
Провадження № 1-кп/200/64/18
Справа № 202/4562/15-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого судді Татарчук Л.О.
суддів: Єлісєєвої Т.Ю., Марущак С.Л.
при секретарі Плевако Ю.Д.
з участю:
прокурора Васенка Р.О.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро кримінальне провадження № 12014220470006284, за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,
за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.3 ст.289, ч.3
ст.190 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.3 ст.289, ч.3 ст. 190 КК України.
26 вересня 2018 року до спливу продовженого строку під час розгляду кримінального провадження, виникла необхідність у вирішенні питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.
У судовому засіданні прокурор Васенко Р.О. заявив клопотання про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою на 60 днів, оскільки ОСОБА_2 не має реєстрації, а також міцних соціальних зв’язків, а тому обвинувачений, враховуючи суворість покарання, може переховуватися від суду. Також, у зв’язку із тим, що по справі не проведена експертиза, обвинувачений може перешкоджати здійсненню кримінального провадження іншим чином.
Заперечував проти клопотання обвинуваченого та захисника ОСОБА_1 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на більш м’який запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою.
Захисник ОСОБА_1 заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як прокурором не доведені зазначені ризики перешкоджання здійсненню кримінального провадження та не надані докази того, що обвинувачений може ухилитися від суду чи перешкоджати здійсненню кримінального провадження, при цьому обвинувачений вже тривалий час тримається під вартою. Просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м’який запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку захисника й просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_2 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на інший більш м’який запобіжний захід - відмовити, з наступних підстав.
Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Крім того, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено.
Ухвалою колегії суддів від 31 липня 2018року обвинуваченому ОСОБА_2 було продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 28 вересня 2018 року, включно.
На цей час дане кримінальне провадження не розглянуто, справа призначена поза межами дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою на 16 жовтня 2018 року, при цьому призначена судово автотоварознавча експертиза до цього часу не проведена.
При цьому, судом при продовженні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховувалися ризики, передбачені ст.177 КПК України, - що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати розгляду справи по суті.
Судова колегія вважає, що вказані ризики, а саме: можливості переховування обвинуваченого від суду та перешкоджання розгляду справи по суті на час розгляду в суді кримінального провадження не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред'явленого звинувачення ОСОБА_2, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується.
Так, ОСОБА_2 обвинувачується в скоєнні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі, в тому числі до 12-ти років.
А тому, суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини ОСОБА_2, та серйозність висунутого йому обвинувачення, дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику того, що ОСОБА_2 може переховуватися від суду, що ускладнить та негативно вплине на повноту, об'єктивність, всебічність та неупередженість дослідження обставин кримінального провадження. Крім того, ОСОБА_2 реєстрації не має, офіційно не працевлаштований, постійного доходу не має, не одружений, тобто міцних соціальних зв’язків не має.
При цьому, враховуючи стадію судового провадження, коли по справі не проведена експертиза, існує висока вірогідність того, що ОСОБА_2 може перешкоджати розгляду справи по суті іншим чином.
Тобто, з урахуванням викладених підстав, суд вважає, що даний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням його тривалості та складності справи, відповідає не лише особі обвинуваченого ОСОБА_2, а й характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, й такий, що виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду.
На думку суду, є встановленим факт недостатності застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого, а обраний відносно ОСОБА_2 запобіжний захід з урахуванням його тривалості та складності справи, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності задовольнити клопотання прокурора та вважає доцільним продовжити застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
З приводу доводів обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на інший більш м’який запобіжний захід, не пов’язаний з тримання під вартою, колегія суддів вважає за необхідне в задоволенні даного клопотання відмовити, оскільки інший більш м’який запобіжний захід не відповідає ступеню тяжкості інкримінованого ОСОБА_2 злочину, при цьому твердження, що не існує ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд не може розцінювати як підставу зміни запобіжного заходу, так як вищезазначені доводи, з урахуванням обставин інкримінованих злочинів та їх тяжкості, не свідчать про наявність у ОСОБА_2 перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду або перешкоджати здійсненню кримінального провадження іншим чином, при цьому судом враховано відсутність належних гарантій та підтвердження соціальних зв’язків, які б переважали наявні ризики.
А отже, колегія суддів вважає, що на стадії судового провадження, встановлені судом ризики на цей час продовжують існувати, є реальними, враховуючи складність даної справи, необхідність допиту значної кількості свідків, в тому числі в режимі відеоконференцзв’язку, призначення експертизи, проведення якої є обов’язковою для встановлення матеріальних збитків, розгляду клопотань експертних установ, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу та вважає доцільним продовжити застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132, 176-177, 183, 194, 331 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області ОСОБА_3 – задовольнити.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на інший більш м’який запобіжний захід – відмовити.
Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 24 листопада 2018 року, включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.О. Татарчук
Судді Т.Ю.Єлісєєва
ОСОБА_4
Судове рішення № 76757540, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 26.09.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 202/4562/15-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: