Постанова № 7676276, 26.01.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2010 р. Справа № 2а-5775/09/2370

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Лічевецького І.О.,

при секретарі Левчуку А.С.,

за участю: представника позивача Левченка В.А. за довіреністю; відповідача не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Чигиринському районі до малого приватного підприємства «Вегас» про стягнення (штрафних) фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ :

ДПІ у Чигиринському районі звернулася до суду з адміністративним позовом до МПП «Вегас» про стягнення заборгованості по сплаті штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3 400 грн.

Позивач стверджував, що за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до відповідача були застосовані штрафні санкції за рішенням № 0002162302 від 20.05.2009 р. в сумі 3 400 грн. Оскільки МПП «Вегас» не сплатило штрафні (фінансові) санкції добровільно, позивач просив стягнути їх в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності. Із наданого суду письмового заперечення вбачається, що позов МПП «Вегас» не визнається з тих підстав, що на його думку, ні Закон України «Про державну податкову службу в Україні», ні Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не наділяють позивача правом звернення до суду з позовними заявами про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.

Заслухавши пояснення представника позивача , розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Мале приватне підприємство «Вегас» зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності 19 жовтня 1998 р. (ідентифікаційний код 30199999).

03 липня 2006 р. Міністерством фінансів України відповідачеві видано ліцензію серії: АВ № 082810 на право здійснення діяльності з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах.

27 березня 2009 р. головними державними податковими ревізорами-інспекторами відділу контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Сумській області Левченко Л.О. та Кибенко В.О. здійснено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій залу гральних автоматів, що розташований по вул. Ільїнська, 1, в м. Суми та належить МПП «Вегас».

За результатами перевірки складено акт від 27.03.2009 р. за №2359/18/19/23/30199999. Згідно даним вказаного акта МПП «Вегас» надавало послуги у сфері грального бізнесу на 10 гральних автоматах.

Спеціальним законом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (надалі за текстом «Закон № 265/95-ВР»).

Стаття друга Закону № 265/95-ВР визначає розрахункову операцію як приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видачу готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Відповідальність за порушення вимог Закону № 265/95-ВР встановлена розділом V цього Закону.

Зокрема, відповідно до пунктів 1, 2 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Виходячи із зазначених норм Закону № 265/95-ВР, позивачем 08 квітня 2009 р. прийнято рішення № 0001352302 про застосування до МПП «Вегас» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 400 грн.

Згідно наданому позивачем розрахунку зазначений штраф було застосовано за використання 10 гральних автоматів не оснащених фіскальною памяттю.

Вирішуючи даний спір суд враховує, що класифікатор видів економічної діяльності, затверджений наказом Держстандарту від 22.10.96 р. № 441, відносить азартні ігри та ігри на гроші до підкласу 92.71.0. Цей підклас належить до секції «О» (колективні, громадські та особисті послуги).

У преамбулі Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР зазначено, що цей Закон визначає порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, безсумнівним є те, що гральний бізнес належить до сфери послуг і на нього розповсюджується дією Закон № 265/95-ВР.

Стаття друга Закону № 265/95-ВР визначає реєстратор розрахункових операцій як пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Статтею 11 Закону № 265/95-ВР встановлено, що терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Такі терміни визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 7 лютого 2001 р. № 121. Зокрема, відповідно до пункту шостого Додатка до цієї постанови, переведення суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують гральні автомати, на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій мало бути здійснене до 31 грудня 2006 р.

Відповідно до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» від 18 лютого 2002 р. № 199, вимоги щодо реалізації фіскальних функцій автоматами з продажу товарів (послуг), іншими реєстраторами, які не передбачають друкування розрахункових і звітних документів, а також додаткові вимоги щодо реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами для конкретних сфер застосування (у разі необхідності) встановлюються Державною комісією з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом.

Додатком 4 до протокольного рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27 червня 2002 р. № 13 встановлені вимоги щодо реалізації фіскальних функцій гральними автоматами. Зокрема, пунктом першим визначено, що дія цих вимог поширюється на гральні автомати в частині виконання ними фіскальних функцій і обліку кількості жетонів або їх замінників - кредитів, які використовуються у грі на цьому автоматі.

Насамкінець суд враховує, що починаючи з 01 липня 2008 р. Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій в розділі 3 містить модель реєстратора під назвою «Фіскал» сфера застосування якого казино, зали гральних автоматів, фіскалізація гральних автоматів, торгівля та послуги гральних закладів.

Таким чином, у суду не виникає сумніву стосовно того, що в гральних автоматах, які використовуються відповідачем, мають бути реалізовані фіскальні функції.

Повертаючись до фактів цієї справи суд звертає увагу, що акт перевірки від 27.03.2009 р. за №2359/18/19/23/30199999 не містить жодної згадки про те, що МПП «Вегас» використовувало у підприємницькій діяльності гральні автомати не переведені у фіскальний режим роботи.

Зокрема, за даними цього акта «на момент перевірки в залі гральних автоматів по вул. Ільїнській, 1 в робочому стані та підключені до електроживлення знаходяться 10 гральних автоматів на яких надаються послуги у сфері грального бізнесу». Далі посадовцями податкової служби, з посиланням на норми Закону №265/95-ВР та постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 р. № 121, зроблено висновок, що «субєкти господарювання мають застосовувати гральні автомати, які оснащені фіскальною памяттю і працюють в режимі реєстраторів розрахункових операцій».

Виходячи з вищевикладеного суд погоджується з таким висновком, проте не знаходить підтвердження невиконання цього обовязку відповідачем.

У цьому контексті суд зазначає, що відповідно до пункту 2 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій затверджених наказом ДПА України від 12 серпня 2008 р. № 534 акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення (або їх відсутність) вимог чинного законодавства зазначеними субєктами. В акті перевірки має бути чітко викладений зміст порушення з посиланням на законодавчі та нормативно-правові акти, вимоги яких порушено.

Пункт 4 цих Методичних рекомендацій визначає, що описова частина акта перевірки має містити інформацію, зокрема, про факт застосування РРО у фіскальному режимі роботи.

Згідно пункту 6 названих Методичних рекомендацій у розділі 3 акта перевірки «Висновок перевірки» відображається узагальнений перелік виявлених перевіркою порушень законодавства з посиланням на пункти, частини та статті законодавчих та нормативно-правових актів, порушення вимог яких встановлено під час перевірки.

Відповідно до пунктів 10 та 11 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 р. № 110, ф акти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті. Такий акт підписується посадовими особами контролюючого органу та підприємства. Податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за розглядом матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253.

Оскільки посадовцями податкової служби при проведенні перевірки не встановлено факту застосування відповідачем гральних автоматів, що не оснащені фіскальною памяттю, суд приходить до висновку про необґрунтованість застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 400 грн. за рішенням № 0001352302 від 08.04.2009 р.

Досліджуючи обґрунтованість заперечень відповідача суд звертає увагу, що статтею 15 Закону № 265/95-ВР визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно статті 25 Закону № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

При цьому суд бере до уваги, що в силу п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року N 509-XII державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що твердження відповідача про відсутність у ДПІ у Чигиринському районі права на звернення до суду з позовом про стягнення штрафних (фінансових) санкцій не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 01 лютого 2010 р.

Суддя І.О.Лічевецький