Ухвала суду № 76756947, 28.09.2018, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3144/18

Провадження № 1-кс/209/951/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2018 року року слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1, за участі: секретаря Герасимчук І.О., прокурора Гавриліної І.М., слідчого Ягнятинської О.В., підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши клопотання з доданими матеріалами слідчого Дніпровського ВП Кам’янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12018040790001338 від 26.09.2018 року відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, не працює, мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

- 17.02.2006 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ч.1 ст.185 КК України до штрафу у розмірі 510 гривень;

- 11.07.2008 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 185, ст. 128, ч.1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, штрафу у розмірі 510 грн. з самостійним виконанням;

- 12.06.2009 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за статтями 391, 71 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі та штрафу 510 грн. з самостійним виконанням,

- 21.04.2015 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 289, ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 263 , ч.1 ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі;

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Дніпровського ВП Кам’янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2.

На обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що 25.09.2018 року в період часу з 20.00 години до 21.00 години ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, повторно, знаходячись біля кафе «Лагуна», розташованого за адресою: м. Кам’янське, вул. Воїнів Афганців, 1-А, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом – автомобілем «Мерседес Бенц 220», д.н. НОМЕР_1, яким потерпілий ОСОБА_5 має право користуватися на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 15.10.2014 року СХХ 425530, власником якого є ОСОБА_6, почав вимагати у ОСОБА_5 щоб останній вийшов із салону вищезазначеного автомобіля. Після того, як потерпілий ОСОБА_6 вийшов із салону автомобіля, ОСОБА_2 з метою доведення свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння транспортним засобом до кінця, безпідставно наніс ОСОБА_5 один удар кулаком в обличчя, від якого останній впав. В цей час невстановлена в ході досудового розслідування особа з метою подолання опору потерпілого ОСОБА_5 нанесла руками та ногами в область тулубу та обличчя потерпілого не менше 5-10 ударів. Після чого ОСОБА_2 схопив ОСОБА_5 за комір одягу та затягнув останнього на заднє пасажирське сидіння автомобіля «Мерседес Бенц 220», д.н. НОМЕР_1, а невстановлена в ході досудового розслідування особа, відчинивши двері, сіла на заднє пасажирське сидіння поряд з ОСОБА_5, а ОСОБА_2 сів на водійське сидіння, після чого за допомогою ключів завів двигун автомобіля та привів автомобіль в рух, тим самим незаконно, всупереч волі потерпілого ОСОБА_5, ОСОБА_2 та невстановлена в ході досудового розслідування особа заволоділи зазначеним транспортним засобом.

Після чого автомобіль «Мерседес Бенц 220», д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 рухався шляхами лівобережної частини міста. Доїхавши до третього під’їзду будинку № 13 по бульвару Героїв у м. Кам’янське, ОСОБА_2 зупинив рух автомобіля та вийшов з нього, а невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка знаходилась на задньому пасажирському сидінні поруч з потерпілим ОСОБА_5, наказала потерпілому вийти із автомобілю під приводом того, що його кличе ОСОБА_2 Далі потерпілий ОСОБА_5, відчинивши двері автомобіля, почав рухатися, а в цей час ОСОБА_2 почав наносити потерпілому удари кулаком в обличчя. З метою уникнення подальшого спричинення тілесних пошкоджень, потерпілий ОСОБА_5 вибіг з автомобіля та залишив місце пригоди.

За результатами злочинних дій ОСОБА_2 та невстановленої в ході досудового розслідування особи потерпілому ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу, забою лівого променевого зап’ясткового суглобу, забійної рани голови, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку.

В подальшому ОСОБА_2 та невстановлена в ході досудового розслідування особа розпорядилися викраденим автомобілем «Мерседес Бенц 220», д.н. НОМЕР_1, на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, тобто у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.

27 вересня 2018 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_2 вчинив злочин, за який законом передбачено покарання до восьми років позбавлення волі, і відносно нього необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_2, якому ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 09.01.2018 року у кримінальному провадженні за його обвинуваченням за ч.3 ст.187 КК України обрано запобіжний захід у вигляді застави, знаючи про наслідки вчинення нового тяжкого умисного корисливого злочину із застосуванням насильства та тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду, та залишити межі м. Кам’янське.

Враховуючи те, що відповідно до протоколу допиту потерпілого ОСОБА_5, 26.09.2018 року на мобільний телефон його дружини ОСОБА_7 у вечірній час зателефонувала дівчина на ім’я ОСОБА_4, з якою зустрічається підозрюваний ОСОБА_2 та пропонувала змінити раніше надані покази та відшкодування завданої шкоди і ремонт автомобіля, на що потерпілий відмовився та те, що під час вчинення зазначеного кримінального правопорушення підозрюваний застосував насильство стосовно потерпілого, що свідчить про те, що підозрюваний може у подальшому здійснювати вплив на потерпілого, свідків з метою зміни ними своїх показань, в тому числі застосовуючи насильство.

Неодноразове вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень на території Дніпропетровської області ОСОБА_2 вказує на те, що останній не дотримується суспільних норм поведінки і моралі, не має постійного місця роботи, що вказує на відсутність у нього сталих соціальних зв’язків, а також на те, що підозрюваний може у будь-який момент у подальшому вчинити кримінальні правопорушення майнової спрямованості з метою заробітку коштів.

Враховуючи викладені вище обставини, можна зробити висновок, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі застава, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_8 обов’язків, тому стосовно підозрюваного ОСОБА_8 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, враховуючи що злочин вчинено із застосуванням насильства стосовно потерпілого ОСОБА_5, існують підстави, передбачені ч.4 ст.184 КПК України, не визначати розмір застави у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий в судовому засіданні підтримувала клопотання, просила його задовольнити.

Прокурор Гавриліна І.М. в суді наполягала на застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, посилаючись на те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, його діяння будуть перекваліфіковуватися на ч.3 ст. 289 КК України. Підозрюваний раніше судимий за скоєння тяжких корисливих злочинів, а на даний час в Заводському районному суді триває розгляд кримінального провадження за його обвинуваченням за ч.3 ст. 187 КК України. Він не працює, не має постійного джерела доходів і не має сталих соціальних зв’язків. На даний час існують ризики, передбачені у ст. 177 КПК України, а саме ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення можливого покарання за скоєння тяжкого злочину. Він може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, і це витікає з того, що співмешканка підозрюваного телефонувала потерпілому з метою зміни ним раніше даних показань у кримінальному провадженні. Підозрюваний ОСОБА_2 неодноразово засуджувався і це дає підстави для обґрунтованого ризику того, що він може і в подальшому вчиняти інші кримінальні правопорушення. Наполягає, що жодний із більш м’яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вказаним ризикам. Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 09.01.2018 року у кримінальному провадженні за його обвинуваченням за ч.3 ст.187 КК України було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, яку було внесено та ОСОБА_2 звільнено з-під варти. Оскільки цей злочин вчинено ОСОБА_2 із застосуванням насильства до потерпілого, просить не визначати заставу при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні просив не застосовувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, пояснив, що він дійсно ввечері 25 вересня 2018 року зустрівся із ОСОБА_5 та його знайомим ОСОБА_8, між якими виник якийсь конфлікт. Він попросив ОСОБА_5 підвезти його на автомобілі додому в сусідній двір. ОСОБА_5 відповів, що він випивши, а він сказав, що може сам керувати його автомобілем. Вони поїхали на автомобілі ОСОБА_5, яким керував він, ОСОБА_2 На передньому пасажирському сидінні сиділа дівчина ОСОБА_4, яка була з ОСОБА_5, а на задньому сиділи ОСОБА_5 та Віталій. Коли він пішов до себе додому, то побачив у вікно, що автомобіль залишається у дворі будинку. Він вийшов на вулицю, де в автомобілі сиділа ОСОБА_4, а ОСОБА_5 не було. Олена попросила повезти її додому. Він думав, що вона є жінкою ОСОБА_5, і поїхав з нею, керуючи автомобілем. В лівобережній частині міста автомобіль застряв і він з ОСОБА_4 залишався в автомобілі до ранку, поки його не знайшли працівники поліції, які повідомили, що автомобіль в угоні, а його запросили в ОСОБА_9 Він ОСОБА_5 не бив і не знає, хто його побив.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважає можливим застосування до ОСОБА_2 більш м’якого запобіжного заходу, можливо, цілодобового домашнього арешту. Вважає недостатньо обґрунтованою підозру ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Суду не надано медичних документів про заподіяні потерпілому тілесні ушкодження. Свідок ОСОБА_6 допитаний оперуповноваженим ОСОБА_9, і невідомо чи було доручення слідчого на проведення такої процесуальної дії. В показаннях потерпілого та свідка ОСОБА_10 існують протиріччя щодо обставин подій. Вважає, що вказані прокурором ризики є недоведеними та надуманими.

Вислухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, його захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке може бути призначено покарання до восьми років позбавлення волі. Він раніше засуджувався за скоєння тяжких корисливих злочинів і судимості не погашені. Підозрюваний не працює, не має постійного джерела доходів. На час скоєння ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення Заводським районним судом м. Дніпродзержинська розглядається кримінальне провадження за його обвинуваченням за ч. 3 ст. 187 КК України, в якому йому обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, а після внесення застави він був звільнений з-під варти та знову підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Суд вважає, що на даний час існують ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства або суду з метою уникнення можливого покарання за вчинене кримінальне правопорушення. Підозрюваний ОСОБА_2 може перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливаючи на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань, і такі намагання підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_5 про надходження до нього телефонних дзвінків з пропозиціями змінити показання. Також існує обґрунтований ризик того, що ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він неодноразово судимий і підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, скоєного в період розгляду іншим судом кримінального провадження відносно нього.

На думку суду застосування до підозрюваного ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для запобігання зазначеним вище ризикам.

Суд вважає за необхідне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки інкримінований підозрюваному злочин вчинено із застосуванням насильства до потерпілого.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання передбаченим ст. 177 КПК України, зазначеним вище ризикам, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави.

Керуючись ст. ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 183, 193-196 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання слідчого Дніпровського ВП Кам’янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12018040790001338 від 26.09.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 289 КК України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.00 години 24 листопада 2018 року, без визначення розміру застави.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання - з 26 вересня 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення або з дати отримання підозрюваним копії ухвали.

Слідчий суддя Г.А. Байбара.