, з чим колегія суддів погоджується, при щомісячному поточному контрольному огляді засобу обліку і знятті його показників, виявити самовільне підключення відповідача тим комплексним засобом, що вище описаний, представники енергопостачальника не мали можливості без застосування спеціальних технічних засобів, бо лічильник знаходиться на фасаді будинку, а прихована електропроводка із влаштуванням «пускателя» прокладена внутрішньобудинково.

Відповідаючи на звернення громадянина ОСОБА_2, член НКРЕКП ОСОБА_9 у листі (а.с. 24) наголосила, що акт не містить інформації щодо вчинення побутовим споживачем дій, які не дали можливості представникам енергопостачальника виявити місце самовільного підключення «фазного» проводу до електричної мережі та відключити його від електричної мережі (а.с. 24).

Як з'ясовано в ході апеляційного перегляду справи, відповідач не надавав дозволу представникам ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» на частковий демонтаж будинку, відповідно можливості виявити підключення внутрішньобудинкового пристрою «пускателя» не було використано працівниками позивача.

В суді апеляційної інстанції відповідач, що є за фахом електриком 6 розряду, пояснив, що він облаштував на горищі будинку «пускатель» для заземлення (у вигляді стяжки будинку) при використанні в майбутньому бойлера, якого ще він не придбавав.

В суді апеляційної інстанції представник позивача повідомила, що точка дооблікового підключення - на ввідному дообліковому дроті, закріпленому на штирі на фасаді будинку, приєднана до електричної мережі енергопостачальника, але сам прилад саморобної конструкції (безобліковий провод - розетка), про який пояснював відповідач, що дозволяв безобліково використовувати електроенергію, був влаштований прихованим шляхом на горищі будинку, поза зоною знаходження приладу обліку, що можливо було виявити із застосуванням вказаних в акті спеціальних технічних засобів - двохполюсного указателя напруги, індикатора магнітного поля, дистанційного вимірювача струму.

Відтак, колегія суддів не може погодитись із твердженням відповідача, що порушення має ознаки відкритого способу, оскільки сама по собі ізолента на ввідному дроті на фасаді будинку, що, дійсно, зовні візуалізувалася, не могла свідчити про наявність в будинку умов для безоблікового використання електроенергії. Виявити порушення при конкретній вище окресленій ситуації можливо було тільки з використанням спеціальних засобів.

Щодо періоду і розміру нарахованих збитків, колегія суддів враховує наступне.

Як вбачається із рішення комісії Маріупольського РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго", оформленого протоколом № 1787 від 01.03.2017р. по розгляду Акту № 211559 від 06.02.2017р., розрахунок обсягу та вартості недонарахованої електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, проведено за формулою 2.7 Методики, з урахуванням п.п. «а» п. 3.3 Методики, за трирічний період - з 03.11.2014р. по 06.02.2017р., що передував виявленому порушенню, і в грошовому виразі становить 56014,04грн. (а.с. 8).

Однак, відповідно до пп. «б» п. 3.3. Методики, що поширюється на допущене відповідачем порушення, розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється:

- за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії;

- за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії;

- за кількістю днів у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника - із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення.

Оскільки виявлене порушення відповідачем Правил користування електричною енергією кваліфікації допущеного порушення за пп. 5 п. 3.1 Методики, то суд першої інстанції вірно не погодився із трирічним терміном нарахування енергопостачальником збитків і правильно застосував положення пп. «б» п. 3.1 Методики, що регулює нарахуваня у випадку під'єднання до мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку, і передбачає період розрахунку не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення - з 07.02.2016р. по 06.02.2017р.

Колегія суддів не погоджується із доводами апеляційної скарги відповідача щодо поширення на відносини по даній справі вимог абз. 3 пп. «а» п. 3.3 Методики щодо максимально шестимісячного строку для розрахунку, оскільки цей пункт стосується порушень, кваліфікованих за підпунктами 1-3 п. 3.1 цієї Методики на відміну від порушення, допущеного відповідачем ОСОБА_2, кваліфікованого за підпунктом 5 п. 3.1 Методики.

Суд визначив до стягнення за вказаний період збитки на загальну суму 27874грн., підсумувавши три розрахункових періоди (а.с. 7): з 07.02.2016р. по 29.02.2016р., що складає 23 дні, і чому відповідає сума збитків 1656,20грн., другий період з 01.03.2016р. по 31.08.2016р. із сумою збитків 14070,75грн., третій період з 01.09.2016р. по 06.02.2017р. із сумою збитків 12138,41грн. Математично ці три періоди в підсумку дають результат 27865,36грн.

Проте, суд за період з 07.02.2016р. по 29.02.2016р. невірно розрахував обсяг збитків в сумі 1656,20грн.

Так, виходячи з кількості днів у лютому 2016 року (29 днів), розрахованої загальної суми збитків за весь лютий 2016 року 1811,78грн., із урахуванням 20% ПДВ (оскільки енергопостачальник є платником цього виду податку) - 362,36грн. (1811,78:100%х20%) - за період з 07.02.2016р. по 29.02.2016р. включно (23 дні) збитки становитимуть 1724,32грн. ( (1811,78+362,36):29дн.х23дн.).

При такому розрахунку, здійсненому судом апеляційної інстанції, загальна сума зюитків за трьома періодами становитиме 27933,48грн. (1724,32+14070,75+12138,41), що є більшим, аніж присудив суд першої інстанції.

Враховуючи принцип диспозитивності, неоскарження судового рішення позивачем, колегія суддів, не вбачаючи підстав для погіршення стану відповідача, вважає доцільним залишити без змін присуджений судом розмір збитків - 27874грн.

Колегія суддів не може погодитись із доводами апеляційної скарги щодо необхідності здійснення розрахунку збитків за період з останнього контрольного знімання показань приладів обліку в помешканні відповідача 25.01.2017р., що відзначено в маршрутному листі № 9245, оскільки Методика пов'язує початок відліку періоду для нарахування збитків «із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі», а не з дати поточного контрольного зняття показань лічильника, при якому, як з'ясовано, представники енергопостачальника виявити порушення в помешканні відповідача не мали змоги.

В апеляційній скарзі відповідач висловлює непогодження із рішенням суду в частині ненадання належної оцінки висновку НКРЕКП, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України у відповідь на позасудові звернення ОСОБА_2

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII, регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов'язковими до виконання.

За положеннями ч. 5 ст. 14 цього Закону рішення регулятора оформлюються постановами, розпорядженнями. Згідно із ч. 9 ст. 14 рішення Регулятора є обов'язковими до виконання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Разом з тим, лист НКРЕКП від 11.05.2017р. і лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.04.2017р., на які посилається відповідач, не є колегіальними рішеннями, а, дійсно, як правильно визначив суд першої інстанції, мають рекомендаційний характер, а не директивно-визначальний, як помилково вважає відповідач. Доводи, виладені в листах, мають оцінюватись судом в сукупності з іншими зібраними матеріалами за правилами ст. 89 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи за позовними вимогами ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго", правонаступником якого є АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», відповідні їм правовідносини, поясненням та наданим доказам дав належну оцінку. Суд правильно застосував матеріальний закон, вимоги ст.ст. ст.ст. 89, 263-264 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про доведення факту самовільного підключення електроустановок позивача до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку шляхом підключення фазного дроту прихованою проводкою поза приладом обліку для живлення струмоприймачів, змонтовано контур заземлення (стяжка будинку), який з'єднаний з внутрішньобудинковою проводкою (розетка) 16.0х1,7А, виявити яке представники енергопостачальника при проведенні контрольного огляду не мали можливості. За цим суд правильно визначив наявність підстав для покладення цивільно-правової відповідальності на ОСОБА_2 за передбачене чинним законодавством порушення правил користування електроенергією, що тягне правий наслідок у вигляді нарахувань збитків за період не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували виявленню порушення, що в грошовому виразі 27874грн., які в порядку захисту порушених прав позивача підлягають стягненню з відповідача.

Суд компенсував позивачеві понесені витрати з оплати судового збору в мінімальній ставці для юридичної особи за позовними вимогами майнового характеру згідно із пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 1600грн.). Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість присудженої компенсації по витратах з оплати судового збору не є переконливими.

Доводи апеляційної скарги, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Ніяких нових обставин, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли вплинути на правильність висновків суду не виявлено і відповідачем та його представником не надано таких нових доказів в суді апеляційної інстанції.

Порушень норм матеріального права, які могли призвести до неправильного вирішення справи, або тих, що є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2018 року.

Головуючий С.А.Попова

Судді С.А.Зайцева

О.М.Пономарьова