Рішення № 76758544, 27.09.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2018 року справа № 810/4089/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дії, скасувати рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

7 серпня 2018 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулось ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 р. № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році зі зменшенням пенсійного віку на 10 років;

- скасування рішення про відмову у призначенні пенсії від 18 червня 2018 р.;

- зобов'язання відповідача з 17 квітня 2018 р. призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно ст. 55 Закону № 796-ХІІ.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2018 р. відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, а отже, має право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до вимог ст. 55 Закону № 796-ХІІ. Стверджував, що до заяви ним було подано копії документів, які підтверджують його особисту безпосередню участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження з травня по серпень 1986 р. Зазначив, що відповідачем протиправно було відмовлено позивачу у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, чим було порушено його право на належне пенсійне забезпечення.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив, в якому у його задоволенні просив відмовити, посилаючись на те, що у позивача відсутнє право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, оскільки у нього відсутні документи, які підтверджують виконання позивачем робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження, зокрема, довідки про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 р. № 122 або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводилися роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 43-44).

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання повторно не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин на підставі вимог ч. 9 ст. 205 КАС України у судовому засіданні 27 вересня 2018 р. суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом серії СН 584095, виданим Броварським МВ ГУ МВС України в Київській області 6 червня 1997 р. (а.с. 6).

Згідно з дублікатом посвідчення від 20 жовтня 1993 р. № 281451 позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р., що підтверджується посвідченням серії А № 267504, виданим 1 листопада 1996 р. (а.с. 9).

Згідно з довідкою від 9 травня 1993 р. № 2627 позивачу за роботу в насалених пунктах зони відчуження (Чорнобиль, Прип'ять) у період з 5 травня по 25 серпня 1986 р. за місцем роботи СМК І УСЧАЕС на посаді електрозварника було виплачено заробітну плату в сумі 698 крб. 40 коп. (а.с. 10).

Згідно з копією наказу виконуючого обов'язки Чорнобильської ремонтно-експлуатаційної бази флоту від 5 червня 1986 р. № 108 Л позивач був зарахований до вказаного флоту на посаду помічника механіка плаваючого складу з 2 червня 1986 р.

Згідно з наказом від 14 серпня 1986 р. № 155Л у зв'язку з виробничою необхідністю позивача було призначено на посаду рульового моториста т/х "Прип'ять-ІІ" з 11 серпня 1986 р. з збереженням посадового окладу помічника механіка плаваючого составу.

17 квітня 2018 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

18 червня 2018 р. відповідачем було винесено рішення про відмову у призначенні пенсії, яким позивачу було відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку на 10 років як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 32).

Вказане рішення винесено з посиланням на те, що надані позивачем для розгляду документи не підтверджують роботу заявника у зоні відчуження, оскільки довідка від 9 березня 1993 р. № 2627 не є первинним документом, в якому містяться відомості про періоди роботи позивача у зоні відчуження, а отже не може слугувати підставою для призначення пенсії на підставі вимог ст. 55 Закону № 796-ХІІ.

Крім того, у вказаному рішенні зазначено, що "інші документи лише підтверджують факт роботи на загальних підставах".

У зв'язку з тим, що позивач вважає такі дії та рішення відповідача протиправними, ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Законом № 796-ХІІ, Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 51 (далі - Порядок № 51), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 р. №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Згідно з вимогами ст. 10 Закону №796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Відповідно до вимог ст. 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, мають право на пільгову пенсію із зменшенням пенсійного віку на 10 років, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - на 8 років, а учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів мають право на пільгову пенсію із зменшенням пенсійного віку на 5 років.

Як убачається з ст. 65 Закону №796-XII, документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядком №51 визначено, зокрема, правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, коло осіб, яким вони видаються.

Зокрема, відповідно до вимог п. 5 Порядку №51 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення зеленого кольору, серія А.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 15 Закону №796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. В свою чергу довідки про період проживання, роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Порядком №22-1 передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи, та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, форма якої затверджена постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 р. №122.

Відповідно до Порядку №22-1 документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону №796-XII). Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» необхідними умовами призначення пенсії за віком на пільгових умовах є досягнення особою певного віку і наявність необхідного стажу роботи на певних роботах або у певних умовах.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

Як вже зазначалося, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорії 2, що підтверджується дублікатом посвідчення № 281451 від 20 жовтня 1993 р., серії А № 267504 від 1 листопада 1996 р. та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом № 796-ХІІ для осіб, які брали участь у роботі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986-1987 роках.

Відповідно до наявних матеріалів справи, позивач з 5 травня по 25 серпня 1986 р. за роботу в зоні відчуження (пункти Чорнобиль, Прип'ять) отримав заробітну плату у сумі 698 крб. 40 коп., що підтверджується довідкою Чорнобильського ремонтно-експлуатаційної бази флоту від 9 березня 1993 р. № 2627, яка видана на підставі особових рахунків (а.с. 10).

Крім того, факт виконання позивачем робіт у зоні відчуження у вказаному періоді також підтверджується табелями обліку робочого часу та розрахунковими відомостями до заробітної плати (а.с. 20-31).

Рішенням відповідача від 18 червня 2018 р. позивачу відмовлено в призначенні пенсії, оскільки надані позивачем для розгляду документи не підтверджують роботу заявника у зоні відчуження, оскільки довідка від 9 березня 1993 р. № 2627 не є первинним документом, в якому містяться відомості про періоди роботи позивача у зоні відчуження, а отже, не може слугувати підставою для призначення пенсії на підставі вимог ст. 55 Закону № 796-ХІІ.

Крім того, у вказаному рішенні зазначено, що "інші документи лише підтверджують факт роботи на загальних підставах".

Проте, при вирішенні справи судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладено у постановах 19 червня 2018 р. (справа № 750/7462/17) та від 22 серпня 2018 р. (справа № 363/2384/17).

Зокрема, у вказаних постановах зазначено, "право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження".

Так, судом встановлено, що при зверненні до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку позивачем було також подано до відповідача документи, які підтверджують його особливий статус, а саме: дублікат посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС № 281451 від 20 жовтня 1993 р., серія А № 267504, згідно з яким він віднесений до 2 категорії осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; довідку від 9 березня 1993 р. № 2627, згідно з якою позивач тримував заробітну плату за роботу в населених пунктах зони відчуження (Чорнобиль, Прип'ять) за період з 5 травня по 25 серпня 1986 р.; архівну довідку Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (архівний відділ) від 5 червня 2018 р. № 02-04/1/1313-П, до якої були долучені копії наказів стосовно позивача та табелі обліку робочого часу з розрахунковими відомостями.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. В свою чергу дії та рішення відповідача від 18 червня 2018 р. щодо відмови у призначенні пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст. 55 Закону № 796-ХІІ, є протиправними.

За таких обставин рішення від 18 червня 2018 р. підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - підлягають задоволенню.

Крім того, підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача з 17 квітня 2018 р. призначити позивачу пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно ст. 55 Закону № 796-ХІІ як похідні позовні вимоги від первинних.

Проте, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача виплачувати позивачу пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на підставі ст. 55 Закону № 796-ЇІІ, оскільки вони є передчасними.

При вирішенні справи судом не можуть бути взяті до уваги посилання відповідача на те, що позивачем до заяви про призначення пенсії не було долучено всіх документів, які б підтверджували виконання позивачем робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження, зокрема, довідки про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 р. № 122 або інших первинних документів, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводилися роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки воно спростовується наявними матеріалами справи.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, чого не було зроблено відповідачем.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дій Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 р. № 796-ХІІ як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році зі зменшенням пенсійного віку на 10 років.

Визнати протиправним та касувати рішення Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про відмову у призначенні пенсії від 18 червня 2018 р.

Зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області з 17 квітня 2018 р. призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно ст. 55 Закону № 796-ХІІ.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Виноградова О.І.