
264/3854/18
1-кп/264/393/2018
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24.09.2018 р. Іллічівський районний суд м.Маріуполя під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., при секретарі судового засідання Ткачук Г.В. за участю прокурора Сергєєва Є.С., обвинуваченої ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, яка народилась 18 квітня 1980 року в м. м. Маріуполі Донецької області, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_1, заміжньої, не працюючої, не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 01 травня 2018 року приблизно о 20 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння на кухні за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3 в Кальміуському районі м. Маріуполя, в ході сварки, яка виникла на грунті особистих неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_2, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, завдала удар ножем по тулубу останнього, чим заподіяла потерпілому тілесні ушкодження у вигляді двох колото-різаних ран грудної клітини справа на рівні 4-го ребра між лопатковою та задньопахвовою лініями, колото-різаної рани лівого плеча в середній третині по зовнішній поверхні, проникаючої колото-різаної рани грудної клітини зліва на рівні 7-го ребра по лопатковій лінії в плевральну порожнину, що ускладнилася підшкірною ємфіземою, гемотораксом зліва (в плевральній порожнині 50 мл крові), яка утворились від дії колюче-ріжучого предмету й по ступеню тяжкості в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочині визнала у повному обсязі та підтвердила, що дійсно 01 травня 2018 року в вечірній час під час сварки з ОСОБА_2 завдала йому удар ножем по тулубу при встановлених судом обставинах. Щиро розкаялась у скоєному, попросила вибачення у потерпілого, просила суд суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив обставин, за яких ОСОБА_1 скоїла злочин відносно нього. Пояснив, що жодних претензій до обвинуваченої не має, вони продовжують жити однією сім*єю, просив суд суворо не карати.
Враховуючи, що обвинувачена та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченої, потерпілого, дослідження письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченої.
Учасникам розгляду справи роз'яснено, що вони позбавлені права оскаржити обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Таким чином, суд вважає пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення доведеним і кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 121 КК України як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, яке відноситься до категорії тяжких, обставини пом'якшуючі та обтяжуючі покарання і дані, характеризуючи особу обвинуваченої, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо, як особа, яка не була помічена в конфліктних ситуаціях, в спеціалізованих медичних установах на обліку не перебуває, щиро кається у скоєному, що суд розцінює як обставину, пом'якшуючу покарання, і з урахуванням позиції потерпілого, який просив суд призначити покарання, не пов’язане з позбавленням волі, приходить до висновку, що обвинуваченій необхідно призначити мінімальну міру покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України без ізоляції від суспільства та находить можливим звільнити її від відбування покарання з випробуванням відповідно до вимог ст. 75 КК України з покладенням обов’язків, визначених у ст.. 76 КК України.
Прокурором в інтересах Маріупольської міської ради було заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в сумі 4203,92 грн., витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2, який визнано обвинуваченою та частково нею компенсований на суму 1500 грн., тому підлягає задоволенню в межах решти заявленої суми, а саме 2703,92 грн.
Відповідно до ст.100 КПК України речові докази – ніж, два змива плям бурого кольору, жіноче взуття, яке зберігається в камері речових доказів Кальміуського ВП, слід знищити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 04.05.2018 р. на ніж та жіноче взуття слід скасувати.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченої у вигляді особистого зобов’язання до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України суд, -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_1 визнати винною у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст.121 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання умовно, якщо вона протягом 3 (трьох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід стосовного ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов’язання до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Маріупольської міської ради (р/р 31411544700053 в ДУ ДКСУ України в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37989721) 2703,92 грн.
Речові докази по справі - ніж, два змива плям бурого кольору, жіноче взуття, які зберігаються в камері схову Кальміуського ВП, - знищити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 04.05.2018 року на ніж та жіноче взуття - скасувати.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя : Матвєєва Ю. О.
Судове рішення № 76786143, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя) було прийнято 24.09.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 264/3854/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: