
г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1128/18
Номер провадження 2-о/213/31/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 вересня 2018 року Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Нестеренко О.М.
секретар судового засідання - Ладухіна І.С.,
за участю представника заявника - адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кривому Розі цивільну справу за заявою ОСОБА_2, представник заявника - ОСОБА_1, заінтересовані особи: Широківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, ОСОБА_3, ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради, як Орган опіки та піклування, про встановлення факту, що має юридичне значення,
В С Т А Н О В И В:
Заявник ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеною заявою, та просить встановити факт її проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6, з 1989 року до дня смерті останнього - по ІНФОРМАЦІЯ_4, тобто не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Заявниця в судове засідання не з'явилася, доручила представництво своїх інтересів с в суді адвокату ОСОБА_1
Заінтересована особа - ОСОБА_3, яка діє за себе та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про день та час розгляду справи повідомлена своєчасно в установленому законом порядку, але в судове засідання не з'явилася, будь-яких пояснень не надала.
Представники заінтересованих осіб - Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області та виконкому Інгулецької районної у місті ради в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку, надали клопотання про розгляд справи без участі представників.
Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради проти задоволення заявлених вимог не заперечує /а.с. 49, 51, 100-104/.
Представник заявника - адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, суду пояснила, що з березня 1989 року заявник ОСОБА_2 проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1.
21 червня 2006 року заявниця разом з ОСОБА_6 та третіми особами - ОСОБА_3, ОСОБА_4, які є її донькою та онуком, приватизували зазначений будинок.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 помер, після його смерті залишилася спадщина у вигляді частки домоволодіння, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, яка належала померлому на праві спільної сумісної власності.
01 березня 2018 року заявниця звернулася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належало померлому спадкодавцю, але отримала відмову в його видачі, оскільки не надала документи, які підтверджують наявність підстав для закликання до спадкоємства.
Зазначила, що оскільки заявниця з 1989 року, тобто більш, як двадцять шість років, мешкала разом зі спадкодавцем, вона має право на прийняття після нього спадщини.
Тому визнання факту постійного проживання з померлим ОСОБА_6 надасть заявникові змогу отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті останнього. Заповіти за життя спадкодавець не складав, інших спадкоємців не має.
Представник заявника просить заявлені вимоги задовольнити.
Допитана в якості свідка відповідно до ст.92 ЦПК України заінтересована особа - ОСОБА_3 суду пояснила, що її мати - заявниця у справі ОСОБА_2 мешкала без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 до дня смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_4. Вони мали спільне господарство, померлий виховував її як свою доньку. Коли ОСОБА_6 помер, вони його ховали як рідну людину.
Допитана в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кожна окремо пояснили, що є сусідами заявника, знають її вже багато років. Їм відомо, що ОСОБА_2 багато років проживала однією сім'єю з померлим ОСОБА_6, до того, як вони почали проживати сім'єю, у заявниці вже була маленька донька ОСОБА_3, яку ОСОБА_6 виховував, як рідну доньку. Спільних дітей у сім'ї не було. Жили вони без реєстрації шлюбу, але вели спільне господарство, разом приватизували будинок, в якому проживали. Заявниця займалася похованням ОСОБА_6
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються суду сторонами та іншими учасниками справи.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вислухавши представника заявника, свідків, дослідивши надані заявником письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_9 /а.с.11/. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із частки житлового будинку за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1.
Належність будинку спадкоємцю, заявнику та заінтересованим особам на праві спільної сумісної власності підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло, виданого 21.06.2006 органом приватизації - КП «Широківський комбінат комунальних підприємств» згідно з розпорядженням № 73 від 21.06.2006 /а.с. 10/.
Належність померлому спадкового майна - частки в домоволодінні за адресою - Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, підтверджується також Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна /а.с.62-63/.
Згідно з довідкою, виданою 28.02.2018 виконавчим комітетом Новолатівської сільської ради за № 175, померлий ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, дійсно був зареєстрований та проживав на території АДРЕСА_1 Дніпропетровської області з 20 березня 1989 року за адресою: АДРЕСА_1, зі своєю цивільною дружиною гр. ОСОБА_2, до дня смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4, та вели спільне господарство /а.с.32/.
Факт проживання заявниці з померлим ОСОБА_6 у цивільному шлюбі з березня 1989 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 та ведення ними спільного господарства за адресою: АДРЕСА_1, яка перейменована на вул. Соборна, підтверджується також Актом виконавчого комітету АДРЕСА_1 Дніпропетровської області від 15.05.2018 /а.с.33/.
Таким чином, судом встановлено, що заявниця ОСОБА_2 з березня 1989 року по день смерті ОСОБА_6, а саме по ІНФОРМАЦІЯ_4 року, проживала з ним однією сім'єю за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, без реєстрації шлюбу.
Ця обставина підтверджується також поясненнями, які дали в судовому засіданні свідки.
Статтею 1264 ЦК України передбачено, що особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш, як п'ять років до часу відкриття спадщини, мають право на спадкування у четверту чергу.
Судом встановлено, що спадкоємці першої черги після смерті ОСОБА_6 відсутні.
Згідно з наданою державним нотаріусом інформацією із Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_6 за заявою ОСОБА_2 заведено спадкову справу, заповіти та спадкові договори спадкодавцем не складалися. Згідно з матеріалами спадкової справи інші особи з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися, свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 не видавалися /а.с. 64-70/.
Також встановлено, що ОСОБА_2 01.03.2018 звернулася до Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 на 1/4 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, але постановою державного нотаріуса від 01.03/2018 у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, оскільки заявницею не було надано документи, які підтверджують наявність підстав для закликання до спадкоємства /а.с. 71/.
Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За приписами п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до п. 23 Постанови пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно з п.23 цієї Постанови якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Згідно з положеннями п.2 зазначеної Постанови, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд з заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору розглядається за правилами окремого провадження.
Відповідно до п.9 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини.
Нормами ст.3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, а також те, що сім'я створюється на підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив відмову від неї.
Встановлення юридичного факту проживання заявниці ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з померлим спадкодавцем ОСОБА_6 по день його смерті має для заявниці юридичне значення, оскільки надасть їй змогу реалізувати право на отримання спадщини за законом після померлого спадкодавця.
Разом із тим, суд враховує, що Кодексом законів про шлюб та сім'ю України, який діяв до 01.01.2004, не передбачено встановлення факту проживання однією сім'єю в період до 1 січня 2004 року, а тому, незважаючи на те, що в судовому засіданні показами свідків та іншими зібраними доказами підтвердився факт спільного проживання заявниці зі спадкодавцем з березня 1989 року, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню, зокрема в частині початку періоду спільного проживання, а саме, починаючи з 01 січня 2004 року.
Керуючись ст.ст. 1264, 1268 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 212-215, 256, 259 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Заявлені ОСОБА_2 вимоги задовольнити частково.
Встановити факт проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, з 01.01.2004 року і до дня смерті останнього, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_4.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано, або якщо апеляційну скаргу подано, то після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Заявник - ОСОБА_2: 50073, АДРЕСА_2;
Заінтересовані особи: - Широківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області - місцезнаходження - смт.Широке, вул. Соборна, 128).
ОСОБА_3 - 50073, АДРЕСА_2;
Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради, як Орган опіки та піклування - юридична адреса: 50026, м. Кривий Ріг, пр. Гірницької Слави, буд. 1.
Вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 20 вересня 2018 року.
Повний текст рішення виготовлено 27 вересня 2018 року.
Суддя О.М. Нестеренко
Судове рішення № 76758162, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 20.09.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 213/1128/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: