Рішення № 76758122, 27.09.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року м. Житомир справа № 806/2191/18

категорія 3.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський спецкар'єр" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

16 травня 2018 року до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський спецкар'єр" до Управління Держпраці у Житомирській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланового інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський спецкар'єр" згідно направлення на проведення заходу державного контролю Управління Держпраці у Житомирській області № 347/04 від 21.03.2018;

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ЖИ59/ЖТ818/91/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 10.04.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства безпідставно видано направлення та здійснено перевірку (відвідування), чим порушено права позивача. Крім того, позивачем зазначено, що висновки, зазначені в акті перевірки щодо прихованих трудових відносин с громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, не відповідають фактичним обставинам, оскільки вказані особи виконували роботи за договорами цивільно-правового характеру, що не заборонено законом. Такі помилкові висновки перевіряючих призвели до прийняття постанови про накладення штрафу №ЖИ59/ЖТ818/91/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 10.04.2018 року. З метою захисту порушеного права позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою від 21 травня 2018 року відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі. Підготовче засідання призначено на 25 червня 2018 року.

23 травня 2018 року до суду подано заяву про забезпечення позову (а.с. 171-173, том 1), зі змісту якої вбачається необхідність забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови. Ухвалою від 24 травня 2018 року у забезпеченні позову відмовлено (а.с. 179-183, том 1).

08 червня 2018 року до суду надійшов відзив відповідача, відповідно до якого Управління Держпраці у Житомирській області заперечує щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що за результатами проведення планового заходу з питань додержання ТОВ "Малинський спецкар"єр" законодавства про працю, зафіксовано порушення ст.24 КЗпПУ в частині фактичного допуску до роботи працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника, та повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу. Під час проведення перевірки було виявлено, що у позивача працюють по цивільно-правових угодах ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Водночас зазначив, що правовідносини позивача із вказаними громадянами мають ознаки трудових відносин, а не індивідуально визначеною роботою, без визначення конкретного обсягу робіт. Згідно наданих письмових пояснень, вони на території підприємства виконували роботи без оформлення трудових відносин. Укладення цивільно-правових договорів між позивачем та вказаними особами є, насамперед, підміною та навмисним приховуванням трудових відносин. З огляду на зазначене відповідач вважає, що внесений припис та штраф на позивача за порушення законодавства про працю було накладено правомірно, тому позов є безпідставним.

18 червня 2018 року до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла повторна заява від представника позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ЖИ59/ЖТ818/91/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 10.04.2018 року, надавши при цьому докази відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим документом (а.с. 217-236, том 1).

Ухвалою від 25 червня 2018 року заява позивача про забезпечення позову задоволена (а.с. 244-248, том 1).

В судовому засіданні 25 червня 2018 року протокольною ухвалою залучено в якості свідків: ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, керівника підприємства ОСОБА_5 та головного державного інспектора Управління Держпраці у Житомирській області Сивко В.В., у зв'язку з чим оголошено перерву. Наступне судове засідання призначене 18 липня 2018 року о 10:00.

В судовому засідання 18 червня 2018 року з'явилися представники сторін та свідки. Протокольною ухвалою закінчено підготовче провадження у справі та розпочато розгляд справи по суті. Заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

На підставі наказу від 21.03.2018 №410 та направлення на перевірку від 21.03.2018 №347/04, за інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 27.02.2018 № 2861/05-03, посадовими особами Управління Держпраці у Житомирській області в період з 23.03.2018 по 26.03.2018 проведено позаплановий захід державного контролю у формі інспекційного відвідування у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Малинський спецкар"єр" з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин. Результати перевірки оформлені актом №ЖТ818/91/АВ від 26.03.2018 (а.с.193-214, том 1).

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства про працю, а саме: вимог ст.24 КЗпП України в частині фактичного допуску працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення органів фіскальної служби про прийняття працівника на роботу. Порушення встановлено відносно ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2. На підставі встановленого порушення головним державним інспектором управління Держпраці у Житомирській області ОСОБА_6 внесено припис з вимогою у строк до 26.03.2018 усунути вимоги ст.24 КЗпП України та письмово проінформувати про це Управління (а.с.33-34, том 1).

В свою чергу, на підставі акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЖТ 818/91/АВ від 26.03.2018 на ТОВ "Малинський спецкар"єр" накладено штраф у розмірі 335070,00 грн (а.с.35-37, том 1).

Вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Перевіряючи дії відповідача щодо проведення інспекційного відвідування ТОВ "Малинський спецкар"єр" та спірну постанову на відповідність вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії Управління Держпраці у Житомирській області щодо проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський спецкар"єр" згідно направлення на проведення заходу державного контролю № 347/04 від 21.03.2018, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 929-р, функції і повноваження Державної інспекції України з питань праці передані правонаступникам Державній службі України з питань праці та її територіальним органам.

Пункт 1 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27 березня 2015 року № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 квітня 2015 року за № 438/26883 (далі - Положення № 340), передбачає, що Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. Голови обласних державних адміністрацій координують діяльність Управлінь Держпраці і сприяють їм у виконанні покладених на них завдань. Повноваження Управлінь Держпраці поширюються на територію відповідної області.

Пунктом 2 Положення № 340 визначено, що Управління Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністра соціальної політики, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням.

Згідно підпункту 5 пункту 4 Положення № 340 управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295). Цей порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об’єкт відвідування).

Підстави для проведення інспекційного відвідування визначені пунктом п'ятим Порядку №295, серед який є, зокрема, і інформація Пенсійного фонду України та його територіальних органів про працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року. За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що доводи позивача щодо проведення інспекційного відвідування з підстав, визначених ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не відповідають обставинам справи, враховуючи наступне.

Статтею 6 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (контролю) (далі - Закон № 877-V) визначено підстави для здійснення позапланових заходів. Такими підставами, зокрема, є:

- подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов’язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов’язаний повідомити суб’єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб’єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред’явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною 2 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Суд звертає увагу, що в даному випадку посадовими особами Управління Держапраці у Житомирській області проведено не позапланову перевірку відповідно до Закону №877-V, а інспекційне відвідування, підстави для проведення якого визначені п.5 Порядку №295.

Крім того, направлення на проведення заходу державного контролю від 21.03.2018 № 347/04 видане на підставі наказу про проведення заходу державного контролю у ТОВ "Малинський спецкар"єр" від 21.03.2018 № 410, який позивачем не оскаржений та у передбаченому законом порядку не скасований.

Враховуючи викладене, позовна вимога про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення інспекційного відвідування ТОВ "Малинський спецкар"єр" згідно направлення на проведення заходу державного контролю від 21.03.2018 № 347/04 - не підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ59/ЖТ818/91/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 10.04.2018 року, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось вище, при проведенні інспекційного відвідування уповноваженими посадовими особами Управління Держпрацій у Житомирській області встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства про працю, а саме: вимог ст.24 КЗпП України в частині фактичного допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення органів фіскальної служби про прийняття працівника на роботу. Порушення встановлено відносно наступних працівників: ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування №ЖТ818/91АВ від26 березня 2018 року. В подальшому головним державним інспектором управління Держпраці у Житомирській області ОСОБА_6 внесено припис з вимогою у строк до 26.03.2018 усунути вимоги ст.24 КЗпП України та письмово проінформувати про це Управління. (а.с.33-34, том 1).

В свою чергу, на підставі акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЖТ 818/91/АВ від 26.03.2018, керуючись статтею 259 Кодексу законів про працю України, пунктів 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 №295, на ТОВ "Малинський спецкар"єр" накладено штраф у розмірі 335070,00 грн. (а.с.35-37, том 1).

Відповідно до п.19, 20 Порядку №295, акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Припис є обов’язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об’єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. (п.23,24)

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи) визначає порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 (далі - Порядок №509).

Пунктом 2 Порядку № 509 передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Суд не погоджується з доводами контролюючого органу щодо порушення позивачем ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП України в частині фактичного допуску до роботи працівників без укладення трудового договору та повідомлення територіального органу ДФС щодо прийняття працівників на роботу, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін..

За приписами статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці. Порядок укладання договорів підряду (на виконання певних робіт) регулюється главою 61 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. Вказані відносини вимогами законодавства про працю не регулюються.

Сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 ЦК України. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 ЦК України).

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власна праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Відповідачем до матеріалів справи надано цивільно-правові угоди, укладені між ТОВ "Малинський спецкар"єр" з ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, предметом договорів є виконання різних робіт. В договорах зазначена винагорода за виконану роботу, термін дії угод. Відповідно до актів виконаних робіт, що містяться в матеріалах даної адміністративної справи, визначено вартість послуг (виконаної роботи) (а.с. 66-163, том 1).

В судовому засіданні 18 липня 2018 року допитані у якості свідків працівники підприємства: ОСОБА_1 та ОСОБА_4, а також директор ТОВ "Малинський спецкар"єр" ОСОБА_5 та головний державний інспектор Управління Держпраці у Житомирській області Сивко В.В. (а.с. 20-27, том 2).

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що за інформацією УПФУ в Житомирській області на підприємстві позивача чотири працівника виконують більше року певні роботи. Інспекційне відвідування відбулося у відповідності до норм чинного законодавства, направлення і наказ були вручені посадовій особі, перевіряючі допущені на підприємство для здійснення інспекційного відвідування, при проведення якого були досліджені договори та акти виконаних робіт. Працівники надали пояснення, що готують їжу, кормлять собак та прибирають територію. Також працівники повідомили, що при здійснення даних робіт не притримуються будь-якого графіку роботи. Крім того, на запитання суду свідок ОСОБА_6 пояснив, що вказані працівники до штатного розпису підприємства не внесені, робочі місця не визначені та посадові інструкції відсутні, в журналі про прихід на роботу не розписувались.

Свідок ОСОБА_5 (керівник підприємства) пояснив суду, що в день інспекційного відвідування на підприємстві він був відсутній. Допустив до перевірки посадових осіб Управління Держпраці у Житомирській області власник підприємства. Щодо прийняття на роботу працівників зазначив, що іноді приходять люди, які раніше працювали на даному підприємстві, і просять надати їм будь-яку роботу. В переважній більшості ці особи вже працюють на інших роботах та просять надати їм лише роботу без певного графіку, у зручний для них час. Оскільки на підприємстві завжди є робота, яка не потребує певного графіку виконання (покіс трави, прибирання території), відтак керівник підприємства ОСОБА_5 вважав за можливе укладати з такими особами договори підряду (на виконання певного виду робіт). Після того, як робота буде виконана, з працівником підписується акт виконаних робіт і здійснюється оплата.

Свідок ОСОБА_1 пояснила суду, що проживає біля кар'єру. Прийшла на підприємство, запитала, чи є робота. Їй запропонували роботу з укладанням трудового договору, проте у зв'язку із складними сімейними обставинами ОСОБА_1 не могла виконувати роботу по трудовому договору, їй потрібна була робота без встановленого графіку. Також свідок зазначила, що виконувала різні види робіт, такі як покіс трави літом, прибирання снігу взимку. Наприкінці місяця директор перевіряє виконану роботу, підписує акти виконаних робіт та проводиться розрахунок.

Свідок ОСОБА_4 зазначила, що восени 2017 року за порадою подруги звернулась до керівника кар'єру для працевлаштування. Їй пропонували постійну роботу із укладанням трудового договору, проте вона не погодилась, оскільки бажала виконувати певний вид робіт у зручний для неї час. Керівник підприємства ОСОБА_5 погодився на укладання договору підряду, погодили приблизний розмір оплати, яка здійснювалась вкінці місяця після підписання акту виконаних робіт.

З огляду на досліджені судом письмові докази, враховуючи показання свідків, судом безспірно встановлено, що працівники ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2П виконували у позивача роботи за цивільно-правовими угодами, які містять ознаки підряду. Крім того, вказані працівники не мають визначеного графіку роботи та робочого місця, в журналі про прихід на роботу не розписувались, до штатного розпису не внесені. Відсутні також і посадові інструкції. Не вносились і відповідні записи до трудових книжок вказаних працівників. Вищезазначені факти визнаються сторонами, спір щодо них відсутній. Відповідно до частині 1 статті 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що докази, які б давали суду підстави дійти висновку, що дійсно мало місце порушення позивачем ст.24 КЗпП, у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, в ході розгляду справи спростовано висновки акту перевірки стосовно порушення позивачем вимог ст.24 КЗпП України, з огляду на що прийнята на його підставі спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Протилежного відповідачем суду не доведено.

Відповідно до ч.1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем в ході розгляду справи не доведено факт порушення позивачем вимог ст.24 КЗпП України, тому позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ59/ЖТ818/91/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 10.04.2018 року - є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 3 статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 9, 77, ч.1 ст. 78, ст. 90, ч.3 ст.139, ст.ст.242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЖИ59/ЖТ818/91/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 10.04.2018 року.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Житомирській області ( 10008, м. Житомир, вул. Шевченка 18-А, код ЄДРПОУ 39790560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський спецкар"єр" (11603, Житомирська область, Малинський район, м. Малин вул. Покровська, буд. 6А, код ЄДРПОУ 35748557) судові витрати у сумі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя І.Е.Черняхович