Ухвала суду № 76757906, 28.09.2018, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/1792/18

№ 2/207/1184/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2018 року м. Кам’янське

Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Юрченко І.М.

при секретарі: Сівачук А.А.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам’янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: публічне акціонерне товариство «Банк Михайлівський» про визнання дій уповноваженої особи Фонду протиправними та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: публічне акціонерне товариство «Банк Михайлівський», в якій просив: визнати протиправним віднесення уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ «Банк Михайлівський» переказів коштів, здійснених 19.05.2016 року з рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (код ЄДРПОУ 39140702) на рахунок № 26202516266801, що належить ОСОБА_1, загальною сумою 15493,41 грн. до категорії правочинів і визнання їх нікчемними правочинами; стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1 суму гарантованого відшкодування за вкладами 15493,41грн.; нанесений збиток (упущену вигоду) 5346,92 грн.; інфляційні втрати 1797,23 грн.; три проценти річних 464,80 грн.; пеню за прострочення зобов’язання 13944,07грн.; відшкодування моральної шкоди 10000 грн.

21.07.2018 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про закриття провадження по справі, посилаючись на те, що з 23 травня 2016 року в ПАТ «Банк Михайлівський» запроваджена тимчасова адміністрація, а з 13 липня 2016 року розпочата процедура ліквідації.

Банк здійснює свою діяльність на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VІ).

Законом № 4452-VІ встановлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами і цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

Статтею 35 Закону № 4452-VІ тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд.

Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні (ч. 2 ст. З Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Відповідно до ст. 3 Закону № 4452-VІ Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об’єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

За змістом п. 17 ч. 1 ст. 2 цього Закону уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 16 цього Закону, позови, подані проти посадових осіб Фонду, вважаються поданими проти Фонду, оскільки Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» є працівником Фонду.

Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України. Просив закрити провадження у справі № 207/1792/18.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 про закриття провадження у справі. У задоволенні клопотання просив відмовити.

В судовому засіданні представник фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 клопотання про закриття провадження по справі підтримав у повному обсязі. Просив закрити провадження у справі № 207/1792/18 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: ПАТ «Банк Михайлівський» про визнання дій уповноваженої особи Фонду протиправними та стягнення коштів, з підстав викладених у клопотанні.

Суд заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали цивільної справи, докази надані сторонами, приходить до наступних висновків:

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Судом встановлено, що 23 травня 2016 року в ПАТ «Банк Михайлівський» запроваджена тимчасова адміністрація, а з 13 липня 2016 року розпочата процедура ліквідації.

Банк здійснює свою діяльність на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VІ).

Законом № 4452-VІ встановлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами і цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

Статтею 35 Закону № 4452-VІ тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд.

Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні (ч. 2 ст. З Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Відповідно до ст. 3 Закону № 4452-VІ Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об’єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

За змістом п. 17 ч. 1 ст. 2 цього Закону уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 16 цього Закону, позови, подані проти посадових осіб Фонду, вважаються поданими проти Фонду, оскільки Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» є працівником Фонду.

Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У розумінні п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

П. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належить вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Крім того, пунктом 25 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» передбачено, що відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права.

Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 19 ЦПК України можна дійти висновку про неможливість розгляду в порядку цивільного судочинства справ про визнання дій Уповноваженої особи Фонду протиправними та інших вимог, які є по суті похідними від першої вимоги та стосуються права позивача на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду в межах гарантованого державою відшкодування за вкладом. А отже, виходячи з положень ст. 19 КАС України, такі справи повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 416 ЦПК України у постанові палати, об'єднаної палати, ОСОБА_4 Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, ОСОБА_4.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду справу №820/11591/15 передав на розгляд ОСОБА_4 Верховного Суду в порядку, визначеному ч. 6 ст. 346 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII), оскільки учасник справи оскаржує судові рішення першої та апеляційної інстанцій з підстави порушення правил предметної юрисдикції.

Частиною 6 ст. 346 КАС України встановлено, що справа підлягає передачі на розгляд ОСОБА_4 Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної підсудності.

ОСОБА_4 Верховного Суду постановою від 12.04.2018 року по справі № 820/11591/15 дійшла висновку, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим і не є спором у зв'язку з процесом ліквідації банку, а має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону № 4452-VІ).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 06.06.2018року по справі № 804/15159/15.

Правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на відшкодування за рахунок коштів Фонду, щодо формування реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банку-боржника.

Учасниками цих правовідносин є виключно вкладники та Фонд, і саме в цих учасників виникають відповідні права та обов'язки.

Банк, який ліквідується, жодним чином не впливає на той факт, чи буде особу включено до переліку тих осіб, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду. Це питання відповідно до норм Закону № 4452-VІ вирішує виключно Фонд.

Таким чином, немає підстав вважати, що правовідносини між вкладниками та Фондом щодо формування переліку осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду, складаються з участю банку. Тому ці правовідносини не стосуються безпосередньо процедури ліквідації банку. Юридичний факт неплатоспроможності банку є лише підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг гарантованого відшкодування вкладникам.

Наведене свідчить про те, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду в межах гарантованого державою відшкодування за вкладами, є публічно-правовим, має особливий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону № 4452-VI), тому його не можна вважати спором у зв'язку з процесом ліквідації банку.

ОСОБА_4 Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 року по справі № 804/15159/15 дійшла висновку, що Фонд є державною спеціалізованою установою, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду в цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат, є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Тому, справа № 207/1792/18 щодо визнання дій уповноваженої особи Фонду протиправними та права на відшкодування вкладу позивачу підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, позивач зобов’язаний пред’явити адміністративний позов до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо права на відшкодування вкладу до адміністративного суду.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що провадження у справі слід закрити.

Керуючись ст. ст. 255, 260, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: публічне акціонерне товариство «Банк Михайлівський», про визнання дій уповноваженої особи Фонду протиправними та стягнення коштів, – закрити.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.М. Юрченко