Рішення № 76786062, 27.09.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/11008/18

Провадження № 2-о/263/722/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2018 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Кулика С.В.,

за участю секретаря судового засідання Ребеко О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3, заінтересована особа – товариство з обмеженою відповідальністю «Перша Маріупольська соціальна аптека 2016» в особі засновників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Заявники звернулися до суду з заявою про встановлення юридичного факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, посилаючись на те, що вони, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, є спадкоємцями ОСОБА_8, який помер 02 лютого 2017 року, та який доводиться їм чоловіком та батьком. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді долі в статутному капіталі ТОВ «Перша соціальна аптека 2016». З 15 листопада 2014 року вони всією сім’єю перемістилися з тимчасово окупованої території з м. Донецька до м. Маріуполя та постійно проживали до дня смерті ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1. За вказаною адресою мешкають і на теперішній час. Коли протягом червня-липня 2018 року звернулися до нотаріальної контор з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, їм було відмовлено з тих підстав, що вони у встановлений законом шестимісячний строк не звернулися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, а документи на підтвердження постійного спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини відсутні. Таким чином, визнання вказаного юридичного факту необхідно їм для оформлення спадщини після смерті чоловіка та батька ОСОБА_8

Заявники в судове засідання не з’явилися, надали заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, за участю їхніх представників ОСОБА_9 та ОСОБА_10, заявлені вимоги підтримали.

Представники заявників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у судове засідання надали заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, заявлені вимоги підтримали повністю з викладених у заяві підстав.

Заінтересовані особи – засновники ТОВ «Перша соціальна аптека 2016» ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, у судове засідання також не з’явилися, надали заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, проти заявлених вимог не заперечували.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що родина ОСОБА_8 – чоловік ОСОБА_8, дружина ОСОБА_2 з двома дітьми – синами ОСОБА_1 та ОСОБА_3, переїхала до Маріуполя приблизно чотири роки тому. Вони постійно мешкали за адресою: АДРЕСА_2. Вона є їхньою сусідкою. Потім чоловік помер, а заявник з дітьми дотепер проживає за вказаною адресою.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні також підтвердила, що родина ОСОБА_3 переїхала до м. Маріуполя взимку 2014 року, постійно мешкали за адресою: АДРЕСА_2. Вона є їхньою сусідкою.

Суд, вислухавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 02 лютого 2017 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії I-НО № 995724 від 20.07.2017 року.

Відповідно до наданих суду свідоцтва про укладення шлюбу серії 1-НО № 373734 від 26.06.1997 року, свідоцтва про народження серії I-НО № 067329 від 05.05.2006 року та свідоцтва про народження серії I-НО № 031791 від 26.12.1997 року заявники ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є дружиною та дітьми померлого 02.02.2017 року ОСОБА_8

Відповідно до акту № 26 від 26.06.2018 року КСН «Надія» ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 15 листопада 2014 року постійно проживали разом з померлим ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно з довідкою № НОМЕР_1 від 30.01.2015 року про взяття на облік особи , переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, перемістився з тимчасово окупованої території, де проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, в м. Маріуполь, де зареєструвався за адресою: АДРЕСА_3.

Постановами про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.06.2018 року та від 12.07.2018 року приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_13 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на долю у статуному капіталі ТОВ «Перша соціальна аптека» після померлого 02 лютого 2017 року ОСОБА_8 у зв’язку з тим, що вони не подали до нотаріуса відповідні заяви у шестимісячний строк про прийняття спадщини після смерті чоловіка та батька ОСОБА_8 та ними не надано документів, що підтверджують фактичне прийняття спадщини на час її відкриття.

Вирішуючи питання про встановлення даного факту суд виходить з того, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном.

Як вбачається з роз'яснень викладених в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику в справах про спадкування», якщо постійне проживання особи із спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкодавець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна, або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З огляду на викладене, враховуючи, що встановлення факту спільного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідно заявникам для оформлення спадкових прав, з урахуванням визнання заявлених вимог заінтересованими особами, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, оскільки іншим чином встановити даний факт неможливо. У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених заявниками та підтверджених документами та показаннями свідків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 10, 263-265, 315 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3, заінтересована особа – товариство з обмеженою відповідальністю «Перша Маріупольська соціальна аптека 2016» в особі засновників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, разом зі спадкодавцем ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, в період з 15 листопада 2014 року на день смерті останнього 02 лютого 2017 року за однією адресою: АДРЕСА_4.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особа, яка брала участь у справі, але не була присутня при оголошенні рішення, може оскаржити рішення протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя С.В.Кулик