Рішення № 76756992, 19.09.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 вересня 2018 р. Справа № 802/1933/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Комара П.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Шалагінової М.С.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 (вул. Затишна, 5, смт. Крижопіль, Вінницька обл., 24600)

до: Міністерства оборони України (пр-т Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168)

про: визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.07.2017 у справі №134/78/17:

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформлене протоколом № 53 від 8.07.2016 р. в частині відмови у призначені одноразової допомоги ОСОБА_1.

Зобов'язано комісію з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби прийняти рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №499 від 28.05.2008р.

На виконання зазначеного рішення суду Міністерством оборони України прийнято рішення, оформлене протоколом №28 від 16.03.2018, яким ОСОБА_1 нараховано одноразову грошову допомогу в розмірі 24-місячного грошового забезпечення на день звільнення з військової служби в сумі 2,23 грн.

На переконання позивача, таке рішення Міністерства оборони України є протиправним, оскільки розмір одноразової грошової допомоги повинен обчислюватися з розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на момент встановлення ОСОБА_1 інвалідності, але за посадою, яку він займав на час звільнення з військової служби.

Ухвалою суду від 02.07.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач, у строк встановлений судом, подав відзив (вх. №30230 від 19.07.2018) згідно якого заперечує проти позову та просить у його задоволенні відмовити. Обґрунтовуючи свою правову позицію відповідач вказав, що абз. 5 п.п. 4 п. 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499 передбачено, що грошове забезпечення для обчислення одноразової грошової допомоги має визначатися на день встановлення інвалідності, а для осіб, звільнених зі служби, - на день звільнення.

19.09.2018 за вх. №40628 позивач до суду подав заяву про уточнення позовних вимог, яку суд усною ухвалою із занесенням до протоколу судового засідання повернув ОСОБА_1 як таку, що не відповідає вимогам ст. 47 КАС України.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та у їх сукупності суд встановив наступне.

З 1968 року ОСОБА_1 проходи військову службу у лавах ОСОБА_3 та Збройних Сил України. 06 жовтня 1992 року був звільнений в запас за власним бажанням.

13 серпня 2013 року позивачу встановлено другу групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби. Зазначене підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 13.08.2013 року за № 539156.

08 липня 2016 року комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби ОСОБА_1 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року у справі № 134/78/17 визнано протиправним та скасовано вищезазначене рішення комісії та зобов'язано здійснити виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю.

На виконання вимог рішення суду комісією Міністерства оборони України прийнято рішення № 28 від 16 березня 2018 року, яким скасовано попереднє рішення комісії про відмову ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги та прийнято нове рішення про призначення мені в розмірі 24-місячного грошового забезпечення на день звільнення з військової служби, що становить 02 гривні 23 копійки.

Позивач не погоджується із таким рішенням Міністерства Оборони України, у зв'язку із чим звернувся до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходив з наступного.

Частиною 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 2 Порядку одноразова грошова допомога виплачується: військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі: 24-місячного грошового забезпечення - інвалідам IІ групи.

Грошове забезпечення визначається: для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а для звільнених з військової служби - на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином, розмір одноразової грошової допомоги обчислюється з розміру грошового забезпечення на день звільнення військовослужбовця незалежно від дати встановлення групи інвалідності. При цьому, збільшення розміру окремих видів грошового забезпечення для військовослужбовців, що проходять службу в Збройних Силах України, яке відбулось після звільнення позивача з військової служби, для обчислення одноразової грошової допомоги не враховується.

Аналогічна правова позиція відображена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02 листопада 2016 року №К/800/54334/15.

На думку суду, в даному випадку Міністерством оборони України правильно обчислено суму одноразової грошової допомоги виходячи з наступних видів грошового забезпечення позивача: окладу за військовим званням - 2 500 крб., посадового окладу - 4 920 крб., процентної надбавки за вислугу років - 1 855 крб.

Проведеною грошовою реформою в Україні українські карбованці перераховані в гривні за курсом 100 000 карбованців на 1 гривню (відповідно до Указу Президента України № 762/96 від 25.08.1996 року "Про грошову реформу в Україні").

Таким чином, розмір одноразової грошової допомоги позивача становить: (2 500 крб. + 4 920 крб. + 1 855 крб.) х 24/100 000 крб./грн. = 2,23 грн.

На підставі вищевикладеного, суд вважає правомірними дії Міністерства оборони України щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановлення другої групи інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце у період проходження військової служби виходячи з видів грошового забезпечення, які діяли станом на день звільнення його з військової служби.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович