Рішення № 76758043, 17.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2018 р. Справа№0540/5282/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Мангушського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

В обгрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 зазначив, що з 01.04.1995 року йому призначено пенсію згідно ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». У зв’язку зі вступом в силу з 01.01.2004 року Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року був проведений перерахунок пенсії та встановлений коефіцієнт заробітної плати 3,70178. Проте, починаючи з 2006 року при перерахунку пенсії розмір індивідуального коефіцієнту зменшувався. Позивач вважає, що застосовуючи коефіцієнт заробітної плати 3,70178 до 2006 року при нарахуванні пенсії, а потім поступово зменшуючи його до 2,22594 йому зменшено і саму суму можливої пенсії, тобто допущено звуження змісту та обсягу його прав. На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого, управлінням проведено перерахунок пенсії з 01.05.2010 року відповідно до ч.4 ст.42 Закону України Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виходячи з показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, за 2009 рік. Підставою для проведення перерахунку слугувала постанова Першотравневого районного суду Донецької області по справі №2-а-86-11 від 24.01.2011 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.03.2011 року. Отже, представник відповідача, зазначає, що провести перерахунок з урахуванням коефіцієнта заробітної плати -3,70178 не має жодних підстав, оскільки вищезазначені рішення суду не мають зворотної дії в часі, а тому у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Ухвалою суду від 09.07.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії., та відкрито провадження по справі № 0570/5282/18-а. Призначено підготовче засідання по адміністративній справі №0570/5282/18-а за правилами загального позовного провадження на 10 годину 00 хвилин 31 липня 2018 року.

Ухвалою суду від 31.07.2018 року відкладено підготовче засідання по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії до 09-45 год. 15.08.2018 року.

Ухвалами суду від 15.08.2018 року замінено первинного відповідача по справі- Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області на його правонаступника- Мангушське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, закрито підготовче провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Мангушського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії та призначено судовий розгляд по суті на 14 годину 10 хвилин 17 вересня 2018 року.

Позивач та представник відповідача, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з’явились.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджено копією паспорта позивача серії ВА 610956 (а.с.8).

Пенсія ОСОБА_1 призначена за віком згідно ст.14 Закону України від 05.11.2011 № 1788 «Про пенсійне забезпечення» з 01.04.1995 року на підставі заяви від 19.04.1995 року (а.с.20).

Згідно поданих заяв від ОСОБА_1 13.05.2003 року (а.с.21), від 11.12.2003 року (а.с.22). від 15.04.2006 року (а.с.23) від 15.04.2008 року (а.с.24). від 11.05.2010 року (а.с.25) ,від 11.05.2012 року (а.с.26) позивачу неодноразово здійснено перерахунок пенсії у зв’язку із додаванням стажу.

Відповідно до постанови Першотравневого районного суду по справі №2-а-86-11 від 24.01.2011 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду по справі №2а-86/11/0539 від 18.03.2011року управлінням проведено перерахунок з 01.05.2010 року відповідно до ч.4 ст.42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, виходячи з показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, за 2009 рік.

Суд зазначає, що згідно відповіді управління Пенсійного фонд України в Першотравневому районі в Донецькій області на адвокатській запит представника позивача від 23.02.2018 року №109/2 (а.с.10) вбачається, що дійсно для розрахунку пенсії позивача з 01.01.2004 року застосовувався індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 3,70178. Проте, в подальшому з 2006 року у зв’язку із поданням ним заяв про перерахунок пенсії у зв’язку із додаванням стажу, управлінням було здійснено перерахунок пенсії та зменшено коефіцієнт. Так, у 2006 року при перерахунку пенсії було застосовано індивідуальний коефіцієнт 2,81736, у січні 2008 році-2,81505, у квітні 2008 року 2,46653, у травні 2010 року 2,22594 (а.с.11-19).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Право на соціальний захист, а саме на отримання пенсії гарантовано Конституцією України та чинними нормативно-правовими актами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (в редакції, що діяла на момент встановлення коефіцієнту, далі - Закон № 1058) встановлено, що виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Частиною четвертою статті 42 Закону N 1058-IV встановлено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.

За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.

При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання в цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону).

За змістом частини першої статті 40 Закону N 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Слова "за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року" означають, що враховується вся заробітна плата, у тому числі і та, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.

Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону N 1058-IV: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 +... + КзN); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний відпрацьований місяць після призначення пенсії.

Таким чином, у наведеній формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск: К) змінними показниками є (Ск: К).

Зі змісту частини четвертої статті 42 Закону N 1058-IV вбачається, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не визначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону N 1058-IV цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Поряд з цим, суд погоджується із доводами позивача, що закріплена у наведеній нормі можливість оптимізації заробітку стосується призначення пенсій і не повинна бути застосована при перерахунку вже призначеної пенсії.

У той же час законодавцем передбачено можливість збільшення індивідуального коефіцієнту заробітної плати при перерахунку раніше призначеної пенсії.

Так, статтею 69 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено перерахунок з більш високого заробітку. Пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсій за віком або інвалідністю не менш як 2 роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку, який визначається за 2 роки роботи підряд після призначення пенсії відповідно до статей 64 - 67цього Закону.

На тих же умовах провадиться перерахунок пенсії, призначеної в мінімальному розмірі у зв’язку з відсутністю заробітку.

У разі подальшого зростання заробітку пенсіонера провадиться за його заявою новий перерахунок пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки роботи після попереднього перерахунку.

Згідно ст. 43 ЗУ «Прозагальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.

З огляду на зазначене, перерахунок раніше призначеної пенсії за нормами статті 40 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» можливий лише за бажанням пенсіонера при наявності більшого заробітку, ніж той, що враховувався при призначенні пенсії з метою збільшення коефіцієнту заробітної плати та як слідства, збільшення самої пенсії.

Таким чином, продовжуючи враховувати заробітну плату після 01.07.2000 року, яка впливає на зменшення коефіцієнту та відмовляючи у застосуванні індивідуального коефіцієнту заробітної плати 3, 70178, який було розраховано при призначенні пенсії, відповідач діє всупереч Закону та всупереч бажання пенсіонера.

Поряд з цим, суд не приймає до уваги посилання відповідача на постанови Першотравневого районного суду по справі №2-а-86-11 від 24.01.2011 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду по справі №2а-86/11/0539 від 18.03.2011року, оскільки зменшення коефіцієнту відбулось ще з 2006 року.

Отже, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнту заробітної плати 3,70178, починаючи з моменту звернення 03.05.2018 року є протиправними.

Водночас, позовна вимога ОСОБА_1 щодо зобов’язання відповідача перерахувати розмір його пенсії із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати у розмірі 3,70178, призначити пенсію із застосуванням такого коефіцієнту заробітної плати, починаючи з моменту звернення, суд вважає що вона не підлягає задоволенню, оскільки вказані повноваження відносяться до дискреційних повноважень суб’єкта владних повноважень.

Так, дискреційне повноваження суб’єкта владних повноважень може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.

Дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни «може», «має право», «за власної ініціативи», «дбає», «забезпечує», «веде діяльність», «встановлює», «визначає», «на свій розсуд». Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб’єкта владних повноважень дискреційного повноваження.

При реалізації дискреційного повноваження суб’єкт владних повноважень зобов’язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

Комітетом ОСОБА_3 ОСОБА_4 розроблено принципи здійснення дискреційних повноважень, а саме – мета дискреційного повноваження; об’єктивність та неупередженість; рівність перед законом; пропорційність; розумний час; застосування вказівок; відкритість вказівок; відступ від вказівок; характер контролю; утримання правоохоронного органу від дій; повноваження контрольних органів щодо отримання інформації тощо. Ці принципи з огляду на членство України у ОСОБА_4 зобов’язані повною мірою дотримуватися також і вітчизняні суб’єкти публічної адміністрації.

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що нарахування і виплата суми державної допомоги сім’ям з дітьми є дискреційним повноваженням. Проте, у будь-якому випадку суб’єкт владних повноважень має діяти керуючись ст. 2 КАС України, а саме справедливо, неупереджено та своєчасно, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача – суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, на підставі викладеного, з урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, задовольнити частково позовні вимоги позивача, шляхом визнання дій Мангушського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області протиправними. Проте, щодо зобов’язання відповідача перерахувати розмір його пенсії із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати у розмірі 3,70178, призначити пенсію із застосуванням такого коефіцієнту заробітної плати, починаючи з моменту звернення, суд вважає за необхідне відмовити, з огляду на те, що вказані повноваження відносяться до дискреційних. Разом з тим, суд вважає на необхідне зобов’язати відповідача вирішити питання щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.05.2018 року про здійснення перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнту 3,70178, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Окрім цього, щодо вимоги позивача виплачувати пенсію із застосуванням такого коефіцієнту заробітної плати, суд зазначає, що в судовому порядку підлягає захисту вже порушене право, а не право, яке може бути порушено в майбутньому. Оскільки на теперішній час неможливо встановити факт порушення відповідачем права позивача на пенсійне забезпечення у майбутньому, така вимога задоволенню не підлягає.

Всебічно та повно розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Мангушського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Так, згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Суд зазначає, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., відповідно до квитанції від 27.06.2018 року, а також здійснено оплату професійної правничої допомоги на суму 2000,00 грн. (квитанція №368 від 07.07.2018 року)

На підставі вищевикладеного, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Мангушського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 суми судових витрат у розмірі 1352,40 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 139, 244-250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 87455, Донецька обл., с. Урзуф, вул. Азовська,б.25) до Мангушського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171919, 87400, Донецька обл., смт. Мангуш, вул. Тітова, б. 72-а,) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Мангушського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнту заробітної плати 3,70178, починаючи з моменту звернення 03.05.2018 року.

Зобов`язати Мангушське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області вирішити питання щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.05.2018 року про здійснення перерахунку пенсії із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати 3,70178, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В решті заявлених позовних вимог,-відмовити.

Стягнути з Мангушського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (за рахунок бюджетних асигнувань) суму судових витрат у розмірі 1352,40 на користь ОСОБА_1.

Повний текст рішення складено 26 вересня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Голуб В.А.