Постанова № 7676274, 25.01.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2010 р. Справа № 2а-5722/09/2370

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Лічевецького І.О.,

при секретарі Левчуку А.С.,

за участю представників: позивача Левенець А.М. за довіреністю; відповідача не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до приватного підприємства «Промагенція «Велсі» про стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція м. Черкаси звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення активів ПП «Промагенція «Велсі» в рахунок погашення податкового боргу.

Позивач стверджував, що відповідач має податковий борг із сплати податку на прибуток та єдиного податку в сумі 1861 грн. 44 коп.

Приймаючи до уваги, що ПП «Промагенція «Велсі» не перерахувало кошти до бюджету, позивач просив стягнути 1861 грн. 44 коп. за рахунок активів платника податків.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач письмових заперечень проти позову не надав, в судове засідання не зявився, свого представника не направив .

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ПП «Промагенція «Велсі» зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності 31 січня 2007 р. державним реєстратором виконавчого комітету Черкаської міської ради Черкаської області.

На сьогодні в Україні запроваджено дві самостійні системи оподаткування: звичайну і спрощену. Суть останньої полягає в заміні сплати передбачених звичайною системою оподаткування податків, зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку. Порядок сплати єдиного податку встановлено Указом Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (надалі за текстом «Указ») і Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. N 2063-III.

Відповідно до п. 3 Указу суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку: 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України «Про податок на додану вартість»; 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Користуючись цим правом, відповідач обрав спрощену систему оподаткування, звернувся 13 лютого 2007 р. до позивача з заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2007 р., отримав свідоцтво про сплату єдиного податку та зобовязаний сплачувати єдиний податок за ставкою 10 % суми виручки від реалізації продукції.

Відповідно до абзацу 9 пункту 4 Указу, за результатами господарської діяльності за звітний період суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

В порушення зазначеної статті Указу відповідача не подавав до ДПІ у м. Черкаси розрахунки про сплату єдиного податку.

Згідно з частиною 2 статті 5 Указу суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом «Закон № 2181-III»).

Стаття перша Закону № 2181-III визначає податковий борг (недоїмку) як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеню, нараховану на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Згідно актів перевірки № 3392/15-117 від 16.06.2007 р.; № 5462/15-117 від 16.11.2008 р.; № 1923/15-117 від 03.04.2008 р. відповідачем не подано розрахунки по сплаті єдиного податку за І квартал 2007 р., ІІ квартал 2007 р. та ІV квартал 2007 р.

Відповідно до підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III та на підставі даних актів перевірки, за неподання податкової звітності по єдиному податку, позивачем податковими повідомленнями-рішеннями №0010311501/0 від 20.06.2007 р., №0015431501/0 від 16.11.2007 р., №0007351501/0 від 07.04.2008 р., відповідачу нараховані штрафи в загальному розмірі 680 грн. 00 коп.

Названі податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, відповідно, 03.07.2007 р., 05.12.2007 р., 08.04.2008 р. про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

За даними облікової картки платника станом на 01 жовтня 2009 р. відповідач в рахунок сплати єдиного податку, перерахував 7 грн. 56 коп., що враховано позивачем при розрахунку суми позову.

У звязку з несплатою штрафу нарахованого за неподання податкової звітності по єдиному податку, відповідно до статті 16 Закону № 2181-III відповідачу нарахована пеня в сумі 2 грн. 00 коп.

З 2008 року відповідач перебуває на звичайній системі оподаткування.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-XII податок на прибуток підприємств віднесений до загальнодержавних податків і зборів.

Згідно підпункту 2.1.1. пункту 2.1. статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (надалі за текстом «Закон № 334/94-ВР») платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

За змістом пунктів 16.4 статті 16 та 22.13. статті 22 Закону № 334/94-ВР податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики. У 2008 році платники податку за результатами одинадцяти місяців 2008 року зобов'язані подати декларацію, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2008 року, суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали поточного року, та двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу цього року і сплатити податкове зобов'язання, нараховане згідно із зазначеною декларацією у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-III встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

На підставі статті 11 Закону № 509-XII проведено перевірки на основі яких складено акти № 5103/15-117 від 09.09.2008 р.; № 7501/15-117 від 23.12.2008 р.; № 1878/15-117 від 04.03.2009 р.; № 4422/15-117 від 03.06.2009 р.; № 6897/15-1147 від 22.09.2009 р., якими встановлено, що відповідачем не подано податкові декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2008 р., І півріччя 2008 р., 9 місяців 2008 р., 11 місяців 2008 р., І квартал 2009 р., 6 місяців 2009 р.

Керуючись викладеними вище положеннями Закону № 2181-III та на підставі даних актів перевірки, за неподання податкової звітності податку на прибуток, позивачем податковими повідомленнями-рішеннями № 0016571501/0 від 09.09.2008 р., № 0024801501/0 від 31.12.2008 р., № 0008771501/0 від 05.03.2009 р., № 0017481501/0 від 05.06.2009 р., № 0028591501/0 від 25.09.2009 р. відповідачу нараховані штрафи в загальному розмірі 1190 грн. 00 коп.

Названі податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, відповідно, 24.10.2008 р., 30.01.2009 р., 30.03.2009 р., 01.07.2009 р., 24.10.2009 р. про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

За даними облікової картки платника станом на 07 листопада 2008 р. відповідач в рахунок сплати податку на прибуток, перерахував 3 грн. 00 коп., що враховано позивачем при розрахунку суми позову.

З урахуванням викладеного, недоїмка ПП «Промагенція «Велсі» складає 1861 грн. 44 коп.

За змістом підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-III за рішенням суду активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу.

Пункт 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідно до п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181 у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду активів відповідача в рахунок погашення його податкового боргу 1861 грн. 44 коп., та знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути активи приватного підприємства «Промагенція «Велсі» (м. Черкаси, бул. Шевченка, 268/2, ідентифікаційний код 34863513) в доход бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595) в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 1861 (одна тисяча вісімсот шістдесят одна) грн. 44 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 29 січня 2010 р.

Суддя І.О.Лічевецький