Ухвала суду № 76786653, 21.09.2018, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/5539/18

Провадження№ 1-кс/266/2346/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 року м. Маріуполь

Слідчий суддя Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, при секретарі Макогон С.Б., за участю слідчого Приходченко О.В., прокурора Борисочева Я.Ю., захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4В,

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_5, погоджене із начальником першого відділу військової прокуратури Маріупольського гарнізону ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, ФОП, який мешкає за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Палубна, б. 12 кв. 12,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

21.09.2018 року до суду надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_5, погоджене із начальником першого відділу військової прокуратури Маріупольського гарнізону ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 42018051120000182 від 11.09.2018 року.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.09.2018 р. близько 10.30 год., ОСОБА_4, який представився ОСОБА_7, як директор ТОВ «Агентство Бригантина» (код ЄДРПОУ 39806025, юридична адреса: Одеська область, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 39/1 офіс 35), перебуваючи в кабінеті № 50 на 2-му поверсі будинку № 116а по пр.Нахімова Приморського району м.Маріуполя, де фактично здійснює свою діяльність ТОВ «Агентство Бригантина», діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що він має, з урахуванням своїх дружніх та ділових зв’язків, достатній особистий вплив на посадових осіб Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків Міністерства інфраструктури України, запевнив ОСОБА_7, що в змозі посприяти на позитивне вирішення питання щодо вступу останнього до вищого навчального закладу з підготовки плавскладу, а також послідуюче успішне складання іспитів, отримання диплому штурмана та внесення уповноваженими на те особами відповідної інформації до Державного реєстру документів моряків без фактичного проходження ОСОБА_7 навчального процесу та складання іспитів. Одночасно, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7, що для здійснення впливу на посадових осіб Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків Міністерства інфраструктури України, останній повинен надати ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 16 000 доларів США і, що у разі їх ненадання, ОСОБА_4 може здійснити вплив на відповідних посадових осіб, в результаті якого ОСОБА_7 диплом не отримає. Тобто, ОСОБА_4, створив такі умови, при яких ОСОБА_7 вимушений був передати йому грошові кошти в сумі 16 000 доларів США, фактично здійснивши вимагання. Цього ж дня, об 11.00 год. ОСОБА_4, перебуваючи в кабінеті № 50 на 2-му поверсі будинку № 116а по пр. Нахімова Приморського району м.Маріуполя, де розташовано TOB «Агентство Бригантина», діючи умисно, одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 16 000 доларів США (що еквівалентно 449 923,28 грн. по курсу НБУ) пообіцявши, що здійснить вплив на невстановлених осіб, уповноважених на виконання функцій держави - з числа посадових осіб Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків Міністерства інфраструктури України, щодо прийняття ними позитивних рішень, а саме щодо вступу ОСОБА_7 до одного з вищих навчальних закладів України, отримання диплома штурмана та внесення відповідної інформації до Державного реєстру документів моряків без фактичного проходження ним навчального процесу.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, вчинив зловживання впливом, тобто одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369-2 КК України.

20.09.2018 р. о 18 годині 06 хвилин слідчим СУ ГУ НП в Донецькій області Тарасенко І.Л., в порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

21.09.2018 р. ОСОБА_4 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України у присутності захисників.

В клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий зазначив, що вина підозрюваного обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом обшуку від 20.09.2018 р.; показаннями свідка ОСОБА_7та іншими матеріалами в їх сукупності.

В судовому засіданні слідчий зазначив, що у органу досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, а саме на понятих по кримінальному провадженню, експертів, незаконно впливати на інших осіб, які причетні до вказаного кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, оскільки досудове розслідування по кримінальному провадженню ще не закінчене та місцезнаходження всіх речових доказів по кримінальному провадженню не встановлено. Вважає, що у разі обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш м’якого запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти спробам вчинення останнім вищезазначені дії, а також неможливо забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов’язків, оскільки підставами вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду є те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечні, ніж покарання і процедура його відбування. З урахуванням обставин кримінального правопорушення та наявності вищезазначених ризиків, передбачених законодавством України, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що застава у передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 182 КПК України розмірі вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб не зможе забезпечити виконання покладених на ОСОБА_4 обов’язків, оскільки сума неправомірної вигоди складає понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Окрім того, підозрюваний володіє значними майновими статками та визначена вказаною нормою КПК сума застави не здатна в повному обсязі забезпечити виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов’язків. З урахуванням викладеного орган досудового розслідування вважає, що забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов’язків може застава у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Прокурор Борисочев Я.Ю. підтримав доводи клопотання, просив його задовольнити, зазначив, що слідчому судді не надано всіх доказів, які підтверджують вину ОСОБА_4, а самі дані НСРД, які є ще не розсекреченими, відсутні висновки експерта по змивам з рук затриманого ОСОБА_4, тощо.

Захисник ОСОБА_3 заперечував проти обрання відносного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що досудовим слідством не доведена кваліфікація злочину за ч.3 ст. 369-2 КК України та повідомлення про підозру за зазначеною статтею є безпідставним. Крім того, ОСОБА_4 має родину, малолітню дитину, постійне місце проживання та роботу, тобто міцні соціальні зв,язки. Таким чином, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного.

Захисник ОСОБА_2 та підозрюваний ОСОБА_4 підтримали думку захисника ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_7, який був допитаний слідчим суддею в порядку ч.4 ст. 194 КПК України, пояснив, що раніше ОСОБА_4 не знав. Після розмови з знайомим він дізнався, що є люди, які можуть надати послуги для швидкої можливості піти у рейс моряком та зробити відповідні супроводжувальні документи. Він прийшов до б. 116 а по пр.Нахімова в м.Маріуполі, піднявся на 2 поверх до офісу з відповідною вивіскою. В приміщенні знаходилась жінка, яка представилася ОСОБА_1. Він хотів поступати до вищого навчального закладу, але з’ясувалося, що у нього не має ніякого морського досвіду та це проблема. Наталя за запропонувала йому за оплату на протязі 3 місяців підготувати документи про вищу освіту, тобто учбовий та робочий дипломи. На папері ОСОБА_1 написала суму 16000 доларів США. Пішов він одразу, балакали десь 20-30 хвилин. Обіцяли зробити диплом матроса, судноводіння, механіка, моториста. Сказала узяти з собою паспорт, ідентифікаційний номер, 4 фото 3х4 та прийти. Ще раз прийшов уточнити, що диплом за 3 місяці, а сума велика. Пішов до РВ чи 11.09.2018 р. чи 12.09.2018 р. написав заяву, що жінка бажає отримати гроші від нього, заповнив, ще якісь папери. 19.09.2018 р. прийшов знов до ОСОБА_1, сказала буде диплом механіка, розмір суми, яку треба було надати залишилась таж, подзвонила заступнику директора, який знаходиться в м. Одесі. Олена, як вона представилася по телефону, пояснила ситуацію, сказала, що диплом буде, сертифікат, а також підтвердять морський стаж 36 місяців. 20.09.2018 р. о 10-00 годині зустрівся з директором ТОВ «Бригантина» ОСОБА_4, якого запросила ОСОБА_1, ОСОБА_1 пішла та зачинила їх в кабінеті на замок. Він уточнив усі моменти, що він отримає за цю суму, потім ОСОБА_4 показав йому відео в Інтернеті, в якому посадова особа розповідала про схему отримання морського диплому, який котирується в Україні, тобто отримання підробленого робочого документу для офіцерського складу судна, після чого ОСОБА_4 надав йому договір на інформаційні послуги та розмір коштів за послуги - 16 000 доларів США, підписав договір він та ОСОБА_4 Він достав гроші з сумки, вони були в пакеті та поклав на стіл. ОСОБА_4 достав гроші з пакету, зняв резинки та почав рахувати та виявив підроблені долари США, після чого поклав їх в пакет та сказав, щоб він їх забирав, бо зараз викличе СБУ, погрожував фізичною розправою. Телефон дістав, намагався подзвонити, потім зайшла поліція в кабінет, все фіксували на аудіо та відеокамеру. ОСОБА_4 договір розірвав та викинув під стіл. Він не пам’ятає, чи просив у нього гроші ОСОБА_4 для надання послуг, також не пам,ятає чи вимагав у нього гроші підозрюваний. Пояснення, надані на досудовому слідстві, підтверджує.

Заслухавши думку прокурора, слідчого, захисників, підозрюваного, ознайомившись з доданими до клопотання матеріалами, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Статтею 177 КПК визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється.

Згідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд встановлює, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Виходячи з наведеного, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В той самий час, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, експертів в цьому кримінальному провадженні, може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, таким чином, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, адже на теперішній час всі обставини кримінального правопорушення не встановлені.

Слідчий суддя не може погодитись з доводами прокурора, що існує ризик втечі підозрюваного.

Ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв’язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58). Повинна бути сукупність обставин, які дають підстави переконатися, що негативні підстави втечі будуть уявлятися затриманому меншим злом, аніж тримання під вартою («Stogmuller v. Austria», п. 44)

Також Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях зазначав, що не викликає сумнівів, що особа має бути звільнена, якщо держава не може продемонструвати, що існують вагомі підстави залишити особу під вартою: 1) небезпека втечі; 2) тиск на свідків; 3) запобігання вчиненню злочину; 4) підтримання громадського порядку(«Letellier v. France», п. 51;«Piruzyan v. Armenia», п. 94777;«Becciev v. Moldova», n. 5877S; «Smirnova v. Russia», n. 59™;«Tiron v. Romania», n. 377S0

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд приходить до висновку, що сама по собі міра покарання та тяжкість злочину не можуть бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо інші ризики відпали.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(c) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

З урахуванням наведеного слідчий суддя вважає необхідним у задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити та, відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

При обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя враховує , що підозрюваний має стійкі соціальні зв,язки, а саме родину, малолітню дитину, роботу, постійне місце проживання та реєстрації, тобто такі цінності, які не дозволяти йому порушити визначений судом запобіжний захід.

Обираючи запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя зобов'язує ОСОБА_4 не залишати місце свого проживання у період часу з 19-00 години по 07-00 годину наступного дня за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги; прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;не відлучатися із м. Одеси, Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання ; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну - на строк не більше двох місяців.

Застосування іншого, більш м,якого запобіжного заходу, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4

Керуючись ст. 176, 177, 178,181,182,183,193,194, 197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

У задоволені клопотання слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_5, погоджене із начальником першого відділу військової прокуратури Маріупольського гарнізону ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018051120000182 від 11.09.2018 року - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на певний час доби, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 в період часу з 19 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби, строком дії до 19 листопада 2018 року, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги.

Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники Національної поліції України з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду на дату та час проведення процесуальних дій відповідно до отриманих ним повідомлень;

- не відлучатися із м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні № 42018051120000182 від 11 вересня 2018 року;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Визначити термін дії покладених на ОСОБА_4 судом обов'язків до 19 листопада 2018 року.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов’язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов’язки скасовуються.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Ухвалу в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Строк дії ухвали визначити до 19 листопада 2018року.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде виготовлений та оголошений 25 вересня 2018 року о 16 годині 45 хвилин.

Слідчий суддя Курбанова Н. М.